« 2021. № 6 (162)

Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162).  С. 1468—1473

УДК 316.267+327.8

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1468

РЕЛІГІЙНІ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ: ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ ВИМІР

ШЕЛУХІН Володимир

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-8931-8757
  • кандидат соціологічний наук,
  • асистент кафедри соціальних структур 
  • і соціальних відносин факультету соціології 
  • Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
  • вул. Володимирська, 64/13, 01601, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: vashelukhin@i.ua 

Анотація. Стаття аналізує релігійні переслідування в окупованому Росією Криму. Об’єктом дослідження є досвід релігійних переслідувань. Ключове дослідницьке питання: у що результує досвід релігійних переслідувань? 

Мета дослідження — виявити значущі мотиви діяльнісних реакцій на ці переслідування. Стверджується думка, що окупація порушила взаємність мотивів і природну настанову у діяннях інформантів, що релігійні переслідування за умов російської окупації сутнісно відрізняються від релігійної дискримінації у класичному правозахисному розумінні. Мета цих переслідувань — змінити лояльність та ідентичність населення Криму. Релігійні переслідування є складовою ширшої системи заходів для досягнення цієї цілі. Релігійні та національні сенси тісно взаємопов’язані. 

У дослідженні окреслюються дискусійні аспекти, що можуть бути орієнтирами для подальших досліджень: політизація ісламу, зміни зв’язку релігійної та національної ідентичності кримських татар. 

Автор спирається на феноменологічну методологію, аналізуючи глибинні інтерв’ю із жертвами цих переслідувань. Дослідження здійснене в рамках роботи з моніторингу прав людей і громадянських свобод українських громадян в окупованому Криму ГО «Регіонального центру прав людини».

Ключові слова: релігійні переслідування, мотиви, соціальна дія, окупований Крим, національна ідентичність, феноменологія, природна настанова.

Надійшла 14.09.2021

Список використаних джерел

  • 1. Заец С., Мартынковский Р., Свиридова Д. Религиозная оккупация: притеснения Украинской Православной Церкви Киевского Патриархата. Крым без правил: тематический обзор ситуации с правами человека в условиях оккупации (специальный вы пуск). RCHR, УГСПЛ, СHROT, 2019. URL: https://krymbezpravil.org.ua/wp-content/uplo ads/2019/04/SBR_religious-occupation_in-russian.pdf (дата звернення: 20.04.2021). 
  • 2. Андреюк Є., Моїсеєва А., Квіцинська М., Коваль Д., Донець А. Енциклопедія репресій в Криму з моменту окупації Росією. Т. ІІ. Звіт. Київ. Крим SOS, 2019. URL: https://krymsos.com/files/6/e/6ec448d.pdf (дата звернення: 20.04.2021).
  • 3. Насильницькі зникнення в Криму за період окупації РФ в 2014—2020 роках. Київ. Крим SOS, 2021. URL: https://krymsos.com/files/3/a/3a2b987.pdf (да та звернення: 20.04.2021). 
  • 4. Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту. Ки їв: Український центр духовної культури. 2004. 560 с. 
  • 5. Гарфінкел Г. Дослідження з етнометодології. Київ: Курс, 2005. 340 с. 
  • 6. Shutz A. The Problem of Social Reality: Collected Papers I. The Hague: Martinus Nijhoff, 1962. 361 p. 
  • 7. Андресон Б. Уявлені спільноти: міркування щодо походження й поширення націоналізму. Пер. з англ. В. Морозова. Київ: Критика. 2001. 272 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »