« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1050—1062

УДК 398.3:664.6( 477.87-2=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1050

ЕТАП ВИЙМАННЯ ХЛІБА З ПЕЧІ В НАРОДНОМУ ХЛІБОПЕЧЕННІ УКРАЇНЦІВ ЕТНОГРАФІЧНОЇ ВОЛИНІ НАПРИКІНЦІ ХІХ — НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ  

ЗЮБРОВСЬКИЙ Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2221-3731
  • кандидат історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: anzjubr@gmail.com

Анотація. Об’єкт дослідження — етап виймання хліба із печі у хлібопеченні українців етнографічної Волині, а предмет — народні звичаї, обряди, традиції, технологічні приписи та прикмети, що супроводжували виймання печива з опалювального пристрою та завершували хлібопекарський цикл, їх типологія та імовірна семантика. Методичною основою розвідки є загальнонаукові методи: історико-порівняльний, типологічний, а також методи редукційного та індукційного аналізу. Особливий акцент зроблено на застосування спеціальних етнологічних методів: польового етнографічного дослідження (інтерв’ю, фотофіксація). До наукового обігу вводиться значна кількість авторських польових етнографічних матеріалів.

Вкрай недостатня вивченість питання складає актуальність теми. Метою розвідки є заповнення лакун у даній галузі народознавчої науки шляхом виявлення типологічних, семантико-семіотичних та, частково, генетично-еволюційних джерел походження звичаєвості етапу виймання хліба.

Автор доходить  висновку про те, що в основі синкретичної звичаєвості досліджуваного етапу лежать архаїчні пласти дохристиянських поминальних вірувань українців, пов’язаних із пошануванням душ покійних родичів, уявленнями про потойбіччя, а також рудименти культів стихій, зокрема вогню.

Ключові слова: хліб, піч, борошно, дрова, вогонь, вода, пара, черінь, пекло, потойбіччя.

Надійшла 7.08.2021

Список використаних джерел

  • 1. Артюх Л.Ф. Українська народна кулінарія. Київ: Наукова думка, 1977. 152 с.
  • 2. Гонтар Т.О. Народне харчування українців Карпат. Київ: Наукова думка, 1979. 138 с.
  • 3. Ципишев С. Традиційні хлібні вироби Рівненського Полісся початку ХХ століття. (За польовими матеріалами із Дубровицького та Сарненського районів Рівненської області). Поліссєзнавство у фольклорно-етно гра фіч них і літературно-мистецьких дослідженнях: Наукове видання. Рівне, 2009. С. 99—107.
  • 4. Конопка В., Зюбровський А. «Від зернини до хлібини»: семантико структурний аналіз хліборобського побуту українців (на матеріалах Південно-Західного історико-етнографічного регіону). Львів: Інститут народознавства НАН України. 2018. 600 с.: іл.
  • 5. Зюбровський А.В. Народні традиції випікання хліба в українців наприкінці ХІХ — на початку ХХІ століття (За матеріалами Південно-За хід ного історико-етнографічного регіону). Київ: Наукова думка, 2018. 193 с.: іл.
  • 6. Архів Інституту народознавства НАН України (Далі — Архів ІН НАН України). Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 683. Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 2—5 червня 2010 р. у Шумському р-ні Тернопільської обл. 133 арк.
  • 7. Архів ІН НАН України. Од. зб. 685. Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 7—19 липня 2010 р. у Горохівському р-ні Волинської обл. 336 арк.
  • 8. Архів ІН НАН України. Од. зб. 688. Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 7—13 липня 2011 р. у Бродівському та Радехівському р-нах Львівської обл. 150 арк.
  • 9. Архів ІН НАН України. Од. зб. 686. Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 27—29 серпня 2010 р. у Здолбунівському р-ні Рівненської обл. 137 арк.
  • 10. Архів ІН НАН України. Од. зб. 689. Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 4—8 липня 2012 р. у Кам’янка-Бузькому р-ні Львівської обл. 201 арк.
  • 11. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 791. Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 3—13 липня 2013 р. у Черняхівському, Червоноармійському та Новоград-Волинському р-нах Житомирської обл. 300 арк.
  • 12. Kibort J. Szlachcic łapciowy na Wołyniu. Wisła. Miesięcz nik geograficzno-etnograficzny. Warszawa, 1897. T. 11. Zesz. 2. S. 270—286.
  • 13. Милорадович В.П. Житье-бытье лубенского крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Упор., прим. та біогр. нариси А.П. Пономарьова, Т.В. Косміної, О.О. Боряк; вст. ст. А.П. Пономарьова; іл. В.І. Гордієнка. Київ: Либідь, 1991. С. 170—341.
  • 14. Щ[елоковская] В. Пища и питье крестьянъ-малорос совъ, съ нѣкоторыми  относящимися сюда обычаями, повѣрьями и примѣтами. Этнографическое обозрѣніе.  Москва, 1899. № 1—2. С. 266—322.
  • 15. Заглада Н. Харчування в с. Старосіллі на Чернігівщині. Матеріяли до етнології. Київ, 1931. Т. 3: Матеріяли до монографії с. Старосілля. С. 83—196.
  • 16. Řehoř Fr. Poświęcenie mieszkania ruskiego w Galicyi (Z okolic Żydaczowa).Lud. Lwów, 1896. T. 2. S. 141—146.
  • 17. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 428 с.
  • 18. Зюбровський А. Традиційні методи, способи та критерії перевірки стану готовності печі для всадження хліба на Волині в кінці ХІХ— на початку ХХІ століття. Народознавчі Зошити. Львів, 2021. № 1. С. 73—83.
  • 19. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 598-а. Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 4—10 липня 2009 р. у Гощанському та Острозькому р-нах Рівненської обл. 160 арк.
  • 20. Rokossowska Z. Chleb. Jego znaczenie w przesądach, lecznictwie o codziennym źyciu, zebrane na Wołyniu, we wsi Jurkowszczyźnie pow. Zwiahelskim. Wisła. Miesięcz nik geograficzno-etnograficzny. Warszawa, 1899. T. 13. Z. 1. S. 153—158.
  • 21. Борисенко В. Обряди життєвого циклу людини. Хол мщина і Підляшшя: Історико-етнографічне дослідження. Відп. ред. Валентина Борисенко. Київ: Родовід, 1997. С. 282—309.
  • 22. Udziela S. Lud polski w powiecie Ropczyckim w Galicyi. Cz. I. Zbiór wiadomości do antropologii krajowéj. Kraków, 1890. T. 14. S. 1—136.
  • 23. Cisek M. Materyjały etnograficzne z miasteczka Źołuni w powiecie Przemyskim. Zbiór wiadomości do antropologii krajowéj. Kraków, 1889. T. 13. S. 54—83.
  • 24. Zaleski A. Poglądy ludu na przyrodę. Wisła. Miesięcznik geograficzno-etnograficzny. Warszawa, 1897. T. 11. Zesz. 4. S. 802.
  • 25. Плотникова А.А. Полный — Пустой. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. Под общ. ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2009. Т. IV: П (Переправа через воду) — С (Сито). С. 145—147.
  • 26. Иванов П. Этнографическіе матеріалы, собранные в Купянскомъ уѣзде Харьковской губ. Этнографическое обозрѣніе. Москва, 1897. № 1. С. 22—81.
  • 27. Белова О.В. Пожар. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. Под общ. ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2009. Т. IV: П (Переправа через воду) — С (Сито). С. 109—112
  • 28. Зеленин Д.К. Восточнославянская этнография. Пер. с нем. К.Д. Цивиной; примеч. Т.А. Бернштам, Т.В. Станюкович и К.В. Чистова; послесл. К.В. Чистова. Москва: Наука, 1991. 507 с.
  • 29. Moszyński K. Kultura ludowa słowian. Kraków: Polska Akademja Umiejęntności, 1934. Cz. II: Kultura duchowa. 725 s.
  • 30. Кравченко В. Вогонь. Матеріял зібраний на Правобережжі. Первісне громадянство та його пережитки на Україні. Київ, 1927. Вип. 1—3. С. 170—171.
  • 31. Kopernicki I. Przyczynek do etnografii ludu ruskiego na Wołyniu z materyjałow zebranych przez P. Zofiję Rokossowską we wsi Jurkowszczyźnie. Zbiór wiadomości do antropologii krajowéj. Kraków, 1887. T. 11. S. 130—228.
  • 32. Страхов А.Б. Культ хлеба у восточных славян. Опыт этнолингвистического исследования. Мюнхен: Издательство Отто Сагнера, 1991. 244 с.
  • 33. Dąbrowska S. Jak sobie lud wyobraża istoty swiata nad przyrodnego. Wisła. Miesięcznik geograficzno-etnogra ficzny. Warszawa, 1903. T. 17. Zesz. 1. S. 94—97.
  • 34. Мандебура О. Традиційне харчування поліщуків: повсякденна їжа. Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. За ред. С. Павлюка, Р. Омеляшка. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2003. Вип. 3: У межиріччі Ужа і Тетерева. 1996. С. 323—336.
  • 35. Номис М. Українські приказки, прислів’я і таке інше. Уклав М. Номис. Упоряд., приміт. та вступна ст. М.М. Пазяка. Київ: Либідь, 1993. 768 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »