« 2021. № 6 (162)

Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162).  С. 1397—1412

УДК 94(438)”1918/1939″+ 725.9

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1397

«РОЗІБРАТИ НЕ МОЖНА ЗАЛИШИТИ». ДИСКУСІЯ ПРО ДОЛЮ ВАРШАВСЬКОГО СОБОРУ ОЛЕКСАНДРА НЕВСЬКОГО У 1918—1923 рр.

СТАРОДУБ Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3464-3533
  • кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут української археографії та джерелознавства
  • ім. М.С. Грушевського НАН України,
  • вул. Трьохсвятительська 4, 01001, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: andriystarodub@gmail.com

Анотація. Мета публікації — проаналізувати особливості су спільно-політичної дискусії, яка виникла в перші роки існування відродженої польської держави і стосувалася питання подальшої долі найбільшої в краї православної культової споруди — собору cв. Олександра Невського у Варшаві. Актуальність теми полягає в потребі вивчення особливостей сприйняття в новопосталих після І-ї Світової війни державах «постімперської» архітектурної спадщини та перспектив використання/руйнування окремих знакових об’єктів за нових політичних реалій. Предметом дослідження є позиція політичних, громадських, наукових та культурних середовищ у справі «церкви на Саксонській площі».

Джерельною базою дослідження є документи, які відклались в архівах окремих польських міністерств та відомств (переважно — Міністерства визнань релігійних та народної освіти), стенограми засідань Сейму та підготовчі матеріали до них, а також низка публікацій польської преси 1918—1923 рр. 

Методологічною основою роботи є принципи історизму, системності та компаративності зі застосуванням культурно-історичного та порівняльно-типологічного підходів.

Ключові слова: Собор Олександра Невського у Варшаві, Друга Річ Посполита, Законодавчий Сейм (1919—1922), дерусифікація.

Надійшла 27.08.2021

Список використаних джерел

  • 1. Haska A. «Rozebrać czy zostawić? Sobór pod wezwaniem św. Aleksandra Newskiego a Pałac Kultury». «Pałac Kultury i Nauki. Między ideologią a masową wyobraźnią». Pod red. Zuzanny Grębeckiej i Jakuba Sadowskiego. Kraków, 2007. S. 51—58.
  • 2. Królikowski J.T. Metamorfozy architektury imperialnej  — od soboru na placu Saskim do Pałacu Kultury i Nauki. Kultura i polityka. Wpływ polityki rusyfikacyjnej na kulturę zachodnich rubieży imperium rosyjskiego (1772—1915). Red. D. Konstantynów, P. Paszkiewicz, Warszawa, 1994. S. 273—279.
  • 3. Kula M. Sobór św. Aleksandra padł, Pałac Kultury przetrwał. «Przegląd Filozoficzno-Literacki». 2012. № 4 (35). S. 431—448.
  • 4. Paszkiewicz P. Pod berłem Romanowów: sztuka rosyjska w Warszawie 1815—1915. Warszawa: Instytut Sztuki; Polska Akademia Nauk, 1991. 227 s.
  • 5. Cynalewska-Kuczma P. Architektura cerkiewna Królestwa Polskiego narzędziem integracji z Imperium Rosyjskim. Poznań: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Adama Mickiewicza, 2004. 231 s.
  • 6. Malte R. Russische Herrschaft in Warschau: Die Aleksandr-Nevskij-Kathedrale im Konfliktraum politischer Kommunikation. Jenseits der Zarenmacht. Dimensionen des Politischen im Russischen Reich, 1800—1917. Hrsg. v. Walter Sperling. Frankfurt/M.; Campus, 2008 (Historische Politikforschung, 16). S. 163—190.
  • 7. Берташ А., прот. Православная Церковь в Польше и русская эмиграция до Второй мировой войны. Общий обзор и судьбы русских храмов. URL: https://bogoslov.ru/article/4861337 (дата звернення — 30.04.2021).
  • 8. Лабынцев Ю., Щавинская Л. Александро-Невский собор в Варшаве. Радонеж. 1999. № 9—10. С. 10—11.
  • 9. Michalak G. Sobór pw. Aleksandra Newskiego na Placu Saskim w świetle międzywojennej prasy. «Saeculum Christianum». 2010. № 1. S. 79—91.
  • 10. Tołłoczko Z. Z dziejów architektury niechcianej. Rzecz o powstaniu i destrukcji soboru św. Aleksandra Newskiego na Placu Saskim w Warszawie. Historia i współczesność w architekturze i urbanistyce. T. 2. Red. A. Kadłuczka. Kraków, 2014. S. 5—24.
  • 11. Tomasik W. Śmierć świątyni. Teksty Drugie. Teoria literatury, krytyka, interpretacja. 2018. № 1. S. 240—258.
  • 12. Zarychta M. Rozbiórka byłego soboru Aleksandra Newskiego na placu Saskim w Warszawie. Studium przypadku z dziedziny polityki i administracji władz centralnych i samorządowych odrodzonej Rzeczypospolitej. Pamięć i Sprawiedliwość. 2018. № 32. S. 416—439.
  • 13. Oksytiuk D. Cerkwie i kaplice prawosławne w Warszawie po 1915 roku. «Journal of Urban Ethnology», 2005. № 7. S. 79—92.
  • 14. Zubowski P. Zwischen Sacrum und Profanum. Das Problem des russisch-orthodoxen Sakralbaus in Warschau in der Zeit der Zweiten Polnischen Republik (1919—1939). Biuletyn Polskiej Misji Historycznej. 2017. № 12. S. 105—134.
  • 15. Golimont A. Ostańce i miejskie legendy — losy pozostałości po prawosławnej katedrze p. w. Aleksandra Newskiego w Warszawie. Elpis. 2020. T. 22. C. 69—77.
  • 16. Talwinski M., prof. O pomnikach i cerkwiach prawosławnych. II-gi Zjazd Przedstawicieli Miast Polskich. Oprac. M. Synoradzki. Warszawa, 1919. S. 99—102.
  • 17. Sprawozdanie stenograficzne ze 152 posiedzenia Sejmu Ustawodawczego z dnia 1 czerwca 1920 roku. Warszawa, 1920. 68 s.
  • 18. Ankieta w sprawie soboru na Placu Saskim w Warszawie przeprowadzona przez sejmową podkomisję robót publicznych przy udziale przedstawicieli Ministerstwa Robót Publicznych, Ministerstwa Sztuki i Kultury, miasta st. Warszawy, Koła Architektów, Związku Budowniczych Polskich i T-wa Opieki nad Zabytkami Przeszłości. Warszawa, 1920. 39 s.
  • 19. Archiwum Akt Nowych. Prezydium Rady Ministrow. Posiedzenia Rady Ministrow Rzeczypospolitej Polskiej. Protokoły z załącznikami. 1.I.1923 r. — 31.III.1923 r. T. 21. 1014 s.
  • 20. Sprawozdanie stenograficzne z 35 posiedzenia Sejmu z dnia 23 kwietnia 1923 roku. Warszawa, 1923. 26 s.
  • 21. Archiwum Akt Nowych. Ministerstwo Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego. Sygn. 1222 Majątki — cerkwie prawosławne — akta szczegółowe w układzie alfabetycznym wg miejscowości. Warszawa (t. XIV). 417 s.
  • 22. Trojanowski W. Sobór prawosławny na Pl. Saskim. «Naprzód». 1920. № 181. S. 4.
  • 23. Wandke W. Cerkiew na Placu Saskim. Najkrwawszy symbol caryzmu. «Kurjer polski». 1919. № 79. S. 4.
  • 24. Obrońcy soboru. « Myśl Niepodległa». 1920. № 487. S. 174—178.
  • 25. Filipski R. W sprawie soboru na placu Saskim. «Gazeta Warszawska». 1918. № 44. S. 7. 
  • 26. Pachnowski A. Nie burzyć, ale budować. «Gazeta Świąteczna». 1919. № 1996. S. 3.
  • 27. L. O sobór na Saskim Placu. «Rzeczpospolita». 1922. № 189. S. 4.
  • 28. Pieńkowski S. Soboryci. «Gazeta Warszawska». 1920. № 124. S. 6—7.
  • 29. Sprawa soboru [Opinia inżynierów]. «Gazeta Warszawska». 1920. № 36. S. 7.
  • 30. Sobór. «Myśl Niepodległa». 1920. № 505. S. 564—565.
  • 31. Gardecki J. W obronie kultury polskiej. Rzecz o soborze na Pl. Saskim. «Gazeta Warszawska». 1919. № 66. S. 8.
  • 32. Sobór na pl. Saskim i składki gminne. «Rzeczpospolita». 1922. № 123 (wyd. wieczorne). S. 5.
  • 33. Rembowski J. Sobór na placu Saskim. «Gazeta Polska». 1919. № 231 (wyd. poran.). S. 3—4.
  • 34. Żeromski S. Wisła. Warszawa: J. Mortkowicz, 1920. 54 s.
  • 35. Weinfeld M. Plac Saski i Sobór. «Gazeta Polska». 1919. № 31 (wyd. poran.). S. 3—4.
  • 36. Hł. S. O świątynię na placu Saskim. «Tygodnik Ilustrowany». 1920. № 18. S. 359—360.
  • 37. A sobór na Saskim stoi. «Mucha». 1919. № 9. S. 2.
  • 38. O rozbiórkę soboru — stan rzeczy prawny. «Rzeczpo spolita». 1923. № 110 (wyd. poranne). S. 3.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »