« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 202—217

УДК 930: 314.151.3-054.73(44=221.31)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.202

СТАНОВЛЕННЯ АФГАНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ ФРАНЦІЇ НА ЗЛАМІ ХХ—ХХІ ст.

СИПКО Богдана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3136-9340
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  •  кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн,
  •  вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: bogdanasypko@gmail.com

Анотація. Перші біженці з Афганістану прибували у Францію наприкінці 1970-х — у 1980-х рр., але це була нечисленна хвиля представників афганської еліти. У 1990-х — на початку 2000-х рр. Республіка виступає як транзитна територія для численних афганських біженців. Мета дослідження — розглянути особливості міграційних хвиль, проаналізувати політику Франції щодо афганських біженців, висвітлити проблеми, з якими стикаються прибульці, та простежити появу перших асоціацій, створених афганцями.

На основі звітів адміністративних структур (Французького офісу захисту біженців і апатридів та Французького офісу імміграції й інтеграції), громадської організації «Франція земля притулку», архівів офіційного друкованого органу Республіки й електронного «Щорічника громадських неприбуткових організацій», а також матеріалів преси і офіційних заяв (джерельна база дослідження), простежено процес формування афганської спільноти Франції на зламі ХХ—ХХІ ст.

Повноцінна інтеграція афганської спільноти у Франції припала на друге десятиліття ХХІ ст., коли відзначається її стрімке кількісне зростання. Але громада перебуває на початковій стадії розвитку діаспори, про що свідчить незначна кількість організацій, створених афганцями.

У статті використовуються загальнонаукові методи аналізу та синтезу, а також спеціальні наукові порівняльно-історичні та хронологічні методи. Автор дотримується принципу історизму.

Ключові слова: афганські асоціації, афганська спільнота, шукачі притулку, Франція, інтеграція, біженці.

Надійшла 11.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Centlivres P. Les émigrations afghanes et les enjeux du rétour. Hommes et Migrations. 2005. No 1253. Р. 57—67. DOI:
  • https://doi.org/10.3406/homig. 2005.4295.
  • 2. Centlivres P., Centlivres-Demont M. Exil et diaspora afghane en Suisse et en Europe. CEMOTI. 2000. No 30. Р. 151—172. DOI: https://doi.org/10.4000/ cemoti.645.
  • 3. Désoulières S. Les réseaux traditionnels de solidarité au coeur des mobilités afghanes». Lien social et Politique. 2010. No 64. Р. 41—50. DOI: https://doi.org/10.7202/1001398ar.
  • 4. Braakman M. Roots and Routes. Questions of Home, Belonging and Return in an Afghan Diaspora. Leiden: Leiden University, 2005. 160 р.
  • 5. Baraulina T., Bommes M., Cherkeh T., Daume H. and Vadean F. Egyptian, Afghan and Serbian Diaspora Communities in Germany: How do they contribute to their country of origin? Hamburg: Hamburg Institute of International Economics, 2007. 76 р.
  • 6. Doxner M., Nicola S.-L. Mapping of Report on the Afghan Diaspora in Germany. Bremen, 2017. 60 р.
  • 7. Afghan Diaspora in Europe. Mapping Engagement in Denmark, Germany, Sweden and the United Kingdom. Copenhagen: DANIDA, 2019. 88 р.
  • 8. Mougne C. Trees only move in the wind: A study of unaccompanied Afghan children in Europe. Geneva: UNHCR, 2010. 48 р.
  • 9. Bathaïe A. Les relations familiales à distance. Ethnographies des migrations afghanes. Autrepart. 2011. No 57—58. Р. 59—75. DOI: https://doi.org/10.3917/autr.057.0059.
  • 10. Bathaïe A. Istanbul-Athènes. Les pratiques circulatoires des Afghans à la frontière européennne. Hommes et Migrations. 2013. No 1304. Р. 27—33. DOI: https://doi.org/10.4000/hommesmigrations.2632.
  • 11. Toix F. Le Paris des Afghans. Régard sur une catégorie invisible et précaire d’éxilés du 10 arrondissement. Paris: France Terre d’Asile, 2011. 111 р.
  • 12. Keyhani B. L’intégration par l’économie. La déqualification des réfugiés afghans. Travail et emploi. 2020. No 161. Р. 93 —118. DOI: https://doi.org/10.4000/travailemploi.9888.
  • 13. Associations de loi 1901. Annuaire des associations et actualités associatives. URL: http://www.net1901.org/ (accedé le 19 octobre 2021).
  • 14. Histoire des lycées Esteqlal et Malalaï. URL: http://lycee.kaboul.free.fr/index_f.htm (accedé le 19 octobre 2021).
  • 15. UN High Commissioner for Refugees. UNHCR CDR Background Paper on Refugees and Asylum Seekers from Afghanistan. 1997. URL: https://www.refworld.org/docid/3ae6a6440.html (accessed 19 October 2021).
  • 16. Fuchs G. Quitter Afghanistan: oui, mais comment. Revue internationale et stratégique. 2012. No 85. Р. 40—49. DOI: https://doi.org/10.3917/ris.085.0040.
  • 17. Delouvin P. L’asile en France aujourd’hui. Revue européenne des migrations internationales. 2004. Vol. 20. No 2. DOI: https://doi.org/10.4000/remi.973.
  • 18. OFPRA. Rapport d’activité 2003. Fontenay-sous-Bois, 2004. 55 р.
  • 19. OFPRA. Rapport d’activité 2006. Fontenay-sous-Bois, 2007. 72 р.
  • 20. OFPRA. Rapport d’activité 2008. Fontenay-sous-Bois, 2009. 84 р.
  • 21. France Terre d’Asile. Rapport d’activite 2008. Paris, 2009. 116 р.
  • 22. France Terre d’Asile. Rapport d’activite 2005. Paris, 2006. 89 р.
  • 23. France Terre d’Asile. Rapport d’activite 2006. Paris: Stedi, 2007. 112 р.
  • 24. France Terre d’Asile. Rapport d’activite 2007. Paris: Stedi, 2008. 120 р.
  • 25. Hebert D. Les mineurs isolés afghans à Paris. Le Nouvel Observateur. 23 mars 2010.
  • 26. OFPRA. Rapport d’activité 2009. Fontenay-sous-Bois, 2010. 84 р.
  • 27. La cantine afghane (documentaire 2012). URL: https://vimeo.com/86738744 (accedé le 19 octobre 2021).
  • 28. Eberhard M., Le Mener E. et Segol E. Qui sont les migrants mis à l’abri? Rapport pour la Direction régionale et interdépartamentale de l’hébergement et du logement d’Île-de-France. Paris, 2018. 110 р.
  • 29. Asylum lottery. Afghan access to the protection in Europe. Report from the online public webinar on 25 May 2021. Danish Refugee Council, 2021. 10 р.
  • 30. OFPRA. Rapport d’activité 2020. Fontenay-sous-Bois, 2021. 144 р.
  • 31. OFPRA. Rapport d’activité 2018. Fontenay-sous-Bois, 2019. 126 р.
  • 32. OFII. Rapport d’activité 2016. Paris, 2017. 101 р.
  • 33. OFII. Rapport d’activité 2017. Paris, 2018. 128 р.
  • 34. OFII. Rapport d’activité 2018. Paris, 2019. 108 р.
  • 35. OFII. Rapport d’activité 2019. Paris, 2020. 104 р.
  • 36. OFII. Rapport d’activité 2020. Paris, 2021. 116 р.
  • 37. OFII. Rapport d’activité 2009. Paris, 2010. 100 р.
  • 38. OFII. Rapport d’activité 2013. Paris, 2014. 56 р.
  • 39. OFII. Rapport d’activité 2010. Paris, 2011. 94 р.
  • 40. Les chiffres de la politique de l’immigration et de l’intégration. Année 2011. Neuvième Rapport au Parlement. Paris: La documentation Française, 2011. 240 р.
  • 41. Les orientations de la politique de l’immigration et de l’intégration. Année 2010. Huitième Rapport au Parlement. Paris: La documentation Française, 2011. 220 р.
  • 42. Migration from Afghanistan to Europe 2014—2017. Research Report. Geneva: Reach, 2017. 33 р.
  • 43. Interview de M. Christian Estrosi, ministre de l’industrie, à «LCI» le 22 octobre 2009, sur l’expulsion de 3 Afghans vers Kaboul, sur l’enjeu des états généraux de l’industrie qu’il lance, sur la suppression de la taxe professionnelle. URL: https://www.vie-publique.fr/discours/177081-interview-de-m-christian-estrosi-ministre-de-lindustrie-lci-le-2 (accedé le 19 octobre 2021).
  • 44. Interview de M. Éric Besson, ministre de l’immigration, de l’intégration, de l’identité nationale et du développement solidaire, à Europe 1 le 21 octobre 2009, sur l’expulsion de trois Afghans vers leur pays et sur le droit d’asile. URL: https://www.vie-publique.fr/discours/ 176926-interview-de-m-eric-besson-ministre-de-limmigration-de-lintegration (accedé le 19 octobre 2021).
  • 45. France Terre d’Asile. Rapport d’activite 2009. Paris, 2010. 145 р.
  • 46. L’action de France Terre d’Asile sur le terrain 2018. Paris, 2019. 143 р.
  • 47. L’action de France Terre d’Asile sur le terrain 2014. Paris, 2015. 115 р.
  • 48. L’action de France Terre d’Asile sur le terrain 2015. Paris, 2016. 92 р.
  • 49. L’action de France Terre d’Asile sur le terrain 2019. Paris, 2020. 132 р.
  • 50. L’action de France Terre d’Asile sur le terrain 2016. Paris, 2017. 100 р.
  • 51. France Terre d’Asile. Rapport d’activite 2012. Paris, 2013. 86 р.
  • 52. Portrait du jeune Hamada. URL: https://www.france-terre-asile.org/interviews/item/23-portrait-du-jeune-hamada (accedé le 19 octobre 2021).
  • 53. Portrait du jeune Ashkan. URL: https://www.france-terre-asile.org/interviews/item/24-portrait-du-jeune-ashkan (accedé le 19 octobre 2021).
  • 54. Portrait du jeune Basharak. URL: https://www.france-terre-asile.org/interviews/item/26-portrait-du-jeune-basharak (accedé le 19 octobre 2021).
  • 55. France Terre d’Asile. Rapport d’activite 2013. Paris, 2014. 114 р.
  • 56. JORF. 23 mars 2013.
  • 57. JORF. 16 août 2014.
  • 58. JORF. 12 janvier 2021.
  • 59. JORF. 12 septembre 2015.
  • 60. JORF. 8 septembre 2018.
  • 61. Emal, un harki afghan. Aujourd’hui en France. 5 janvier 2013. Р. 11.
  • 62. Сыпко Б. От «забытых историей» до субъектов общественных отношений: проблема харки в годы президентской каденции Жака Ширака. Społeczeństwo i Polityka. Pismo edukacyjne. 2013. No 3 (36). S. 229—239.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »