« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 543—554

УДК 930.2:398.341-035.3(477.83+477.85/.87=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.543

СКРИНЯ ТА СТІЛ У ТРАДИЦІЙНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ГОРЯН        

ГОЩІЦЬКА Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8596-8974
  • кандидатка історичних наук, наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  •  відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: hoshchitska.tetiana@gmail.com

Анотація. Мета статті — висвітлити різноманітні вірування та уявлення, пов’язані із давніми предметами традиційного вмеблювання, які набували важливого символічного значення під час виконання різноманітних обрядодій — столом та скринею. Відповідно об’єктом дослідження є комплекс традиційної обрядовості українців Карпат, а предметом — вірування та уявлення, пов’язані зі скринею та столом як атрибутами традиційної обрядовості. Основними методами, яківикористані при дослідженні, є структурно-функціональний, компаративний та міждисциплінарний.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше комплексно проаналізовані різноманітні вірування та уявлення, пов’язані із скринею та столом, які знайшли своє відображення у традиційній обрядовості українських горян. Простежено специфіку їх побутування у традиційній обрядовій культурі. Досліджено місце, яке ці предмети займали у традиційних уявленнях українців Карпат. Обґрунтовано, тезу про те що стіл українські горяни сприймали як особливо шанований предмет інтер’єру, який виступав місцем здійснення більшості обрядів сімейного циклу. На основі аналізу багатьох прикладів бачимо, що він був свого роду хатнім престолом.

Ключові слова: традиційна обрядовість, Українські Карпати, вірування, дерев’яні меблі, скриня, стіл.

Надійшла 20.04.2021

Список використаних джерел

  • 1. Топорков А.Л. Домашняя утварь в поверьях и обрядах Полесья. Этнокультурные традиции русского сельского населения XIX—XX вв.: сборник статей. Москва, 1990. Вып. 2. С. 66—118.
  • 2. Надопта А. Скриня у весільній обрядовості українців кінця ХІХ — початку ХХ ст. Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 323—329. DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.323
  • 3. Гузій Р. З народної танатології: Карпатознавчі розсліди. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. 352 с.
  • 4. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 563 (Польові етнографічні матеріали до теми «Народне будівництво», зібрані у Самбірському, Старосамбірському р-нах Львівської обл., Гощіцькою Тетяною Богданівною 16.06.—16.08.2007). 146 арк.
  • 5. Станкевич М. Українське художнє дерево XVI—XX ст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. 479 с.
  • 6. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 576 (Польові етнографічні матеріали до теми «Народне будівництво», зібрані у Сколівському р-ні Львівської обл., Гощіцькою Тетяною Богданівною 09—18.07.2008). 72 арк.
  • 7. Василечко Л. Стежками відлуння. Івано-Франківськ, 2003. 285 с.
  • 8. Коваль Я. Вірші білі, вірші «сірі», проза та всяка всячина Ярослава Коваля з Ціневи. Упоряд. О. Зайченко. Цінева: Народний музей в Ціневі, 1993. 31 с.
  • 9. Василечко Л. Літопис Ціневи. Минуле і сьогодення. Львів, 2009. 89 с.
  • 10. Мисевич О. Український весільний обряд у Бойківщині. Львів, 1937. 95 с.
  • 11. Українські народні пісні з Лемківщини. Зібрав О. Гижа, заг. ред. О. Грици. Київ: Музична Україна, 1972. 405 с.
  • 12. Топорков А.Л. Стол. Славянские древности: энтнолингвистический словарь: в 5 т. Под ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 5. С—Я. С. 165—169.
  • 13. Бугера І. Звичаї та вірування Лемківщини. Львів, 1939. 38 с.
  • 14. Красиков М. Віщування смерті (до розуміння української народної танатології). Народна культура українців: життєвий цикл людини. Київ: Дуліби, 2015. Т. 5. Старість. Смерть. Культура пошанування небіжчиків. С. 173—206.
  • 15. Радович Р. Інтер’єр покутського житла (друга половина XIХ — початок ХХ ст.). Народознавчі зошити. 2019. № 3. С. 715—731. DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.715
  • 16. Войтович Н. Народна демонологія Бойківщини: монографія. Львів: СПОЛОМ, 2015. 228 с.
  • 17. Шекерик-Донників П. Рік у віруваннях гуцулів. Вибрані твори. Верховина, 2009. 351 c.
  • 18. Кміт Ю. Ще про Волосатий. Літопис Бойківщини. Самбір, 1935. Р. 5. Ч. 6. С. 1—8.
  • 19. Никорак О. Традиційні тканини у звичаях і обрядах українців. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2003. Вип. 38. С. 543—567.
  • 20. Франко І. Людові вірування на Підгір’ю. Етнографічний збірник. Львів: друкарня наукового товариства імені Шевченка, 1898. Т. V. С. 160—218.
  • 21. Шухевич В. Гуцульщина. Матеріали з українсько-руської етнології. Львів, 1904. Т. VII. 272 с.
  • 22. Милорадович В.П. Житье-бытье лубенского крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С. 170—341.
  • 23. Дідо-всевідо. Закарпатські народні казки. Упоряд. та зап. П. Лінтура. Ужгород: Карпати, 1969. 240 с.
  • 24. Космеда Т.А., Осіпова Т.Ф. Комунікативний кодекс українців у пареміях: тлумачний словник нового типу. Дрогобич, 2010. 272 с.
  • 25. Цифровий архів ДІКЗ «Тустань». Од. зб. 136. Фото 25.
  • 26. Гайова Є. Філософія буття в лемківських зимових обрядах та звичаях (Різдво, Василія, «Бабин святий вечур», Івана Хрестителя, Стрітення Господнє) на експедиційних матеріалах зібраних у Великоберезнянському районі Закарпатської області. Календарна обрядовість у життєдіяльності етносу. Збірка наукових праць; Матеріали міжнародної наукової кон­ференції «Одеські етнографічні читання». Одеса, 2011. С. 65—74.
  • 27. Богатырев П.Г. Магические действия, обряды и верования Закарпатья. Вопросы теории народного искусства. Москва: Искусство, 1971. С. 269—270.
  • 28. Гошко Ю.Г. Населення українських Карпат ХV—ХVIII ст. Заселення. Міграції. Побут. Київ: Наукова думка, 1976. 205 с.: іл. та карт. 
  • 29. Здоровега Н.І., Утриско М. Народні звичаї та обряди на Бойківщині. Літопис Бойківщини. 1988. № 2/48 (59). С. 48—54.
  • 30. Кузъвъ І. Житє-бутє, звичаъ и обичаъ горского народу. Зоря: письмо литературно-наукове для рус­кихъ родинъ. Львів. 1889. № 20. С. 336—337.
  • 31. Ганус Д.М. Дитина в системі народних вірувань та обрядів населення українсько-польського пограниччя. Дисертація на здобуття ступеня кандидата історичних наук. Рукопис (зберігається у науковій бібліотеці ІМФЕ ім. Рильського, м. Київ). Київ, 2015. 236 с.
  • 32. Зеленин Д.К. Восточнославянская этнография. Мос­ква: Наука, 1991. 507 с.
  • 33. Українське народне весілля в творах українського, російського та польського образотворчого мистецтва XVIII—XIX ст. Альбом. Упоряд. Ю. Белічко, А. В’юнець. Київ: Мистецтво, 1970. 110 с.: іл.
  • 34. Паньків М. Весілля в селі Вербівцях на Городенківщині. Івано-Франківськ, 2000. 108 с.
  • 35. Левкиевская Е.Е. Славянский оберег. Семантика и структура. Москва: Индрик, 2002. 336 с.
  • 36. Світлик П.М. Небесна студня: Закарпатські на­родні перекази, легенди, вірування, звичаї, традиції, побут. Упоряд. та підготовка текстів Наталії Ребрик. Ужгород: Гражда, 2008. 139 с.
  • 37. Schnaider J. Lud Peczeniїynski. Lud. Lwуw, 1906. T. XII. S. 277—309.
  • 38. Гузій Р., Вархол Н., Вархол Й., Остапик О. Весільні обряди. Лемківщина. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2002. Т. 2. Духовна культура. С. 75—93.
  • 39. Маєрчик М. Між ареальні паралелі в обрядах родинного циклу. Етногенез та етнічна історія населення українських Карпат. Львів: Ін-тут народознавства НАН України, 2006. Т. II Етнологія та мистецтвознавство. С. 558—568.
  • 40. Гузій Р., Вархол Н., Вархол Й., Похоронні обряди. Лемківщина. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2002. Т. 2. Духовна культура. С. 94—109.
  • 41. Мусянович А. Похоронні звичаї й обряди в селї Віжомли, Яворівського пов. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. С. 379—384.
  • 42. Schnajder J. Lud Peczeniїynski. Lud. 1907. T. ХIII. S. 21—33.
  • 43. Гощіцька Т. Обрядодії в процесі спорудження житла (на основі польових матеріалів зібраних на бойківсько-підгір’янському пограниччі). Наука. Релігія. Суспіль­ство. Донецк, 2010. № 2. С. 8—12.
  • 44. Черленяк (Керечанин) І. Апотропеїчні заходи для живих та магічні дії, пов’язані зі спорядженням мерця в українців Закарпаття. Народознавчі зошити. Львів, 2018. № 3. С. 662—670.
  • 45. Вінценз С. На високій полонині. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2011. 640 с.
  • 46. Рахно К. Гончарство у фольклорній спадщині Івана Франка. Народознавчі зошити. 2019. № 3. С. 563—579.
  • 47. Галайчук В. З духовної культури Богородчанщини: звичаї, вірування та повір’я, пов’язані із світоглядними уявленнями про смерть та померли. Міфологія та фольклор. Львів, 2010. № 3—4 (7). С. 27—49.
  • 48. Потушнякъ Ф. Самоубійцҍ вь народном вҍрованю. Литературно-наукова прилога карпатской недҍлҍ. 1941. Ч. 2. Р. 1. С. 31.
  • 49. Сокіл В. Фольклорні матеріали з отчого краю. Львів, 1998. 613 с.
  • 50. Шухевич В. Гуцульщина. Матеріали з українсько-руської етнології. Львів, 1904. Т. VII. 272 с.
  • 51. Бриняк О. Рудименти міфологічних вірувань у ро­дильній обрядовості та хрестинній поезії українців. Народознавчі зошити. № 3 (99). 2011. С. 426—435.
  • 52. Шухевич В. Гуцульщина. Матеріяли до українсько-руської етнології. Львів, 1902. Т. V. 300 с.
  • 53. Українські народні пісні у записах Володимира Гнатюка. Упоряд. М. Яценко. Київ: Музична Україна, 1971. 322 с.
  • 54. З батьківського джерела. До ювілею загальноосвітньої школи І—ІІІ ст., с. Підгородці, Сколівського району, Львівської обл. Упоряд. і вст. слово М. Качмар. Львів: Підгородці, 2011. 76 c.
  • 55. Пісні з родин і хрестин (збірник-реконструкція із теоретичною розвідкою, коментарями, моделями ритмоструктури, покажчиками). Упоряд. А.І. Іваницький; відп. ред. Г.А. Скрипник. Вінниця: Нова Книга, 2013. 452 с.
  • 56. Фольклорні материяли із збірки проф. Раймунда Кайндля. Етноґрафічний збірник. Львів, 1898. Т. V. С. 141—159.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »