« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 218—225

УДК [7.079:392.81:664.6](=161.2):316.7

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.218

КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ПРОСТІР «СВЯТА ХЛІБА»: КОНЦЕПЦІЯ, ФУНКЦІЇ

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • завідувачка відділу народного мистецтва,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Мета статті — висвітлити концепцію фестивалю «Свята хліба», проаналізувати програму і заходи та з’ясувати його значення для збереження, популяризації традицій хлібопечення українців в сучасному соціокультурному просторі. Об’єктом дослідження є культурно-мистецький простір, а предметом — його видовищні та дозвіллєві практики «Свята хліба.

Встановлено, що «Свято хліба» є особливим типом культурно-мистецького простору, де взаємодіють традиційні та експериментальні форми сучасної творчої практики. Завдяки змістовній програмі, охопленню великого числа учасників і подій «Свято хліба» дає можливість для найповнішої презентації матеріальних та нематеріальних об’єктів, ознайомлення з ними різних верств суспільства, в тому числі туристів, забезпечує обмін досвідом між фахівцями.

Джерельною базою статті є безпосередня участь та спостереження авторки за організацією і ходом подій «Свята хліба», виставок обрядового хліба, а також анонси, огляди «Свята хліба» на Інтернет-сайтах.

Для збору інформації застосовано методи спостереження та фотофіксації.. Метод системного аналізу феноменів культури використано для встановлення структурних зв’язків обрядового хліба як системи властивостей і співвідношень культурного континууму, яка ґрунтується на взаємозалежності і взаємообумовленості факторів, явищ, подій і т. ін.

Ключові слова: обрядовий хліб, коровай, традиція, творча практика, культурно-мистецький простір, фестиваль, «Свято хліба».

Надійшла 11.02.2022

Список використаних джерел

  • 1. Герус Л. Збереження нематеріальної культурної спадщини: український досвід. Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 3—14. URL: https://nz.lviv.ua/archiv/2020-1/3.pdf DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.003.
  • 2. Герус Л.М. Обрядовий хліб як мистецький артефакт. Мистецтвознавство’13: наук. зб. Львів: СКІМ; ІН НАН України, 2013. С. 29—38. URL: https:// issuu.com/858752/docs/mystectvoznavstvo-13.
  • 3. Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_d69 (дата звернення: 21.01.2022).
  • 4. Чернецька С.Ю. Фольклорні фестивалі в системі сучасних засобів поширення етнографічної інформації та популяризації культурно-мистецької спадщини. Культура України: зб. наук. пр. Харків, 2011. Вип. 35. С. 155—164.
  • 5. Яковлев О.В. Фестивальний рух як чинник інтеграції та збереження національного культурного ландшафту. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 4. С. 56—60.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »