« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 659—665

УДК 392.5(477.46-21=161.2)”18/20″:930.85

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.659

ОБРЯДОВЕ ДІЙСТВО «ВЕСІЛЬНЕ ГІЛЬЦЕ» (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ІСТОРИЧНОЇ УМАНЩИНИ)

ЙОВЕНКО Лариса

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1035-071X
  • доктор педагогічних наук, доцент, професор,
  • Уманський державний педагогічний
  • університет імені Павла Тичини,
  • кафедра української літератури,
  • українознавства та методик їх навчання,
  • вул. Садова, 2, 20300, Умань, Черкаська область, Україна,
  • Контакти: e-mail: yovenko310@ukr.net

ТЕРЕШКО Інна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5682-7766
  • кандидат педагогічних наук, доцент,
  • Уманський державний педагогічний
  • університет імені Павла Тичини,
  • кафедра хореографії та художньої культури,
  • вул. Садова, 2, 20300, Умань, Черкаська область, Україна,
  • Контакти: e-mail: art_dekanat@meta.ua

Анотація. Актуальність теми полягає у необхідності формування нової особистості як патріота України, що базується на національних традиціях, звичаях, обрядах, фольклорній спадщині, мистецтві тощо. Це підсилює важливість створення належних умов для популяризації надбань національної культури, минулого і сучасного української нації. Актуальність статті зумовлена також недостатнім вивченням фольклорно-етнографічного матеріалу історичної Уманщини. Метою статті є вивчення ритуально-міфологічної основи обряду «гільце», презентація особливостей його побутування на історичній Уманщині наприкінці ХІХ — початку ХХІ ст. Об’єкт дослідження — обряд «весільне гільце». Предмет  — локально-територіальні особливості означеного обряду на території історичної Уманщини.

Методологічну основу дослідження становить застосування культурологічного та хронологічно-історичного методів (для розуміння еволюції і трансформації обряду «випікання весільного короваю»), експедиційного (для вивчення його локально-територіальних рис), а також методу теоретичного узагальнення.

Ключові слова: весільний обряд, весільне гільце, весільний фольклор, історична Уманщина, національна культурна спадщина.

Надійшла 20.04.2021

Список використаних джерел

  • 1. Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти». Болонья, 19 червня 1999 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua
  • 2. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. URL: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/ (дата звернення: 09.12.2017).
  • 3. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556—VII. Дата оновлення: 28.09.2017. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 09.12.2017).
  • 4. Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. 336 с.
  • 5. Сумцов Н.Ф. Символика словянских обрядов: Из­бран­ные труды. Москва: Восточная литература, 1996. 296 с.
  • 6. Ящуржинский Хр. Лирические малорусские песни, преимущественно свадебные. Варшава, 1880. 127 с.
  • 7. Брижко Маркил. Весілє в містечку Дубовій Уманського повіту в Київщині. Матеріали до української етнології. Львів, 1919. Т. ХІХ—ХХ. С. 63—66.
  • 8. Ганюченко З. Весілє в с. Гордашівці Уманського повіту в Київщині». Матеріали до української етнології. Львів, 1919. Т. ХІХ—ХХ. С. 34—51.
  • 9. Сивачук Н.П. Уманське весілля. Умань: Алмі, 2010. 201 с.
  • 10. Йовенко Л.І. Фольклорно-етнографічна спадщина с. Городецьке Уманського району Черкаської області. Умань: АЛМІ, 2010. 65 с.
  • 11. Йовенко Л., Терешко І. «Фольклорно-етнографічна спадщина села Черповоди Уманського району Черкаської області. Умань: ПП Жовтий, 2013. 136 с.
  • 12. Семенчук В. Фольклор села Роги Уманського району Черкаської області. Умань: ПП Жовтий, 2014. 112 с.
  • 13. Терешко І., Йовенко Л. Фольклорно-етнографічна спадщина села Тимошівка Маньківського району Черкаської області. Умань: ПП Жовтий, 2012. 114 с.
  • 14. Осіпенко Н.С., Гончарук В.А. Фольклорна спадщина села Пугачівка Уманського району Черкаської області. Умань: АЛМІ, 2019. 132 с.
  • 15. Максимович М.А. Собрание сочинений. Киев, 1877. Т. 2. 524 с.
  • 16. Архів науково-дослідної лабораторії «Проблеми під­готовки майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». Ф. 97. Оп. 7. Од. зб. 24. Арк. 132. Семенчук Оксана, с. Оксанина Уманського району Черкаської області (записано від Ткаченко Теклі Тихінівни, 1930 р. н., 10.06.1999).
  • 17. Сивачук Н.П. Купальська обрядовість Уманщини. Умань: ПП Жовтий, 2011. 128 с.
  • 18. Nowosielski A. Lud Ukrainski, jego piesni bajki… Т. І—ІІ. Wilno, 1857. 220 с.
  • 19. Каравелов Л. Памятники народного быта болгар. Москва, 1861. Кн. І. 324 с.
  • 20. Буслаев Ф.И. Эпическая поезия. Статья первая. Отечественные записки. 1851. № 7. Отд. ІІ.
  • 21. Войтович В.М. Українська міфологія. Київ: Либідь, 2002. 662 с.
  • 22. Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. Київ: Довіра, 2006. 703 с.
  • 23. Архів науково-дослідної лабораторії «Проблеми підготовки майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». Ф. 1. Оп. 3. Од. зб. 236. Арк. 17. Гут Наталія, с. Легедзине Тальнівського району Черкаської області (записано від Крижанівської Марусі, 1928 р. н. та Дробот Параски, 1927 р. н., 06.07.2004 р.).
  • 24. Архів науково-дослідної лабораторії «Проблеми під­готовки майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». Ф. 177. Оп. 4. Од. зб. 145. Арк. 65. Гайшук Тетяна, с. Коржова Слобода Уманського району Черкаської області (записано від Шевченко Марії Корніївни, 1921 р. н., 12.06.2001 р.).

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »