« 2021. № 6 (162)

Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162).  С. 1474—1482

УДК: 271.222 (470 + 571) (477.83)”1965/1991″ (045)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1474

ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ І СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ РУСЬКОЇ (РОСІЙСЬКОЇ) ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПІД ТИСКОМ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ (1965—1991 рр.)

СТОЦЬКИЙ Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0429-8740
  • професор, доктор історичних наук,
  • Тернопільский національний
  • технічний університет імені Івана Пулюя,
  • кафедра психології,
  • вулиця Руська, 56, 46001, Тернопіль, Україна,
  • Контакти: e-mail: jarstotskyj@ukr.net

Анотація. Мета розвідки — розкрити всебічну діяльність Руської (Російської) Православної Церкви (РПЦ) у Львівській області в під тиском на неї різних органів державної влади. Хронологічні межі дослідження — 1965—1991 рр. Об’єктом дослідження є православні священники і парафії РПЦ, а предметом — численні репресивні методи органів державної влади, які використовувалися для обмеження богослужінь, діяльності православних громад, зняття їх з реєстрації та закриття храмів з метою зменшення релігійності та поширення атеїзму. Цей процес тривав до другої половини 1980-х років. Горбачовський період відзначився послабленням боротьби комуністичної влади з релігією, що знайшло своє відображення у легалізації УГКЦ (1989 р.) і УАПЦ (1990 р.) за рахунок відтоку парафій від РПЦ МП. 

Детально висвітлено різнобічні методи контролю і тиску різних органів тодішньої атеїстичної влади на служіння православного духовенства, функціонування православних парафій і їхніх храмів.

Методологічною основою дослідження є принцип системного та структурного підходів на основі застосування низки наукових методів: архівних та історіографічних досліджень, наукового опису, інтерпретації, реконструкції тощо.

Ключові слова: священники, храми, віруючі, парафії, державна влада, православ’я, уповноважений, Руська Православна Церква.

Надійшла 6.12.2021

Список використаних джерел

  • 1. Стоцький Ярослав. Держава і релігії в західних областях України: конфес. трансформації в контексті держ. політики 1944—1964 років: ФАДА; ЛТД, 2008. 510 с. 
  • 2. Державний архів Львівської області (далі — ДАЛО). Ф. п. 3. Оп. 9. Спр. 231.
  • 3. Законодавство про релігійні культи (Збірник документів і матеріалів). Київ: Вид-во Політичної літератури України, 1973. 264 с.
  • 4. ДАЛО. Ф. р. 1332. Оп. 1. Спр. 34.
  • 5. ДАЛО. Ф. р. 1332. Оп. 1. Спр. 31.
  • 6. ДАЛО. Ф. р. 1332. Оп. 2. Спр. 38.
  • 7. ДАЛО. Ф. п. 3. Оп. 59. Спр. 196.
  • 8. ДАЛО. Ф. п. 3. Оп. 59. Спр. 273.
  • 9. Історія релігії в Україні: у 10 т. Київ: Український Центр духовної культури, 1999. Т. 3. 560 с.
  • 10. Стоцький Ярослав. Релігійна ситуація в Україні: проблеми і тенденції розвитку (1988—1998 рр.). Тернопіль: Астон, 1999. 120 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »