« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 700—708

УДК 821.161.2″18/19″-32Стефаник.091:821.16″18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.700

ВАСИЛЬ СТЕФАНИК У ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОМУ ДІАЛОЗІ        

ГНАТЮК Михайло

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0742-8272
  • доктор філологічних наук, професор,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра теорії літератури і порівняльного літературознавства,
  • завідувач кафедри,
  • вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: mychajlo.hnatiuk@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена аналізові модерністичних шукань у літературі кінця ХІХ — початку ХХ ст. (об’єкт дослідження). Автор досліджує контакти Василя  Стефаника з українським і польським мистецьким середовищем Львова та Кракова того часу, наголошуючи на неповторній індивідуальній манері українського новеліста (предмет дослідження). Актуальність опрацьованої теми обумовлена 150-річним ювілеєм письменника, який відзначається у 2021 році і значною мірою активізував дослідження його творчості.

Застосовані методи дослідження: біографічний, текстологічний, історіографічний, порівняльний та метод узагальнення.

Висновки: культурне та мистецьке середовище Кракова поза сумнівом вплинуло на вироблення нової модерної манери розповіді В. Стефаника. Експресіонізм як основа творчого мислення письменника була джерелом його мистецької індивідуальності, що мало значний вплив на дальший розвиток польської та української літератури.

Ключові слова: Василь Стефаник, літературне середовище, авторська індивідуальність, модернізм у слов’янських літературах, імпресіонізм, експресіонізм.

Надійшла 14.06.2021

Список використаних джерел

  • 1. Черненко О. Експресіонізм у творчості Василя Стефаника. Мюнхен: Сучасність, 1989. 277 с.
  • 2. Стефаник В. Автобіографія (1929). Стефаник В. Твори. Київ: Дніпро, 1971. С. 5—13.
  • 3. Лепкий Б. Три портрети (Іван Франко, Василь Стефаник, Владислав Оркан). Лепкий Б. Твори: у 2 т. Київ: Дніпро, 1991. Т. 2. С. 651—667.
  • 4. Клиновий Ю. Юрій Морачевський, його батьки, його приятелі. Сучасність [Мюнхен]. 1983. № 11 (27). С. 7—24.
  • 5. Морачевський В. Автобіографія. Юрій Морачевський, його батьки, його приятелі. Сучасність [Мюнхен]. 1983. № 11 (27). С. 7—24.
  • 6. Морачевський Ю. Візантинізація чи варваризація? Клиновий Ю. Юрій Морачевський, його батьки, йогоприятелі. Сучасність [Мюнхен]. 1983. № 11 (27). С. 7—24.
  • 7. Морачевський В. Василь Стефаник. Василь Стефаник у критиці і спогадах. Київ: Дніпро, 1970. С. 301—310.
  • 8. Стефаник В. Лист до В. Морачевського від серпня 1899. Стефаник В. Твори: у 3 т. Київ: Вид-во АН УРСР, 1949—1954. Т. 3. С. 192—193.
  • 9. Стефаник В. Лист до В. Гаморака від 7.ІІ.1899. Стефаник В. Твори: у 3 т. Київ: Вид-во АН УРСР, 1949—1954. Т. 3. С. 167.
  • 10. Пшибишевський С. Із землі зродженому творцеві. Василь Стефаник у критиці і спогадах. Київ: Дніпро, 1970. С. 281—282.
  • 11. Погребенник Ф. Василь Стефаник у слов’янських літературах. Київ: Наукова думка, 1976. 293 c.
  • 12. Петшицький Я. Новели Василя Стефаника польською мовою. Василь Стефаник у критиці і спогадах. Київ: Дніпро, 1970. С. 151—152.
  • 13. Стефаник В. Лист до В. Морачевського від 26 липня 1895. Стефаник В. Твори: у 3 т. Київ: Вид-во АН УРСР, 1949—1954. Т. 3. С. 38—39.
  • 14. Стефаник В. Лист до В. Морачевського від 25 листопада 1895. Стефаник В. Твори: у 3 т. Київ: Вид-во АН УРСР, 1949—1954. Т. 3. С. 48.
  • 15. Стефаник В. Лист до О. Гаморак від січня 1900. Стефаник В. Твори: у 3 т. Київ: Вид-во АН УРСР, 1949—1954. Т. 3. С. 196—197.
  • 16. Леся Українка. Малорусские писатели на Буковине. Леся Українка. Повне академічне зібрання творів:у 14 т. Луцьк, 2021. Т. 7. С. 97—112.
  • 17. Стефаник В. Лист до О. Гаморак від 21.ХІ.1903. Стефаник В. Твори: у 3 т. Київ: Вид-во АН УРСР, 1949—1954. Т. 3. С. 243.
  • 18. Погребенник Ф. Без цензурних купюр. Вітчизна, 1991. № 5. С. 151—168.
  • 19. Стефаник В. Лист до Д. Лукіяновича від 4 квітня 1926. Стефаник В. Твори: у 3 т. Київ: Вид-во АН УРСР, 1949—1954. Т. 3. С. 248.
  • 20. Стефаник В. Твори: у 3 т. Київ: Вид-во АН УРСР, 1949—1954. Т. 3.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »