« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 236—242

УДК 398.332.4(477.87+438+437.6=161.2):82-94

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.236

ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЦИКЛ РІЗДВЯНИХ СВЯТ НА ЛЕМКІВЩИНІ

ГОРБАЛЬ Марія

  • ORCID ID: http://orcid. org /0000-0001-9287-8336
  • провідний науковий редактор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: horbal.m@gmail.com

Анотація. Умовно різдвяні свята на Лемківщині, як і по усій Україні, можна поділити на три цикли — передріздвяний, саме Різдво, і поріздвяний, завершальний різдвяний цикл. Мета статті — проаналізувати третій, завершальний цикл різдвяних свят на Лемківщині, який обіймає свята — Йорданські (Ордȧн, Водьхрищі); Трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого; та Стрітення (Стрітѐніє Госпьднє). Актуальність дослідження полягає в тому, щоб зібрати і відтворити культурні надбання народу, який втратив свою етнічну землю і зараз, розпорошений по всьому світу, охоплений асиміляційними процесами.

Джерельною базою, в основному, стали спогади лемків, депортованих з етнічних земель.

Авторка доходить висновку, що третій, завершальний цикл різдвяних свят (як і загалом увесь різдвяний цикл), засвідчує про торжество духовного піднесення, взаємоповаги, взаємозичливості, що є виявом культури, спричиненої генною пам’яттю народу. А корені такої поведінки закладені у високій моралі християнського вчення.

Методика дослідження ґрунтується на застосуванні принципів науковості, об’єктивності та історизму; у процесі дослідження використані методи польового етнографічного дослідження, зокрема інтерв’ювання респондентів.

Ключові слова: Лемківщина, Йордан (Ордȧн Водьхрищі), Щедрий вечір, свято Трьох святителів, Стрітення (Стрітѐніє Госпьднє), свячена вода, свічки.

Надійшла 16.02.2022

Список використаних джерел

  • 1. Горбаль М. Лемківські «вечірки» («вечирки», «вечурки», «прядки»). Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 608—617.
  • 2. Горбаль М. Лемківські «вечірки» («вечирки», «вечурки», «прядки»). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2019. 48 с.
  • 3. Горбаль М. Різдвяна обрядовість Лемківщини: семантика, типологія, етнічний контекст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2011. 200 с.
  • 4. Горбаль М. (Автор-упорядник). Різдво на Лемків­щині. Фольклорно-етнографічний збірник. Львів: Ін­ститут народознавства НАН України, 2004. 216 с.
  • 5. Горбаль М. (Автор-упорядник). Різдвяна яличка: лемківські різдвяні легенди та перекази. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2009. 40 c.
  • 6. Сивицький М. Північ. Духова культура. Лемківщина. Земля-люди-історія-культура. Записки НТШ. Т. 2. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1988. С. 114—116.
  • 7. Мушинка М. Південь. Духова культура. Лемківщина. Земля-люди-історія-культура. Записки НТШ. Т. 2. Нью-Йорк; Париж, Сидней; Торонто, 1988. С. 301—302.
  • 8. Ставиский Я. Щедрий вечер і щедри серця в Криниці. Ватра. 2015. № 2 (89). С. 22.
  • 9. Ґургула І.Йорданські солом’яні хрещики з Угнівщини. Наша батьківщина. 1937. № 1. URL: https://photo-lviv.in.ua/yordanski-solom-iani-khreshchyky-z-uhnivshchyny/?fbclid=IwAR1U3hugkKoioN36AyqeoVFqI8JwcJA-7ZTXuV8XhhX9ghzrfQ4OYDd4TJ0.
  • 10. Сапанюк М. Історія свята Різдва Христового. URL: https://horyn.info/news/istoriya-svyata-rizdva-hrystovogo/.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »