« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 226—235

УДК [730.027.036.5.044.071.1″19/20″:930.2:929](477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.226

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ІМЕНАХ: СКУЛЬПТУРНІ ОБРАЗИ ЯРОСЛАВА СКАКУНА

ЯЦІВ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367
  • доктор філософії, професор,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра художнього дерева,
  • вул. В. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: jaciv@ukr.net

Анотація. Розглядається багатий творчий доробок сучасного мистця і педагога, Народного художника України Ярослава Скакуна, автора численних робіт історичної тематики. Працює він у жанрах станкової і монументальної скульптури. За більш як 40 років професійного мистецького шляху створив у різних формах образи Б. Хмельницького, Т. Шевченка. І. Франка, М. Грушевського, Є. Петрушевича, В. Кубійовича, С. Крушельницької, С. Людкевича, митрополитів С. Сембратовича, А. Шептицького, папи Римського Івана Павла Другого, єпископа Й. Шумлянського, отця Омеляна Ковча та ін. На широкому фактологічному матеріалі розкриваються методологічні підходи художника до смислового наповнення образів історичних постатей. Актуальність статті полягає в тому, що вперше в історичній науці здійснюється спроба систематизації та наукової кваліфікації доробку мистця відповідного тематичного діапазону. Об’єктом дослідження є скульптурні твори Я. Скакуна, виконані ним у різні періоди творчості та в різних жанрових конструктах, а предметом — специфіка праці автора над художніми образами конкретних історичних персоналій, принципи формалістичного втілення ідей скульптурних творів. Методологічною основою дослідження є біографічний, історико-синхронний і науково-реконструктивний методи, які дозволили на міждисциплінарному рівні розглянути комплекс психологічних, родинно-побутових та інших чинників формування духовно-ціннісного світогляду мистця, а також структурно-типологічний та формально-аналітичний методи, завдяки яким розглядаються проблеми структури художнього образу в скульптурі Я. Скакуна.

Ключові слова: історія України, історичні постаті, історична пам’ять, образотворче мистецтво, скульптура, монументальна пластика, станкова скульптура, портретний жанр, меморіальна таблиця, художній образ, ідеологія, духовно-ціннісний світогляд, формальна концепція, авторська манера.

Надійшла 16.02.2022

Список використаних джерел

  • 1. Виставка творів молодих художників: Ярослава Скакуна (скульптура), Любомира Яремчука (скульптура), Романа Зарицького (графіка), Ігоря Ковалевича (кераміка), Людмили Ковалевич (кераміка), Уляни Ярошевич (кераміка), Оксани Куцої-Ковалишин (ткацтво): Каталог / авт.-упоряд. Євстахія Шимчук. Львів, 1982.
  • 2. Яцив Р. Девиз молодых — поиск. Львовская правда. Львів, 1982. 20 січ.
  • 3. [Р. Яців]. Ювілей Ярослава Скакуна. Мистецький ужинок. Львів: Львівська національна академія мистецтв, 2011. Ч. 2. С. 102—103.
  • 4. Тороповський М. Білий танець із Мельпоменою: Книга-спектакль у чотирьох діях з прологом, але  без епілогу. Львівський театр опери та балету на крутих віражах новітньої історії: двотомник. Т. 1. Львів: Проман, 2011.
  • 5. Марчук Л. Галерея пам’яті особистостей у Львівській опері. Віче. Київ, 2012. Ч. 1. ТзОВ «Розвадів будматеріали». Електронний ресурс. URL: https://volodimir-b.prom.ua/ua/about_us.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »