« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 675—688

УДК [7.046.02:271-526.62-312.47](477.83)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.675

ХУДОЖНЬО-ІКОНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРІВ МАЙСТРА ІКОНИ «ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ» З ЦЕРКВИ БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ СЕЛА ЯБЛУНІВ НА ТУРКІВЩИНІ    

ФЕДАК Марта

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8836-8955
  • здобувачка Інституту народознавства НАН України,
  • молодша наукова співробітниця,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
  • пр. Свободи, 20, 79008, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: marta_fedak@yahoo.com

Анотація. Розглядаються твори третьої чверті XVI ст. умовно названого майстра ікони «Преображення Господнє» з Яблунева. Від цих пам’яток ведеться родовід одного із найбільших малярських осередків, діяльність якого простежується в межах другої половини XVI ст. — початку XVII ст. Ці твори не були раніше аспектом окремого дослідження, де б їх було систематизовано відповідно до малярської манери іконописців цього кола, звідки випливає актуальність теми. Метою статті є систематизувати твори, які відповідають стилістиці майстра ікони «Преображення» з Яблунева, розглянути їх художні особливості та іконографію, а також уточнити датування. Для цього застосовуються методи формального аналізу, культурного контексту та реконструкції. За допомогою методів іконографії та іконології простежуються особливості трактування сюжетів. Об’єктом дослідженняєікони, Царські врата та книжкові мініатюри, позначені малярською манерою автора «Преображення Господнє» з Яблунева. Предметом дослідження є художньо-стильові та іконографічні характеристики творів.

Ключові слова: ікона, іконографія, стилістика, майстер ікони «Преображення» з Яблунева, малярський осередок.

Надійшла 20.04.2021

Список використаних джерел

  • 1. Свєнціцький-Святицький І. Ікони Галицької України XV—XVI віків. Львів: Видання Національного музею у Львові, 1929. XVIII ст.: 141 табл.
  • 2. Свєнціцький І. Іконопись Галицької України XV—XVI віків. Львів: Видання Національного музею у Львові, 1928. 100 с.: іл.
  • 3. Свєнціцька В., Сидор О. Спадщина віків. Українське малярство ХІV—ХVІІІ століть у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр, 1990. 71 с.: іл.
  • 4. Свєнціцька В. Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві XVI ст. Київ: Мистецтво, 1966.153 с.: іл.
  • 5. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної України ХІІ—XV ст. Львів: Друкарські куншти, 2005. 505 с.: іл.
  • 6. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної Ук­раїни XVІ — початку XVII ст. Львів: Друкарські куншти, 2017. 595 с.: іл
  • 7. Гелитович М. Українські ікони «Спас у славі». Львів: Друкарські куншти, 2005. 96 c.: іл.
  • 8. Гелитович М. Богородиця з Дитям і похвалою. Ікони колекції Національного музею у Львові: науковий каталог. Львів: Свічадо, 2005. 167 c.: іл.
  • 9. Гелитович М. Святий Миколай з житієм. Ікони XV—XVIII ст. Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького: художнє видання. Львів: Сві­чадо, 2008. 152 с.: іл
  • 10. Гелитович М. Ікони Старосамбірщини XIV—XVI століть зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів: Свічадо, 2010. 240 с.: іл.
  • 11. Царські врата українських іконостасів: альбом. Упоряд. Ю. Юркевич. Львів: Ін-т колекціонерства ук­раїнських мистецьких пам’яток при НТШ, 2012. 385 c.: іл.
  • 12. Biskupski R. Wybrany warsztaty malarstwa ikonowego szkoly halickiej XV i XVI wieku. Folia Historie Atrium. 1982. T. XVIII. S. 30—42.
  • 13. Жишкович В. Іконопис кінця X — першої половини XIX століття. Церковне мистецтво України: у 3-х томах. Харків: Фоліо, 2019. Т. ІІ. Образотворче мис­тецтво’94. 257 с.: іл.
  • 14. Cкоп Л. Українське церковне малярство в Галичині: техніка та технологія XV—XVIII століть. Дрогобич: Коло, 2013. 193 с.: іл.
  • 15. Скоп Л. Датування Галицьких ікон XIV—XVI століть. Нариси до методики атрибуції українського церковного малярства. Дрогобич: Коло, 2017. 119 с.: іл.
  • 16. Українське народне малярство XIII—XX століть. Світ очима народних митців. Авт.-упоряд. В.І. Свєн­ціцька, В.П. Откович. Київ: Мистецтво, 1991. 304 с.: іл.
  • 17. Жишкович В. Образ Христа та особливості його відображення в українському малярстві XIV—XV століть. Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 2004. Т. 248: Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. С. 7—36.
  • 18. Сидор О. Патріарх Йосиф Сліпий і мистецтво. Київ; Рим: Релігійне товариство «Св. Софія» для українців католиків, 2012. 456 c.: іл.
  • 19. Гелитович М. Ікона «Собор Пресвятої Богородиці» другої половини ХVІ століття з Лопушанки. Вісник Львівського університету. Серія мист-во. 2013. Вип. 12. С. 184—188.
  • 20. Ikony. Najpiekniesze ikony w zbiorach Polskich. Wstкp B. D№b-Kalinowska. Krakow: Bosz, 2008. 144 s.: il.
  • 21. Іванів Б. Штрихи до розгадки бойківської ікони XVI ст. Сакральне мистецтво Бойківщини. Наукові читання пам’яті Михайла Драгана. Доповіді та повідомлення 25—26 червня 1996 р. Дрогобич: Відродження, 1997. С. 49—50.
  • 22. Winnicka K. Ikony z XVI wieku w muzeum historycznym w Sanoku. Katalog zbiorow. Tom II. Sanok, 2013. 139 s.: Il.
  • 23. Федак М.Іконостас кінця XVI — початку XVII ст. з церкви Св. Миколая с. Тур’є на Старосамбірщині. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. пр. Харків: ХДАДМ, 2017. С. 90—98.
  • 24. Павличко Я. Знищено і забуто: музей греко-като­лицької Духовної семінарії у Перемишлі. Пам’ятки України. Історія та культура. 2010. № 1—2. Січень-червень. С. 83—91.
  • 25. Федак М. Особливості іконографії образа «Богородиця Нев’янучий цвіт» в українському іконопису XVI—XVIII століть. Студії мистецтвознавчі. 2017. Ч. 4 (64). Київ, 2018. С. 44—53.
  • 26. Федак М.Ікони «Страшний Суд» другої половини XVI століття в колі пам’яток майстра «Преображення Господнього» з Яблунева. Збереження й дослідження історико-культурної спадщини в музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти діяльності: доп. та повідомл. Міжнародної наук. конф., Львів, 25—27 вер. 2013 р. Національний музей у Львові ім. А. Шептицького. Львів, 2013. C. 112—117.
  • 27. Buskas B. Bizanci muveszet. Nyiregyhaza: Bessenyei Konyvkiado, 2010. 210 s.
  • 28. Puskбs B. A gцrцg katolikus egyhбz mыvйszete a tцr­tйnelmi Magyarorszбgon. Hagyomбny йs megъjulбs. Bu­da­pest, 2008. 320 s.
  • 29. Catalogue of the Slavonic Cyrillic Manuscripts of the National Szechenyi Library. Compiled by R. Cleminson, E. Moussakova, N. Voutova; with a historical essay by O. Karsay. Budapest; New York: Central European University Press, 2007. 327 р.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »