« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 226—235

УДК [730.027.036.5.044.071.1″19/20″:930.2:929](477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.226

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ІМЕНАХ: СКУЛЬПТУРНІ ОБРАЗИ ЯРОСЛАВА СКАКУНА

ЯЦІВ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367
  • доктор філософії, професор,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра художнього дерева,
  • вул. В. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: jaciv@ukr.net

Анотація. Розглядається багатий творчий доробок сучасного мистця і педагога, Народного художника України Ярослава Скакуна, автора численних робіт історичної тематики. Працює він у жанрах станкової і монументальної скульптури. За більш як 40 років професійного мистецького шляху створив у різних формах образи Б. Хмельницького, Т. Шевченка. І. Франка, М. Грушевського, Є. Петрушевича, В. Кубійовича, С. Крушельницької, С. Людкевича, митрополитів С. Сембратовича, А. Шептицького, папи Римського Івана Павла Другого, єпископа Й. Шумлянського, отця Омеляна Ковча та ін. На широкому фактологічному матеріалі розкриваються методологічні підходи художника до смислового наповнення образів історичних постатей. Актуальність статті полягає в тому, що вперше в історичній науці здійснюється спроба систематизації та наукової кваліфікації доробку мистця відповідного тематичного діапазону. Об’єктом дослідження є скульптурні твори Я. Скакуна, виконані ним у різні періоди творчості та в різних жанрових конструктах, а предметом — специфіка праці автора над художніми образами конкретних історичних персоналій, принципи формалістичного втілення ідей скульптурних творів. Методологічною основою дослідження є біографічний, історико-синхронний і науково-реконструктивний методи, які дозволили на міждисциплінарному рівні розглянути комплекс психологічних, родинно-побутових та інших чинників формування духовно-ціннісного світогляду мистця, а також структурно-типологічний та формально-аналітичний методи, завдяки яким розглядаються проблеми структури художнього образу в скульптурі Я. Скакуна.

Ключові слова: історія України, історичні постаті, історична пам’ять, образотворче мистецтво, скульптура, монументальна пластика, станкова скульптура, портретний жанр, меморіальна таблиця, художній образ, ідеологія, духовно-ціннісний світогляд, формальна концепція, авторська манера.

Надійшла 16.02.2022

Список використаних джерел

  • 1. Виставка творів молодих художників: Ярослава Скакуна (скульптура), Любомира Яремчука (скульптура), Романа Зарицького (графіка), Ігоря Ковалевича (кераміка), Людмили Ковалевич (кераміка), Уляни Ярошевич (кераміка), Оксани Куцої-Ковалишин (ткацтво): Каталог / авт.-упоряд. Євстахія Шимчук. Львів, 1982.
  • 2. Яцив Р. Девиз молодых — поиск. Львовская правда. Львів, 1982. 20 січ.
  • 3. [Р. Яців]. Ювілей Ярослава Скакуна. Мистецький ужинок. Львів: Львівська національна академія мистецтв, 2011. Ч. 2. С. 102—103.
  • 4. Тороповський М. Білий танець із Мельпоменою: Книга-спектакль у чотирьох діях з прологом, але  без епілогу. Львівський театр опери та балету на крутих віражах новітньої історії: двотомник. Т. 1. Львів: Проман, 2011.
  • 5. Марчук Л. Галерея пам’яті особистостей у Львівській опері. Віче. Київ, 2012. Ч. 1. ТзОВ «Розвадів будматеріали». Електронний ресурс. URL: https://volodimir-b.prom.ua/ua/about_us.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »