« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1042—1049

УДК [930.85:929.7:316.6](477)”653/654″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1042

ОСОБЛИВОСТІ ПОБУТОВОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОЇ ДРІБНОЇ ШЛЯХТИ У ХІХ — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ ст.    

ВАСЯНОВИЧ Олександр

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9360-6447
  • кандидат історичних наук,
  • заступник директора з наукової роботи,
  • Державний науковий центр захисту культурної
  • спадщини від техногенних катастроф,
  • проспект Перемоги, 56, 03057, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: guru_v@ukr.net

БАЛУШОК Василь

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1362-8270
  • кандидат історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики
  • та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • відділ «Український етнологічний центр»,
  • вул.  Михайла Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: grigras@i.ua

Анотація. В українському суспільстві довгий час панувала думка про відсутність власної національної еліти, яка мала вести простолюд за собою. Українська шляхта, як осібна соціальна група, мала притаманні саме їй елементи традиційно-побутової культури. Метою публікації є аналіз особливостей матеріальної і духовної культури української дрібної шляхти, що було підставою для її виокремлення з-поміж простолюду й збереження соціальної ідентичності. Предметом нашого дослідження є особливості побутової культури української дрібної шляхти в ХІХ — першій половині ХХ ст., що маркували виокремлення її в осібну соціальну групу. Ця тема є актуальною, оскільки досі не була предметом спеціального дослідження. Джерельною базою статті стали архівні, опубліковані (в т. ч. польові) матеріали, реалістичні описи в художній літературі.

У дослідженні використано історико-порівняльний (компаративний), типологічний, структурно-функціональний методи та метод польових досліджень.

Ключові слова: шляхта, Україна, матеріальна культура, духовна культура, соціальна ідентичність.

Надійшла 28.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Головацкий Я. О костюмах или народном убранстве Русинов или русcких в Галичине и Северовосточной Венгрии. Санкт-Петербург, 1868. 67 c.
  • 2. Франко І. Знадоби до вивчення мови і етнографії українського народу. Дещо про шляхту ходачкову. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. Київ, 1980. Т. 26. C. 180—186.
  • 3. Черв’як К. Килимарство на Коростенщині. Краєзнавство. 1929. № 3—10. С. 13—44.
  • 4. Черв’як К. Шляхта околишня на Коростенщинi. Коростень, 1928. 20 c.
  • 5. Пономар Л. Іще недавно на землі древлян. Українська культура. 2002. № 3. С. 28—29.
  • 6. Васянович О. Дружко коровай несе, намнєткою тресе (Жіночий одяг шляхти околишньої села Мелені). Берегиня. 2004. № 1. С. 67—76.
  • 7. Васянович О. Традиційно-побутова культура галицької дрібної шляхти ХІХ — початку ХХ ст. (у творчості Андрія Чайковського). Народна творчість та етнографія. 2008. № 5. С. 99—105.
  • 8. Васянович О. Знакові функції килимів околичної шляхти Житомирщини. Народна творчість та етнографія. 2011. № 6. С. 53—57.
  • 9. Васянович О. Особливості харчування дрібної української шляхти у ХІХ — на початку ХХ ст. Вісник Хар­ківського національного університету імені В.Н. Ка­разіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». Харків, 2017. Вип. 24. С. 68—74.
  • 10. Несен І. Околична шляхта Центрального Полісся: особливості весільного ритуалу. Народна творчість та етнографія. 2004. № 6. С. 91—97.
  • 11. Несен І. Околична шляхта на теренах північно-східної Житомирщини: особливості історичного розвитку та етнографічного життя. Наукові записки з української історії. Переяслав-Хмельницький, 2008. Вип. 21. С. 84—97.
  • 12. Несен І. Поховальні та поминальні обряди в середовищі «околичної» шляхти Північно-Східної Житомирщини (кінець ХІХ — початок ХХ століття). Вісник Львівського університету. Серія історична. 2009. Вип. 44. С. 241—264.
  • 13. Балушок В. «Непомічена» соціальна верства (доля української шляхти після Хмельниччини в працях сучасних дослідників). Український гуманітарний огляд. Київ, 2006. Вип. 12. С. 180—189.
  • 14. Балушок В. Українська шляхта між польським та українським етносами. Народна творчість та етнографія. 2007. № 6. С. 11—25.
  • 15. Балушок В. З історії шляхти Фастівщини. «Прес-музей». Науково-інформаційний бюлетень. 2016. № 2 (43). С. 3—54.
  • 16. Сливка Л. Галицька дрібна шляхта в Австро-Угорщині (1772—1914 рр.). Івано-Франківськ, 2009. 220 с.
  • 17. Бех М.В. Традиції і трансформації в етнокультурі та побуті села Бехи на Житомирщині кінця ХІХ — першої половини ХХ століття. Київ, 2018. 142 с.
  • 18. Dąbkowski P. Szlachta zasciankowa w Korczynie i Kruszelnicy nad Stryjem. Lwów, 1936. 122 s.
  • 19. Історія Витвиці в документах і спогадах. Уклала О. Витвицька. Б. м., 1992. 119 с.
  • 20. Сливка Л. Культура та побут дрібної шляхти в Галичині (кінець ХVІІІ — початок ХХ ст.). Галичина. 2004. № 10. С. 235—241.
  • 21. Чайковський А. Олюнька. Львів, 1966. С. 77—240.
  • 22. Чайковський А. Малолітний. Київ; Станиславів, 1920. 152 с.
  • 23. Цеглинський Г. Шляхта ходачкова. Львів, 1911. 115 с.
  • 24. Зеленин Д. Описание рукописей ученого архива Императорского Русского Географического Общества. Петроград, 1914. Вып. 1. 483 с.
  • 25. Чайковський А. У чужому гнізді. Повісті з ХІХ ст. Зібрання творів: у 8 т. Львів, 1994. Т. 5. С. 26—348.
  • 26. Свирида Р.О. Обладнання традиційного житла Правобережного Полісся. Народна творчість та етнографія. 1979. № 3. С. 56—63.
  • 27. Нечуй-Левицький І. Живцем поховані. Нечуй-Ле­вицький І. Зібрання творів: у 10 т. Київ, 1966. Т. 7. С. 260—293.
  • 28. Гурков В.С., Гошко Р.Ю. Поселения. Полесье. Материальная культура. Киев, 1988. С. 279—333.
  • 29. Юркевич Л. Покодимська шляхта. Матеріали етнографічного опису. 20 рр. ХХ ст. Народна творчість та етнологія. 2012. № 4. С. 139—146.
  • 30. Стельмащук Г. Традиційний одяг Житомирщини. Народна творчість та етнографія. 1980. № 6. С. 77—82.
  • 31. Український народний одяг ХVІІІ — початку ХІХ ст. в акварелях Ю. Глоговського. Київ, 1988. 272 с.
  • 32. Пономар Л. Походження назв українського народного одягу на Поліссі. Народна творчість та етнологія. 1989. № 5. С. 33—41.
  • 33. Кузич-Березовський І. Березівське боярство на тлі історії України. Детройт, 1962. 320 с.
  • 34. Сородник С. Історія корчинської шляхти. Минуле і сучасне села Корчин. Львів, 2002. 64 с.
  • 35. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (далі — АНФРФ ІМФЕ). Ф. 15—1. Од. зб. 48. Арк. 202—413.
  • 36. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 15—3. Од. зб. 158. 268 арк.
  • 37. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 15—3. Од. зб. 159. 229 арк.
  • 38. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 15—3. Од. зб. 213. 191 арк.
  • 39. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 1—4. Од. зб. 249. 10 арк.
  • 40. Залізняк Л.Л. Овруцька околична шляхта та проблеми початку україногенези. Маґістеріум. 2017. Вип. 67. Археологічні студії. С. 115—124.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »