« 2021. № 6 (162)

Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162).  С. 1468—1473

УДК 316.267+327.8

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1468

РЕЛІГІЙНІ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ: ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ ВИМІР

ШЕЛУХІН Володимир

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-8931-8757
  • кандидат соціологічний наук,
  • асистент кафедри соціальних структур 
  • і соціальних відносин факультету соціології 
  • Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
  • вул. Володимирська, 64/13, 01601, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: vashelukhin@i.ua 

Анотація. Стаття аналізує релігійні переслідування в окупованому Росією Криму. Об’єктом дослідження є досвід релігійних переслідувань. Ключове дослідницьке питання: у що результує досвід релігійних переслідувань? 

Мета дослідження — виявити значущі мотиви діяльнісних реакцій на ці переслідування. Стверджується думка, що окупація порушила взаємність мотивів і природну настанову у діяннях інформантів, що релігійні переслідування за умов російської окупації сутнісно відрізняються від релігійної дискримінації у класичному правозахисному розумінні. Мета цих переслідувань — змінити лояльність та ідентичність населення Криму. Релігійні переслідування є складовою ширшої системи заходів для досягнення цієї цілі. Релігійні та національні сенси тісно взаємопов’язані. 

У дослідженні окреслюються дискусійні аспекти, що можуть бути орієнтирами для подальших досліджень: політизація ісламу, зміни зв’язку релігійної та національної ідентичності кримських татар. 

Автор спирається на феноменологічну методологію, аналізуючи глибинні інтерв’ю із жертвами цих переслідувань. Дослідження здійснене в рамках роботи з моніторингу прав людей і громадянських свобод українських громадян в окупованому Криму ГО «Регіонального центру прав людини».

Ключові слова: релігійні переслідування, мотиви, соціальна дія, окупований Крим, національна ідентичність, феноменологія, природна настанова.

Надійшла 14.09.2021

Список використаних джерел

  • 1. Заец С., Мартынковский Р., Свиридова Д. Религиозная оккупация: притеснения Украинской Православной Церкви Киевского Патриархата. Крым без правил: тематический обзор ситуации с правами человека в условиях оккупации (специальный вы пуск). RCHR, УГСПЛ, СHROT, 2019. URL: https://krymbezpravil.org.ua/wp-content/uplo ads/2019/04/SBR_religious-occupation_in-russian.pdf (дата звернення: 20.04.2021). 
  • 2. Андреюк Є., Моїсеєва А., Квіцинська М., Коваль Д., Донець А. Енциклопедія репресій в Криму з моменту окупації Росією. Т. ІІ. Звіт. Київ. Крим SOS, 2019. URL: https://krymsos.com/files/6/e/6ec448d.pdf (дата звернення: 20.04.2021).
  • 3. Насильницькі зникнення в Криму за період окупації РФ в 2014—2020 роках. Київ. Крим SOS, 2021. URL: https://krymsos.com/files/3/a/3a2b987.pdf (да та звернення: 20.04.2021). 
  • 4. Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту. Ки їв: Український центр духовної культури. 2004. 560 с. 
  • 5. Гарфінкел Г. Дослідження з етнометодології. Київ: Курс, 2005. 340 с. 
  • 6. Shutz A. The Problem of Social Reality: Collected Papers I. The Hague: Martinus Nijhoff, 1962. 361 p. 
  • 7. Андресон Б. Уявлені спільноти: міркування щодо походження й поширення націоналізму. Пер. з англ. В. Морозова. Київ: Критика. 2001. 272 с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »