« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 689—699

УДК 738.012.016.02.03(477-25)”195″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.689

ЕКСТЕР’ЄРНА ТА ІНТЕР’ЄРНА КЕРАМОПЛАСТИКА 1950‑х РОКІВ КИЇВСЬКОЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МАЙСТЕРНІ ХУДОЖНЬОЇ КЕРАМІКИ      

СКОРОМНА Алеся

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-8961-4524
  • аспірантка, Національна академія
  • образотворчого мистецтва і архітектури,
  • кафедра теорії та історії мистецтва,
  • вул. Вознесенський узвіз, 20, 04053, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: dolzhenko2012@gmail.com

Анотація. Мета статті — на основі дослідження архівних матеріалів та образотворчих джерел систематизувати, атрибутувати і проаналізувати обрані мистецькі екстер’єрні та інтер’єрні твори 1950‑х років київської Експериментальної майстерні художньої кераміки, а також окреслити її головні технологічні досягнення. Методологіяпередбачає єдність таких підходів як історичний (введення керамічних виробів до мистецького контексту — 1950-х років та розвиток об’єктів у хронологічній послідовності), фактографічний (дослідження архівних документів), метод компаративного аналізу (атрибуція творів мистецтва, порівняльно‑типологічне зіставлення) та мистецтвознавчий аналіз (формально‑стилістичний аналіз для виявлення стилістики та формоутворення творів). Наукова новизна. До наукового обігу введено обрану групу керамопластики, виконану Експериментальною майстернею у стилі сталінського ампіру та українського необароко в 1950-х роках.

Висновки. З’ясовано, що у 1952—1959 рр. майстерня займалась оформленням дошкільного закладу, адміністративних та житлових будівель Києва, Полтавської та Черкаської областей. Зібраний та проаналізований фактичний матеріал дає змогу проілюструвати певні спостереження щодо звернення в керамопластиці, зокрема О. Грудзинської, до зоо- і фітоморфних мотивів, світлої матової теракоти та емалей.

Ключові слова: Україна, 1950‑ті рр., екстер’єрна та інтер’єрна керамопластика, безолов’яні та безсвинцеві емалі, теракота, орнамент, Н. Федорова, О. Грудзинська, О. Железняк, Експериментальна майстерня.

Надійшла 20.04.2021

Список використаних джерел

  • 1. Сакович І. Декоративно‑ужиткове мистецтво. Кераміка. Історія українського мистецтва: у 6 т. Голов. ред. М. Бажан. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН Української РСР. 1968. Т. 6. Радянське мистецтво 1941—1967 років. С. 359—363: іл.
  • 2. Коломиец Н. Искусство Украинской советской социалистической республики. Архитектура. История искусства народов СССР: у 9 т. Глав. ред. Б. Веймарн. Москва: Изобразительное искусство. 1977. Т. 8. Искусство народов СССР в период Великой отечественной войны и до конца 1950‑х годов. С. 167—210.
  • 3. Коломієць М. Проблеми формування сучасної архітектури Української РСР. Київ: Будівельник, 1973. 147 с.
  • 4. Мусиенко П. Керамика в архитектуре и строительстве (методы художественного оформления керамических изделий). Киев: Изд-во Академии архитектуры Украинской ССР, 1953. 127 с.
  • 5. Манучарова Н. Художня керамічна деталь (досвід ро­боти архітекторів Києва). Вісник Академії архітектури Української РСР. № 2. 1950. С. 20—25.
  • 6. Музиченко С. Творці веселки. Народна творчість та етнографія. 1974. № 3 (127). С. 77—81.
  • 7. Бекетова І. Експериментальна майстерня. Купола. 2007. № 4. С. 70—72.
  • 8. Істоміна Г., Студницька М. Архітектурно‑декоративна кераміка. Історія декоративного мистецтва України: у 5 т. Голов. ред. Г. Скрипник, наук. ред. Т. Ка­ра-Ва­сильєва. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН Ук­раїни. 2016. Т. 5: Мистецтво XX — початку XXI століття. С. 129—137: іл.
  • 9. Велигоцкая Н. Керамика Оксаны Грудзинской. Декоративное Искусство. 1965. № 7. С. 44.
  • 10. Про роботу керамічної майстерні Інституту художньої промисловості АА УРСР. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 1113. Оп. 1. Од. зб. 92. Арк. 1—76.
  • 11. Варварцев М.М, Драч І.Ф., Мусієнко П.Н., Панч П.Й., Попов Д.В., Федорова Н.І. та ін. Нариси, статті та вірші про Железняка О.С. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 1113. Оп. 1. Од. зб. 78. Арк. 1—88.
  • 12. Грудзинська О. Аудіозапис інтерв’ю з керамісткою від 26.10.2020 р.
  • 13. Характеристики, пояснюючі записки, статті, запро­шення та ін. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). ЦДАМЛМ. Ф. 1113. Оп. 1. Од. зб. 76. Арк. 1—47.
  • 14. Про роботу експериментальної керамічної майстерні Інституту художньої промисловості АА УРСР. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літе­ра­тури і мистецтва України). Ф. 1113. Оп. 1. Од. зб. 93. Арк. 1—29.
  • 15. Про роботу експериментальної керамічної майстерні Інституту художньої промисловості АА УРСР. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 1113. Оп. 1. Од. зб. 94. Арк. 1—69.
  • 16. Про роботу майстерні художньої кераміки Інституту архітектурних споруд АБ і А УРСР. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 1113. Оп. 1. Од. зб. 96. Арк. 1—88.
  • 17. Про роботу експериментальної майстерні художньої кераміки. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 1113. Оп. 1. Од. зб. 97. Арк. 1—8.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »