« 2021. № 6 (162)

Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162).  С. 1397—1412

УДК 94(438)”1918/1939″+ 725.9

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1397

«РОЗІБРАТИ НЕ МОЖНА ЗАЛИШИТИ». ДИСКУСІЯ ПРО ДОЛЮ ВАРШАВСЬКОГО СОБОРУ ОЛЕКСАНДРА НЕВСЬКОГО У 1918—1923 рр.

СТАРОДУБ Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3464-3533
  • кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут української археографії та джерелознавства
  • ім. М.С. Грушевського НАН України,
  • вул. Трьохсвятительська 4, 01001, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: andriystarodub@gmail.com

Анотація. Мета публікації — проаналізувати особливості су спільно-політичної дискусії, яка виникла в перші роки існування відродженої польської держави і стосувалася питання подальшої долі найбільшої в краї православної культової споруди — собору cв. Олександра Невського у Варшаві. Актуальність теми полягає в потребі вивчення особливостей сприйняття в новопосталих після І-ї Світової війни державах «постімперської» архітектурної спадщини та перспектив використання/руйнування окремих знакових об’єктів за нових політичних реалій. Предметом дослідження є позиція політичних, громадських, наукових та культурних середовищ у справі «церкви на Саксонській площі».

Джерельною базою дослідження є документи, які відклались в архівах окремих польських міністерств та відомств (переважно — Міністерства визнань релігійних та народної освіти), стенограми засідань Сейму та підготовчі матеріали до них, а також низка публікацій польської преси 1918—1923 рр. 

Методологічною основою роботи є принципи історизму, системності та компаративності зі застосуванням культурно-історичного та порівняльно-типологічного підходів.

Ключові слова: Собор Олександра Невського у Варшаві, Друга Річ Посполита, Законодавчий Сейм (1919—1922), дерусифікація.

Надійшла 27.08.2021

Список використаних джерел

  • 1. Haska A. «Rozebrać czy zostawić? Sobór pod wezwaniem św. Aleksandra Newskiego a Pałac Kultury». «Pałac Kultury i Nauki. Między ideologią a masową wyobraźnią». Pod red. Zuzanny Grębeckiej i Jakuba Sadowskiego. Kraków, 2007. S. 51—58.
  • 2. Królikowski J.T. Metamorfozy architektury imperialnej  — od soboru na placu Saskim do Pałacu Kultury i Nauki. Kultura i polityka. Wpływ polityki rusyfikacyjnej na kulturę zachodnich rubieży imperium rosyjskiego (1772—1915). Red. D. Konstantynów, P. Paszkiewicz, Warszawa, 1994. S. 273—279.
  • 3. Kula M. Sobór św. Aleksandra padł, Pałac Kultury przetrwał. «Przegląd Filozoficzno-Literacki». 2012. № 4 (35). S. 431—448.
  • 4. Paszkiewicz P. Pod berłem Romanowów: sztuka rosyjska w Warszawie 1815—1915. Warszawa: Instytut Sztuki; Polska Akademia Nauk, 1991. 227 s.
  • 5. Cynalewska-Kuczma P. Architektura cerkiewna Królestwa Polskiego narzędziem integracji z Imperium Rosyjskim. Poznań: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Adama Mickiewicza, 2004. 231 s.
  • 6. Malte R. Russische Herrschaft in Warschau: Die Aleksandr-Nevskij-Kathedrale im Konfliktraum politischer Kommunikation. Jenseits der Zarenmacht. Dimensionen des Politischen im Russischen Reich, 1800—1917. Hrsg. v. Walter Sperling. Frankfurt/M.; Campus, 2008 (Historische Politikforschung, 16). S. 163—190.
  • 7. Берташ А., прот. Православная Церковь в Польше и русская эмиграция до Второй мировой войны. Общий обзор и судьбы русских храмов. URL: https://bogoslov.ru/article/4861337 (дата звернення — 30.04.2021).
  • 8. Лабынцев Ю., Щавинская Л. Александро-Невский собор в Варшаве. Радонеж. 1999. № 9—10. С. 10—11.
  • 9. Michalak G. Sobór pw. Aleksandra Newskiego na Placu Saskim w świetle międzywojennej prasy. «Saeculum Christianum». 2010. № 1. S. 79—91.
  • 10. Tołłoczko Z. Z dziejów architektury niechcianej. Rzecz o powstaniu i destrukcji soboru św. Aleksandra Newskiego na Placu Saskim w Warszawie. Historia i współczesność w architekturze i urbanistyce. T. 2. Red. A. Kadłuczka. Kraków, 2014. S. 5—24.
  • 11. Tomasik W. Śmierć świątyni. Teksty Drugie. Teoria literatury, krytyka, interpretacja. 2018. № 1. S. 240—258.
  • 12. Zarychta M. Rozbiórka byłego soboru Aleksandra Newskiego na placu Saskim w Warszawie. Studium przypadku z dziedziny polityki i administracji władz centralnych i samorządowych odrodzonej Rzeczypospolitej. Pamięć i Sprawiedliwość. 2018. № 32. S. 416—439.
  • 13. Oksytiuk D. Cerkwie i kaplice prawosławne w Warszawie po 1915 roku. «Journal of Urban Ethnology», 2005. № 7. S. 79—92.
  • 14. Zubowski P. Zwischen Sacrum und Profanum. Das Problem des russisch-orthodoxen Sakralbaus in Warschau in der Zeit der Zweiten Polnischen Republik (1919—1939). Biuletyn Polskiej Misji Historycznej. 2017. № 12. S. 105—134.
  • 15. Golimont A. Ostańce i miejskie legendy — losy pozostałości po prawosławnej katedrze p. w. Aleksandra Newskiego w Warszawie. Elpis. 2020. T. 22. C. 69—77.
  • 16. Talwinski M., prof. O pomnikach i cerkwiach prawosławnych. II-gi Zjazd Przedstawicieli Miast Polskich. Oprac. M. Synoradzki. Warszawa, 1919. S. 99—102.
  • 17. Sprawozdanie stenograficzne ze 152 posiedzenia Sejmu Ustawodawczego z dnia 1 czerwca 1920 roku. Warszawa, 1920. 68 s.
  • 18. Ankieta w sprawie soboru na Placu Saskim w Warszawie przeprowadzona przez sejmową podkomisję robót publicznych przy udziale przedstawicieli Ministerstwa Robót Publicznych, Ministerstwa Sztuki i Kultury, miasta st. Warszawy, Koła Architektów, Związku Budowniczych Polskich i T-wa Opieki nad Zabytkami Przeszłości. Warszawa, 1920. 39 s.
  • 19. Archiwum Akt Nowych. Prezydium Rady Ministrow. Posiedzenia Rady Ministrow Rzeczypospolitej Polskiej. Protokoły z załącznikami. 1.I.1923 r. — 31.III.1923 r. T. 21. 1014 s.
  • 20. Sprawozdanie stenograficzne z 35 posiedzenia Sejmu z dnia 23 kwietnia 1923 roku. Warszawa, 1923. 26 s.
  • 21. Archiwum Akt Nowych. Ministerstwo Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego. Sygn. 1222 Majątki — cerkwie prawosławne — akta szczegółowe w układzie alfabetycznym wg miejscowości. Warszawa (t. XIV). 417 s.
  • 22. Trojanowski W. Sobór prawosławny na Pl. Saskim. «Naprzód». 1920. № 181. S. 4.
  • 23. Wandke W. Cerkiew na Placu Saskim. Najkrwawszy symbol caryzmu. «Kurjer polski». 1919. № 79. S. 4.
  • 24. Obrońcy soboru. « Myśl Niepodległa». 1920. № 487. S. 174—178.
  • 25. Filipski R. W sprawie soboru na placu Saskim. «Gazeta Warszawska». 1918. № 44. S. 7. 
  • 26. Pachnowski A. Nie burzyć, ale budować. «Gazeta Świąteczna». 1919. № 1996. S. 3.
  • 27. L. O sobór na Saskim Placu. «Rzeczpospolita». 1922. № 189. S. 4.
  • 28. Pieńkowski S. Soboryci. «Gazeta Warszawska». 1920. № 124. S. 6—7.
  • 29. Sprawa soboru [Opinia inżynierów]. «Gazeta Warszawska». 1920. № 36. S. 7.
  • 30. Sobór. «Myśl Niepodległa». 1920. № 505. S. 564—565.
  • 31. Gardecki J. W obronie kultury polskiej. Rzecz o soborze na Pl. Saskim. «Gazeta Warszawska». 1919. № 66. S. 8.
  • 32. Sobór na pl. Saskim i składki gminne. «Rzeczpospolita». 1922. № 123 (wyd. wieczorne). S. 5.
  • 33. Rembowski J. Sobór na placu Saskim. «Gazeta Polska». 1919. № 231 (wyd. poran.). S. 3—4.
  • 34. Żeromski S. Wisła. Warszawa: J. Mortkowicz, 1920. 54 s.
  • 35. Weinfeld M. Plac Saski i Sobór. «Gazeta Polska». 1919. № 31 (wyd. poran.). S. 3—4.
  • 36. Hł. S. O świątynię na placu Saskim. «Tygodnik Ilustrowany». 1920. № 18. S. 359—360.
  • 37. A sobór na Saskim stoi. «Mucha». 1919. № 9. S. 2.
  • 38. O rozbiórkę soboru — stan rzeczy prawny. «Rzeczpo spolita». 1923. № 110 (wyd. poranne). S. 3.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »