« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 236—242

УДК 398.332.4(477.87+438+437.6=161.2):82-94

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.236

ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЦИКЛ РІЗДВЯНИХ СВЯТ НА ЛЕМКІВЩИНІ

ГОРБАЛЬ Марія

  • ORCID ID: http://orcid. org /0000-0001-9287-8336
  • провідний науковий редактор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: horbal.m@gmail.com

Анотація. Умовно різдвяні свята на Лемківщині, як і по усій Україні, можна поділити на три цикли — передріздвяний, саме Різдво, і поріздвяний, завершальний різдвяний цикл. Мета статті — проаналізувати третій, завершальний цикл різдвяних свят на Лемківщині, який обіймає свята — Йорданські (Ордȧн, Водьхрищі); Трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого; та Стрітення (Стрітѐніє Госпьднє). Актуальність дослідження полягає в тому, щоб зібрати і відтворити культурні надбання народу, який втратив свою етнічну землю і зараз, розпорошений по всьому світу, охоплений асиміляційними процесами.

Джерельною базою, в основному, стали спогади лемків, депортованих з етнічних земель.

Авторка доходить висновку, що третій, завершальний цикл різдвяних свят (як і загалом увесь різдвяний цикл), засвідчує про торжество духовного піднесення, взаємоповаги, взаємозичливості, що є виявом культури, спричиненої генною пам’яттю народу. А корені такої поведінки закладені у високій моралі християнського вчення.

Методика дослідження ґрунтується на застосуванні принципів науковості, об’єктивності та історизму; у процесі дослідження використані методи польового етнографічного дослідження, зокрема інтерв’ювання респондентів.

Ключові слова: Лемківщина, Йордан (Ордȧн Водьхрищі), Щедрий вечір, свято Трьох святителів, Стрітення (Стрітѐніє Госпьднє), свячена вода, свічки.

Надійшла 16.02.2022

Список використаних джерел

  • 1. Горбаль М. Лемківські «вечірки» («вечирки», «вечурки», «прядки»). Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 608—617.
  • 2. Горбаль М. Лемківські «вечірки» («вечирки», «вечурки», «прядки»). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2019. 48 с.
  • 3. Горбаль М. Різдвяна обрядовість Лемківщини: семантика, типологія, етнічний контекст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2011. 200 с.
  • 4. Горбаль М. (Автор-упорядник). Різдво на Лемків­щині. Фольклорно-етнографічний збірник. Львів: Ін­ститут народознавства НАН України, 2004. 216 с.
  • 5. Горбаль М. (Автор-упорядник). Різдвяна яличка: лемківські різдвяні легенди та перекази. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2009. 40 c.
  • 6. Сивицький М. Північ. Духова культура. Лемківщина. Земля-люди-історія-культура. Записки НТШ. Т. 2. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1988. С. 114—116.
  • 7. Мушинка М. Південь. Духова культура. Лемківщина. Земля-люди-історія-культура. Записки НТШ. Т. 2. Нью-Йорк; Париж, Сидней; Торонто, 1988. С. 301—302.
  • 8. Ставиский Я. Щедрий вечер і щедри серця в Криниці. Ватра. 2015. № 2 (89). С. 22.
  • 9. Ґургула І.Йорданські солом’яні хрещики з Угнівщини. Наша батьківщина. 1937. № 1. URL: https://photo-lviv.in.ua/yordanski-solom-iani-khreshchyky-z-uhnivshchyny/?fbclid=IwAR1U3hugkKoioN36AyqeoVFqI8JwcJA-7ZTXuV8XhhX9ghzrfQ4OYDd4TJ0.
  • 10. Сапанюк М. Історія свята Різдва Христового. URL: https://horyn.info/news/istoriya-svyata-rizdva-hrystovogo/.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »