« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 666—671

УДК [39:069:745/749.011.26](=161.2):930.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.666

МІСЦЕ ПАМ’ЯТОК ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА У КУЛЬТУРНІЙ СПАДЩИНІ УКРАЇНЦІВ

БОЛЮК Олег

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8292-202X
  • кандидат мистецтвознавства,
  • науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oleh.bolyuk@gmail.com

Анотація. Актуальність теми дослідження зумовлена відсутністю у законодавчо-правових документах чіткого визначення і вказівок щодо обліку традиційних творів декоративно-ужиткового мистецтва. Мета праці — запропонувати поняття, яке вказує на конкретне місце пам’яток декоративно-ужиткового мистецтва у системі культурної спадщини. Об’єкт дослідження — діючі в Україні юридичні документи, у яких відображено нормативно-правову базу культурної спадщини. Предмет дослідження — термінологічний апарат культурної спадщини. Методологічну основу дослідження становить герменевтика і аналітичний метод, інформаційний, системний та аксіологічний підходи і термінологічний принцип.

Джерела статті — юридичні документи, у яких наявний термінологічний апарат для визначення спадщини.

Розглянуто пошук особливого місця пам’яток традиційно-народного декоративно-ужиткового мистецтва українців у локально-етнічній, національній, культурній спадщині. Вивчено окремі джерела документалістики з охорони спадщини. Проаналізовано хибні термінологічні визначення, у яких конкретно не прописані вказівки щодо пам’яток декоративно-ужиткового мистецтва. Рекомендовано дефініцію традиційно-народної спадщини українців, що є першим, необхідним етапом щодо запровадження незалежного електронного реєстру етнічних пам’яток.

Ключові слова: спадщина, етнос, українці, колекціонерство, дефініція.

Надійшла 3.06.2021

Список використаних джерел

  • 1. Закон України «Про музеї та музейну справу». Відомості Верховної Ради України. 1995. № 25. Ст. 191. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 08.05.2020).
  • 2. Положення про Музейний фонд України (від 20 липня 2000 р. № 1147). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2000-%D0%BF (дата звернення: 08.05.2020).
  • 3. Закон України «Про охорону культурної спадщини». Відомості Верховної Ради. 2000. № 39. Ст. 333. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 (дата звернення: 08.05.2020).
  • 4. Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей. Відомості Верховної Ради України, 1999. № 48. Cт. 405. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 (дата звернення: 08.05.2020).
  • 5. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Відомості Верховної Ради України. 2016. № 3. Ст. 25. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19 (дата звернення: 08.05.2020)
  • 6. Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (Конвенцію ратифіковано Указом Президії Верховної Ради № 6673-XI (6673-11) від 04.10.88). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_089 (дата звернення: 08.05.2020).
  • 7. Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини (укр/рос) (Про приєднання до Конвенції див. Закон № 132-VI (132-17) від 06.03.2008). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_089 (дата звернення: 08.05.2020).
  • 8. Постанова Кабінету Міністрів України (від 19 жовтня 2016 р. № 723, Київ) «Про затвердження Положення про порядок визначення наукових об’єк­тів, що становлять національне надбання, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/723-2016-%D0%BF#n9 (дата звернення: 08.05.2020).
  • 9. Smith L. El «espejo patrimonal». Silusiуn narcisistao reflex i ones mъltiples? Antipod. Rev. Antropol. Arqueol. 2011. № 12. P. 39—63. URL: http://www.scielo.org.co/pdf/antpo/n12/n12a04.pdf (дата звернення: 08.05.2020).
  • 10. Ананьев В. Теоретическое осмысление наследия в современной зарубежной историографии: «Авторизо­ванный Дискурс Наследия» Лораджин Смит. Учёные записки Казанского университета. 2014. Т. 156. Кн. 3. С. 232—240.
  • 11. Blank T.J. Folklore and the Internet: Vernacular expression in a Digital World. Logan; Utah: Utah state University Press, 2009. 260 p.
  • 12. Кепін Д. Новий погляд на пам’яткознавство як науку. Вісник Книжкової палати. 2013. № 4. С. 23—25.
  • 13. Захаровський О. Культурна спадщина як туристично-екскурсійний ресурс: основні категорії та класифікаційні ознаки. Вісник Київського національного університе­ту культури і мистецтв. Серія: туризм. 2019. № 2. С. 117—125.
  • 14. Руденко С. Поняття про «пам’яткознавство». Куль­туро­логія. Філологія. Музикознавство. 2013. № 1. С. 46—53.
  • 15. Індутний В. Дистрибутивна теорія оцінки пам’яток культури. Коштовне та декоративне каміння. 2008. № 1. С. 2—18.
  • 16. Індутний В., Походяща О. Загальні проблеми в охо­роні культурної спадщини України та авторизація му­зейних предметів. Науковий вісник Національного музею історії України. 2017. № 2. С. 188—193. URL: http://visnyk.nmiu.com.ua/index.php/nv/article/view/93 (дата звернення: 08.05.2020).
  • 17. Наукова атрибуція творів мистецтва, експертиза та оцінка культурних цінностей. Матеріали наук.-практ. конф., м. Київ, 24—25 жовтня 2019 р. Ред. кол. В.Г. Чернець (голова), В.В. Карпов (відп. ред.) та ін. Київ: НАКККіМ, Асоціація мистецтвознавців, експертів, оцінювачів та рестав­раторів, 2019. 292 с.
  • 18. Болюк О. (2020). Памятники церковного искусства в культурном наследии украинцев. Patrimoniul cultural de ieri — implicaюii оn dezvoltarea societгюii durabile de mвine: conferinюг єtiinюificг internaюionalг, Chiєinгu, 22—23 septembrie 2020. Com. єt. Liliana Condraticova (preєedinte) [et al.]; com. org. Liliana Condraticova (preєedinte) [et al.]. Iași; Chiєinгu. C. 130—135.
  • 19. Болюк О. Церковні декоративно-обрядові твори ук­раїнців у цифровій спадщині: мнемотична функція. ІV Міжнародна міждисциплінарна заочна конфе­ренція «Народне мистецтво XXI століття: ак­туальні напрямки досліджень»: програма (Львів, 30 жовтня 2020 р.). Наук. ком. С. Павлюк, О. Ни­корак, Л. Герус, О. Козакевич, Т. Куцир. Львів: Ін­ститут народознавства НАН України. С. 5.
  • 20. Болюк О. Сучасний стан творчих практик українського декоративно-ужиткового мистецтва (наративи Інтер­нет-джерел): Питання перше: спроби класифікації ко­рисної інформації. Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 339—343. DOI: 10.15407/nz2018.02
  • 21. Болюк О. Колекціонер vs музейник (на прикладі збиральництва народного вбрання). Народознавчі зо­шити. 2019.№ 1 (145). С. 168—178. DOI: 10.15407/nz2019.01.168.
  • 22. Fedorиuk O., Boljuk O., Valбљkovб N., Pohunek J. Lidovб kultura Ukrajincщ rakousko-uherskй monarchie v etnografickй sbнrce Frantiљka Шehoшe z 80. a 90. let 19. stoletн. Иeskэ lid. 2020. И. 1. Roи. 107. S. 71—92. DOI: 10.21104/CL.2020.1.0.
  • 23. Список об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_World_Heritage_Sites_in_Ukraine (дата звернення: 08.05.2020).
  • 24. Українські об’єкти у Попередньому списку все­світньої спадщини ЮНЕСКО. URL: https://unesco.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/ukrayinski-obyekti-u-poperednomu-spisku-vsesvitnoyi-spadshchini-yunesko (дата звернення: 08.05.2020).
  • 25. Кот С.І. Культурна спадщина. Енциклопедія історії України. URL: http://www.history.org.ua/? termin= Kulturna_Spadschina (дата звернення: 28.05.2020).
  • 26. Кучмаева И.К. Культурное наследие: современные проблемы. Москва: Наука, 1987. 176 с.
  • 27. Порядок ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. URL: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/officialcategory?cat_id=245336262 (дата звернення: 08.05.2020).
  • 28. Закон України «Про культуру». Відомості Верховної Ради України. 2011. № 24. С. 168. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17 (дата звер­нен­ня: 08.05.2020).
  • 29. Вебінар 3 «Як визначити об’єм (кордони) елемента НКС». URL: https://youtu.be/WWB_ve9ua5g (дата звернення: 28.05.2020). Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини (укр/рос).
  • 30. Унікальний. Словник української мови: в 11 т. Київ: Наукова думка, 1970—1980. Т. 10. С. 451.
  • 31. Традиційна культура українців у дослідженнях від­ділу народного мистецтва Інституту народо­знав­ства НАН України (1992—2018 рр.): бібліо­гра­фічний покажчик. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2019. 196 с.
  • 32. Гріффен Л., Титова О. Пам’яткознавство в системі наук. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Наука. 2013. № 4. С. 9—14.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »