« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 659—665

УДК 392.5(477.46-21=161.2)”18/20″:930.85

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.659

ОБРЯДОВЕ ДІЙСТВО «ВЕСІЛЬНЕ ГІЛЬЦЕ» (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ІСТОРИЧНОЇ УМАНЩИНИ)

ЙОВЕНКО Лариса

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1035-071X
  • доктор педагогічних наук, доцент, професор,
  • Уманський державний педагогічний
  • університет імені Павла Тичини,
  • кафедра української літератури,
  • українознавства та методик їх навчання,
  • вул. Садова, 2, 20300, Умань, Черкаська область, Україна,
  • Контакти: e-mail: yovenko310@ukr.net

ТЕРЕШКО Інна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5682-7766
  • кандидат педагогічних наук, доцент,
  • Уманський державний педагогічний
  • університет імені Павла Тичини,
  • кафедра хореографії та художньої культури,
  • вул. Садова, 2, 20300, Умань, Черкаська область, Україна,
  • Контакти: e-mail: art_dekanat@meta.ua

Анотація. Актуальність теми полягає у необхідності формування нової особистості як патріота України, що базується на національних традиціях, звичаях, обрядах, фольклорній спадщині, мистецтві тощо. Це підсилює важливість створення належних умов для популяризації надбань національної культури, минулого і сучасного української нації. Актуальність статті зумовлена також недостатнім вивченням фольклорно-етнографічного матеріалу історичної Уманщини. Метою статті є вивчення ритуально-міфологічної основи обряду «гільце», презентація особливостей його побутування на історичній Уманщині наприкінці ХІХ — початку ХХІ ст. Об’єкт дослідження — обряд «весільне гільце». Предмет  — локально-територіальні особливості означеного обряду на території історичної Уманщини.

Методологічну основу дослідження становить застосування культурологічного та хронологічно-історичного методів (для розуміння еволюції і трансформації обряду «випікання весільного короваю»), експедиційного (для вивчення його локально-територіальних рис), а також методу теоретичного узагальнення.

Ключові слова: весільний обряд, весільне гільце, весільний фольклор, історична Уманщина, національна культурна спадщина.

Надійшла 20.04.2021

Список використаних джерел

  • 1. Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти». Болонья, 19 червня 1999 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua
  • 2. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. URL: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/ (дата звернення: 09.12.2017).
  • 3. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556—VII. Дата оновлення: 28.09.2017. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 09.12.2017).
  • 4. Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. 336 с.
  • 5. Сумцов Н.Ф. Символика словянских обрядов: Из­бран­ные труды. Москва: Восточная литература, 1996. 296 с.
  • 6. Ящуржинский Хр. Лирические малорусские песни, преимущественно свадебные. Варшава, 1880. 127 с.
  • 7. Брижко Маркил. Весілє в містечку Дубовій Уманського повіту в Київщині. Матеріали до української етнології. Львів, 1919. Т. ХІХ—ХХ. С. 63—66.
  • 8. Ганюченко З. Весілє в с. Гордашівці Уманського повіту в Київщині». Матеріали до української етнології. Львів, 1919. Т. ХІХ—ХХ. С. 34—51.
  • 9. Сивачук Н.П. Уманське весілля. Умань: Алмі, 2010. 201 с.
  • 10. Йовенко Л.І. Фольклорно-етнографічна спадщина с. Городецьке Уманського району Черкаської області. Умань: АЛМІ, 2010. 65 с.
  • 11. Йовенко Л., Терешко І. «Фольклорно-етнографічна спадщина села Черповоди Уманського району Черкаської області. Умань: ПП Жовтий, 2013. 136 с.
  • 12. Семенчук В. Фольклор села Роги Уманського району Черкаської області. Умань: ПП Жовтий, 2014. 112 с.
  • 13. Терешко І., Йовенко Л. Фольклорно-етнографічна спадщина села Тимошівка Маньківського району Черкаської області. Умань: ПП Жовтий, 2012. 114 с.
  • 14. Осіпенко Н.С., Гончарук В.А. Фольклорна спадщина села Пугачівка Уманського району Черкаської області. Умань: АЛМІ, 2019. 132 с.
  • 15. Максимович М.А. Собрание сочинений. Киев, 1877. Т. 2. 524 с.
  • 16. Архів науково-дослідної лабораторії «Проблеми під­готовки майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». Ф. 97. Оп. 7. Од. зб. 24. Арк. 132. Семенчук Оксана, с. Оксанина Уманського району Черкаської області (записано від Ткаченко Теклі Тихінівни, 1930 р. н., 10.06.1999).
  • 17. Сивачук Н.П. Купальська обрядовість Уманщини. Умань: ПП Жовтий, 2011. 128 с.
  • 18. Nowosielski A. Lud Ukrainski, jego piesni bajki… Т. І—ІІ. Wilno, 1857. 220 с.
  • 19. Каравелов Л. Памятники народного быта болгар. Москва, 1861. Кн. І. 324 с.
  • 20. Буслаев Ф.И. Эпическая поезия. Статья первая. Отечественные записки. 1851. № 7. Отд. ІІ.
  • 21. Войтович В.М. Українська міфологія. Київ: Либідь, 2002. 662 с.
  • 22. Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. Київ: Довіра, 2006. 703 с.
  • 23. Архів науково-дослідної лабораторії «Проблеми підготовки майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». Ф. 1. Оп. 3. Од. зб. 236. Арк. 17. Гут Наталія, с. Легедзине Тальнівського району Черкаської області (записано від Крижанівської Марусі, 1928 р. н. та Дробот Параски, 1927 р. н., 06.07.2004 р.).
  • 24. Архів науково-дослідної лабораторії «Проблеми під­готовки майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». Ф. 177. Оп. 4. Од. зб. 145. Арк. 65. Гайшук Тетяна, с. Коржова Слобода Уманського району Черкаської області (записано від Шевченко Марії Корніївни, 1921 р. н., 12.06.2001 р.).

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »