« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 243—251

УДК 398.81(477)”2019″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.243

«БАТЬКО НАШ — БАНДЕРА»: ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА ФЕНОМЕН ПОПУЛЯРНОСТІ ПІСНІ

ХАРЧИШИН Ольга

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9379-8300
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: okharchyshyn@gmail.com

Анотація. У статті із фольклористичного погляду розглядаються передумови виникнення сучасної популярної пісні «Батько наш — Бандера». На основі наявних народнопісенних зразків простежується, як еволюціонував образ Степана Бандери від часу його появи в усній традиції (друга половина 1930-х рр.) до сьогодні та коли набув символічного значення «батька». Проаналізовано текст цієї пісні та висловлено міркування щодо причин її небувалої популярності.

Об’єктом дослідження є народнопоетичний образ Степана Бандери у фольклорі, предметом — символічні значення цього образу в пісні «Батько наш — Бандера».

Джерельною базою дослідження стали друковані зразки повстанського фольклору, власні польові матеріали, зібрані під час експедицій 2018—2021 рр. спільно з колегою Надією Пастух, фоно- та відеозаписи, викладені в інтернеті.

Ключові слова: Степан Бандера, «Батько наш — Бандера», повстанські пісні, символ, популярність, традиція, мотив, образ.

Надійшла 4.02.2022

Список використаних джерел

  • 1. Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000-х років (історико-фольклористичне дослідження). Львів: Інститут народознавства НАН Ук­раїни, 2003. 581 с.
  • 2. Степан Бандера та його родина в народних піснях, переказах та спогадах. Записи та упоряд. Григорія Дем’яна. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2006. 566 с.
  • 3. Луньо Є. Яворівщина про Степана Бандеру. Провідник ОУН у пісенному фольклорі. Народознавчі зошити. 1999. № 1. С. 3239.
  • 4. Луньо Є. Бандера Степан Андрійович. Українська фольклористична енциклопедія. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. С. 3738.
  • 5. Пісні УПА. Зібрав і зредаг. З. Лавришин.Торонто; Львів: Літопис УПА. № 25. 19961997. 555 c.
  • 6. Народна пісенність підльвівської Звенигородщини. Записала і впорядк. О. Харчишин. Нотні транскрипції В. Коваля. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. 352 с.
  • 7. Харчишин О. Новочасні зміни у колядковому репертуарі з Львівщини. Народна творчість та етнографія. 1997. № 1. С. 2932.
  • 8. Магас Г. Кореляція релігійних та повстанських мотивів у колядках і щедрівках зі Стрийщини. Міфологія і фольклор. 2013. № 2—3. С. 5460.
  • 9. Повстанські коляди. Пісні зібрані у Західному Поділлі. Упоряд. Р. Крамар. Тернопіль, 1995. 48 с.
  • 10. Співаник Лісової школи. Пластові пісні. Упоряд. Б. Яцун. Львів, 1995. 86 с.
  • 11. Харчишин О. Український пісенний фольклор в етнокультурі Львова. Трансформаційні процеси, міжкультурні пограниччя. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2011. 368 с.
  • 12. Черемшина. Наше. Тексти пісень. URL: https://nashe.com.ua/song/2661 (дата звернення: 20.12. 2021).
  • 13. Знов Бандери голос чути в лісі. URL: https://vk.com/join?act=fb_start&z=photo-82635462_422100262%2Fwall-82635462_15249 (дата звернення: 20.12.2021).
  • 14. Невідома галицька пісня про бандерівців. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?app=desktop& v=TiXdZARR2_A (дата звернення: 20.12.2021).
  • 15. Орест Лютий Степану Бандері. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=v0ytbmO9lFw (дата звернення: 20.12.2021).
  • 16. Ми — хлопці з Бандерштадту. Українські пісні. URL: https://www.pisni.org.ua/songs/640050.html (дата звер­нення: 20.12.2021).
  • 17. Бандерштат. URL: http://bandershtat.org.ua/inter­view-with-organizers/ (дата звернення: 20.12.2021).
  • 18. Харчишин О. Пісні повстанської тематики в моло­діжно-студентському репертуарі: традиційне і нове. Визвольний шлях. 2006. Кн. 11 (704).С. 7078.
  • 19. Співаник студентського братства. Львів, 2009. 270 с.
  • 20. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (Період Першої та Другої світових воєн). Львів, 2018. 728 с.
  • 21. Жовто-блакитні наші прапори (FDSK). YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=8NntfHX­D­BqE (дата звернення: 26.12.2021).
  • 22. 10.05.14. Фанаты «Днепра»: «Бандера, Бандера папа, в жопу в…ли Путина-кацапа». YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=PaDzT0qzbmc (дата звернення: 20.12.2021).
  • 23. Пісня ультрас в армії — Батько Бандера. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=EaiBGa-mIWM (дата звернення: 20.12.2021).
  • 24. Батько наш — Бандера, Україна — мати. Українські пісні. URL: https://www.pisni.org.ua/songs/8387116.html (дата звернення: 20.12.2021).
  • 25. Батько наш Бандера. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=xSSbneF6JsU (дата звернення: 20.12.2021).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »