Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1042—1049

УДК [930.85:929.7:316.6](477)”653/654″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1042

ОСОБЛИВОСТІ ПОБУТОВОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОЇ ДРІБНОЇ ШЛЯХТИ У ХІХ — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ ст.    

ВАСЯНОВИЧ Олександр

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9360-6447
  • кандидат історичних наук,
  • заступник директора з наукової роботи,
  • Державний науковий центр захисту культурної
  • спадщини від техногенних катастроф,
  • проспект Перемоги, 56, 03057, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: guru_v@ukr.net

БАЛУШОК Василь

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1362-8270
  • кандидат історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики
  • та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • відділ «Український етнологічний центр»,
  • вул.  Михайла Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: grigras@i.ua

Анотація. В українському суспільстві довгий час панувала думка про відсутність власної національної еліти, яка мала вести простолюд за собою. Українська шляхта, як осібна соціальна група, мала притаманні саме їй елементи традиційно-побутової культури. Метою публікації є аналіз особливостей матеріальної і духовної культури української дрібної шляхти, що було підставою для її виокремлення з-поміж простолюду й збереження соціальної ідентичності. Предметом нашого дослідження є особливості побутової культури української дрібної шляхти в ХІХ — першій половині ХХ ст., що маркували виокремлення її в осібну соціальну групу. Ця тема є актуальною, оскільки досі не була предметом спеціального дослідження. Джерельною базою статті стали архівні, опубліковані (в т. ч. польові) матеріали, реалістичні описи в художній літературі.

У дослідженні використано історико-порівняльний (компаративний), типологічний, структурно-функціональний методи та метод польових досліджень.

Ключові слова: шляхта, Україна, матеріальна культура, духовна культура, соціальна ідентичність.

Надійшла 28.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Головацкий Я. О костюмах или народном убранстве Русинов или русcких в Галичине и Северовосточной Венгрии. Санкт-Петербург, 1868. 67 c.
  • 2. Франко І. Знадоби до вивчення мови і етнографії українського народу. Дещо про шляхту ходачкову. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. Київ, 1980. Т. 26. C. 180—186.
  • 3. Черв’як К. Килимарство на Коростенщині. Краєзнавство. 1929. № 3—10. С. 13—44.
  • 4. Черв’як К. Шляхта околишня на Коростенщинi. Коростень, 1928. 20 c.
  • 5. Пономар Л. Іще недавно на землі древлян. Українська культура. 2002. № 3. С. 28—29.
  • 6. Васянович О. Дружко коровай несе, намнєткою тресе (Жіночий одяг шляхти околишньої села Мелені). Берегиня. 2004. № 1. С. 67—76.
  • 7. Васянович О. Традиційно-побутова культура галицької дрібної шляхти ХІХ — початку ХХ ст. (у творчості Андрія Чайковського). Народна творчість та етнографія. 2008. № 5. С. 99—105.
  • 8. Васянович О. Знакові функції килимів околичної шляхти Житомирщини. Народна творчість та етнографія. 2011. № 6. С. 53—57.
  • 9. Васянович О. Особливості харчування дрібної української шляхти у ХІХ — на початку ХХ ст. Вісник Хар­ківського національного університету імені В.Н. Ка­разіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». Харків, 2017. Вип. 24. С. 68—74.
  • 10. Несен І. Околична шляхта Центрального Полісся: особливості весільного ритуалу. Народна творчість та етнографія. 2004. № 6. С. 91—97.
  • 11. Несен І. Околична шляхта на теренах північно-східної Житомирщини: особливості історичного розвитку та етнографічного життя. Наукові записки з української історії. Переяслав-Хмельницький, 2008. Вип. 21. С. 84—97.
  • 12. Несен І. Поховальні та поминальні обряди в середовищі «околичної» шляхти Північно-Східної Житомирщини (кінець ХІХ — початок ХХ століття). Вісник Львівського університету. Серія історична. 2009. Вип. 44. С. 241—264.
  • 13. Балушок В. «Непомічена» соціальна верства (доля української шляхти після Хмельниччини в працях сучасних дослідників). Український гуманітарний огляд. Київ, 2006. Вип. 12. С. 180—189.
  • 14. Балушок В. Українська шляхта між польським та українським етносами. Народна творчість та етнографія. 2007. № 6. С. 11—25.
  • 15. Балушок В. З історії шляхти Фастівщини. «Прес-музей». Науково-інформаційний бюлетень. 2016. № 2 (43). С. 3—54.
  • 16. Сливка Л. Галицька дрібна шляхта в Австро-Угорщині (1772—1914 рр.). Івано-Франківськ, 2009. 220 с.
  • 17. Бех М.В. Традиції і трансформації в етнокультурі та побуті села Бехи на Житомирщині кінця ХІХ — першої половини ХХ століття. Київ, 2018. 142 с.
  • 18. Dąbkowski P. Szlachta zasciankowa w Korczynie i Kruszelnicy nad Stryjem. Lwów, 1936. 122 s.
  • 19. Історія Витвиці в документах і спогадах. Уклала О. Витвицька. Б. м., 1992. 119 с.
  • 20. Сливка Л. Культура та побут дрібної шляхти в Галичині (кінець ХVІІІ — початок ХХ ст.). Галичина. 2004. № 10. С. 235—241.
  • 21. Чайковський А. Олюнька. Львів, 1966. С. 77—240.
  • 22. Чайковський А. Малолітний. Київ; Станиславів, 1920. 152 с.
  • 23. Цеглинський Г. Шляхта ходачкова. Львів, 1911. 115 с.
  • 24. Зеленин Д. Описание рукописей ученого архива Императорского Русского Географического Общества. Петроград, 1914. Вып. 1. 483 с.
  • 25. Чайковський А. У чужому гнізді. Повісті з ХІХ ст. Зібрання творів: у 8 т. Львів, 1994. Т. 5. С. 26—348.
  • 26. Свирида Р.О. Обладнання традиційного житла Правобережного Полісся. Народна творчість та етнографія. 1979. № 3. С. 56—63.
  • 27. Нечуй-Левицький І. Живцем поховані. Нечуй-Ле­вицький І. Зібрання творів: у 10 т. Київ, 1966. Т. 7. С. 260—293.
  • 28. Гурков В.С., Гошко Р.Ю. Поселения. Полесье. Материальная культура. Киев, 1988. С. 279—333.
  • 29. Юркевич Л. Покодимська шляхта. Матеріали етнографічного опису. 20 рр. ХХ ст. Народна творчість та етнологія. 2012. № 4. С. 139—146.
  • 30. Стельмащук Г. Традиційний одяг Житомирщини. Народна творчість та етнографія. 1980. № 6. С. 77—82.
  • 31. Український народний одяг ХVІІІ — початку ХІХ ст. в акварелях Ю. Глоговського. Київ, 1988. 272 с.
  • 32. Пономар Л. Походження назв українського народного одягу на Поліссі. Народна творчість та етнологія. 1989. № 5. С. 33—41.
  • 33. Кузич-Березовський І. Березівське боярство на тлі історії України. Детройт, 1962. 320 с.
  • 34. Сородник С. Історія корчинської шляхти. Минуле і сучасне села Корчин. Львів, 2002. 64 с.
  • 35. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (далі — АНФРФ ІМФЕ). Ф. 15—1. Од. зб. 48. Арк. 202—413.
  • 36. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 15—3. Од. зб. 158. 268 арк.
  • 37. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 15—3. Од. зб. 159. 229 арк.
  • 38. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 15—3. Од. зб. 213. 191 арк.
  • 39. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 1—4. Од. зб. 249. 10 арк.
  • 40. Залізняк Л.Л. Овруцька околична шляхта та проблеми початку україногенези. Маґістеріум. 2017. Вип. 67. Археологічні студії. С. 115—124.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »