« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 524—542

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.524

ТРАДИЦІЙНЕ СІЛЬСЬКЕ ЖИТЛО ТРЕТЬОЇ ЧВЕРТІ ХІХ ст. НА ТЕРЕНАХ ПОДІЛЬСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (за джерельними матеріалами)

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства
  • Національної академії наук України,
  • відділ історичної етнології,
  • Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000,
  • м. Львів, Україна
  • Контакти: radovychroman@gmail.com

Анотація. З’ясування специфіки осель, їх конструктивних елементів тощо, які побутували у певний період в окремих етнографічних регіонах (та районах) для етнологічної науки сьогодення є надзвичайно актуальним. У роботі автор ставить перед собою мету, на основі аналізу джерельних матеріалу з’ясувати особливості традиційного будівництва жител (планування, техніка будівництва, специфіка дахів, віконних отворів, інтер’єру тощо), які характеризують оселі третьої чверті ХІХ ст. на теренах колишньої Подільської губернії. Об’єктом дослідження є традиційне будівництво, а предметом — народне житло. Методологічною основою дослідження слугує принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: ретроспективного, типологічного, комплексного та аналізу, історичної реконструкції тощо. Територія дослідження охоплює усі повіти колишньої Подільської губернії, хронологічні межі дослідження — третя чверть ХІХ ст.; верхня хронологічна межа — 1873 рік. Робота написана на основі збірника «Матеріали для дослідження Подільської губернії в статистичному і господарському відношеннях», зміст якого формують статистичні та господарські відомості, зібрані кореспондентами (1871—1872 рр.) в окремих повітах Подільської губернії.

Ключові слова: Подільська губернія, житло, техніка будівництва, планування, вікна, дах.

Надійшла 20.04.2021

Список використаних джерел

  • 1. Матеріалы для изслѣдованія Подольской губерніи въ статистическомъ и хозяйсвенномъ отношеніяхъ. Каменецъ-Подольскъ: Типографія Губернскаго Управленія, 1873. 226 с.
  • 2. Грацианская Н.Н., Листова Н.М., Токарев С.А. Введение. Типология народного жилища в странах зарубежной Европы. Типы сельского жилища в странах зарубежной Европы. Москва: Наука, 1968. С. 3—11.
  • 3. Зеленинъ Д.К. Описаніе рукописей ученаго архива Императорскаго русскаго географическаго общества. Петроградъ: Типографія А.В. Орлова, 1916. Вып. ІІІ. С. 989—1279.
  • 4. Zawadzki W. Obrazy Rusi Cherwonej (Z rysunkami J. Kossaka). Poznaс: Nakіadem Jana Џupaсskiego, 1869. 80 s.
  • 5. Вовк Хв. Етнографічні особливості українського на­роду. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 39—218.
  • 6. Русов М.А. Поселенія и постройки крестьянъ Полтавской губерніи. Сборник Харьковского историко-филологического общества. Харьковъ: Печатное дъло, 1902. Т. ХІІІ. С. 72—120.(Труды Харьковскаго предварительнаго комитета по устройству ХІІ археологическаго съезда. Т. ІІ. Ч. І—ІІ).
  • 7. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля (кінець ХІХ—ХХ ст.): історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1980. 190 с.
  • 8. Свидницький А. Люборацькі. Свидницький А. Ро­ман, оповідання, нариси. Київ: Наукова думка, 1985. С. 27—210.
  • 9. Колтатів С. Культура Вільховечан. Будівництво в с. Віль­ховець над Дністром давно і тепер. Матеріали опрацював і підготував М. Глушко. Літопис Бор­щівщини: історико-краєзнавчий збірник. Борщів: Джерело, 1993. Вип. ІV. С. 57—66.
  • 10. Чубинский П.П. Малороссы Юго-Западного края: жилище, утварь, хозяйственные постройки и орудия. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Русским Географическим обществом Юго-Западного отдела. СПб., 1877. Т. 7. Вып. 2. С. 339—606.
  • 11. Свирида Р. Традиції народного будівництва. Шев­чен­ків край. Київ, 2009. С. 350—363.
  • 12. Радович Р. Традиційне житло Покуття: техніка і технологія спорудження стін (ХІХ — перша половина ХХ ст.). Плісненські старожитності. Збірник науко­вих праць. Львів: Растр-7, 2017. Вип. 2. С. 27—61.
  • 13. Радович Р. Традиційне житло Буковинського Поділля другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Народознавчі зошити. 2020. № 2. С. 277—292.
  • 14. Радович Р. Традиційне житло на півночі етнографічної Волині: особливості та волинсько-поліські паралелі (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.). Народознавчі зошити. 2012. № 2. С. 201—217.
  • 15. Климович Ю., Чубинська К. Історико-статистичні описи приходів як етнографічне джерело. Народна творчість та етнографія. 1969. № 3 С. 41—45.
  • 16. Радович Р. Традиційне житло українців південного Поділля другої половини ХІХ — початку ХХ століття: конструктивно-технологічний аспект (за матеріалами Хмельницької області). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2010. Вип. 45. С. 437—462.
  • 17. Радович Р. Поліське житло: культурно генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017. 852 с.
  • 18. Раппопорт П.А. Древнерусское жилище. Археология СССР: САИ. Ленинград: Наука, 1975. Вып. Е 1—32. 178 с.
  • 19. [Б. а.]. Быт Малорусскаго крестьянина (Преимущественно въ Полтавской губерніи). Этнографическій сборникъ. Санктпетербургъ, 1858. С. 19—46.
  • 20. Архів Музею народної архітектури та побуту Львові. Ф. Матеріали експедицій. Спр. 3В-92. 77 арк.
  • 21. Падалка Л.В. Что сказало населеніе Полтавской губерніи о своемъ старомъ бытѣ. Труды Полтавской ученой архивной комиссии. Полтава, 1905. Вып. 2. С. 22—29.
  • 22. Русов А.А. Опісание Черниговской губерніи. Чернигов: Типографія Губернского Земства, 1899. Т. 2. 377 с.
  • 23. Кайндль Р.Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази. Чернівці: Молодий будівельник, 2000. 208 с.
  • 24. Колтатів С. Культура Вільховечан. Предмети хатньої обстановки в с. Вільховець над Дністром. Матеріали опрацював і підготував М. Глушко. Літопис Борщів­щини: історико-краєзнавчий збірник. Борщів, 1994. Вип. V. С. 42—55.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »