« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 16—30

УДК 069.12-044.252(477)”2000/…”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.016

ІНТЕРАКТИВНІСТЬ, ІНКЛЮЗІЯ ТА ПАРТИСИПАЦІЯ ЯК МАГІСТРАЛЬНІ ЛІНІЇ ІННОВАЦІЙНИХ ПРАКТИК МУЗЕЙНОЇ РОБОТИ  

КУШНІР Віталій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8809-0108
  • кандидат історичних наук,
  • науковий співробітник,
  • Музей етнографії та художнього промислу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: vitaliy_val@ukr.net

Анотація. Після Другої світової війни глибокі зміни у баченні музеями своєї суспільної ролі та місця у соціально-культурному просторі втілилися у нові форми музейної роботи, нові технології музейної комунікації, що із часом міцно ствердилися у сучасному музейництві. Сьогодні вони набувають усе більшого поширення в актуальній українській музейній практиці. На тлі загальновизнаних здобутків у цьому напрямку окремі моменти трансформації у роботі музеїв спонукають до критичних роздумів. З іншого боку, чимало українських музеїв відстають від вимог часу у впровадженні тих змін у свою роботу, щодо необхідності яких сьогодні у музейному середовищі склався консенсус.

Метою статті є аналіз, у широкому музеологічному контексті, інтерактивних технологій музейної роботи, інклюзивної складової діяльності музеїв, а також партисипативного (учасницького) музейництва, висвітлення актуального досвіду вітчизняних музеїв у цих ділянках роботи та особливостей їх впровадження в українську музейну практику.

Хронологічні рамки роботи визначені періодом після 2000 р., коли на тлі швидкого розвитку в Україні музеологічних досліджень теоретичного характеру значно прискорився процес трансформації усіх основних напрямків практичної діяльності музеїв.

Ключові слова: музеологія, музейна практика, музейна інклюзія, інтерактивність, партисипативне музейництво.

Надійшла 11.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Свєнціцький І. Про музеї і музейництво. Нариси і замітки. Львів: Діло, 1920. 80 с.
  • 2. Короткова А. Художественный музей как образовательный центр. Вестник РГГУ. № 17 (79)/11. Научный журнал. Серия «Культурология. Искусствоведение. Музеология». Москва, 2011.С. 305—312.
  • 3. Michael J. Mulrian. John Cotton Dana, John Dewey and the Creators of the Newark Museum: A Collaborative Success in the Art of Progressive, Visual Instruction. 2001. Seton Hall University. eRepository@Seton Hall. URL: http://scholarship.shu.edu/cgi/viewcontent.cgi (access date: 02.10.2021).
  • 4. Anastadiades S.John Cotton Dana and the Mission of the Newark Museum, 1909—1929. Theses. Seton Hall University. e Repository@Seton Hall. Pp. 27—29. URL: http://scholarship.shu.edu/theses/241 (access date: 05.10.2020).
  • 5. Ананьев В. История зарубежной музеологии. С.-Петербург, 2014. 136 с.
  • 6. Ананьев В. Лестерская школа музеологии: история, персоналии, идеи. Вестник Санкт-Петербургского университета. 2013. Сер. 2. Вып. 2.С. 127—134.
  • 7. Банах В. Музейні інновації та інтерактивність у теорії та практиці музейної справи. Нistorical and Cultural Studies. Vol. 3. № 1. 2016. C. 1—5.
  • 8. Шевченко О.О. Інтерактивна екскурсія як основа музейної комунікації (на прикладі Художньо-мемо­ріального музею І.Ю. Рєпіна). Вісник Одеського іс­торико-краєзнавчого музею. 2016. Вип. 15. С. 71—75.
  • 9. Іванець О. Новітні підходи в музейній практиці. Матра/Музеї України (з досвіду міського краєзнавчого музею м. Нетішина). Історія музейництва, пам’яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Волині. 2009. Вип. 2. С. 48—51.
  • 10. Трофименко Т.М. Інтерактивні методи роботи з відвідувачами як різновид музейної комунікації (із практики Харківського літературного музею). Вісімнадцяті Сумцовські читання: збірник матеріалів наукової конференції «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства», 18 квітня 2012 р. Харків: Майдан, 2012.
  • 11. Експонати Дому Франка у Львові «заговорять». URL: www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2586096-eksponaty-domu-franka… (дата звернення: 15.12.2019 р.).
  • 12. В Музеї етнографії та художнього промислу «ожила» музика. URL: https://photo-lviv/in/ua/v-muzei-­etnografii… (дата звернення: 10.01.2019).
  • 13. Надольска В. Гра як інтерактивна форма діяльності музеїв. Lviv Politechnik National University Institutional Repository. URL: http://ena.lp.edu.ua.
  • 14. Суходоля Л. Музей і діти. Scavenger Hunt. Музейний простір. 2013. № 1 (7). С. 30—33.
  • 15. Вихор О. Інтерактивний музей для кожного. Музейний простір. 2012. № 6. С. 50—51.
  • 16. Брижаченко Н.С. Класифікація музейно-експо­зи­цій­них просторів, організованих за допомогою використання інтерактивних технологій. Вісник ХДАДМ. 2013. № 3. С. 62—67.
  • 17. Велосипед з квадратними колесами і розвінчування міфів: у Києві відкрили інтерактивний «Музей науки». URL: www.5.ua/nauka/velosyped…-255666.html (дата звернення: 30.11.2019).
  • 18. Карпенко Ю., Пащенко Ю. Інтерактивні музеї в умовах розвитку інформаційного суспільства. Докумен­тно-ін­формаційні комунікації в умовах глобалізації: Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Полтава, 22 листопада 2018 р. Полтава, 2018.
  • 19. Чорна Мілена. Справжня інклюзія: not wrong, just different. 30.04.2020. URL: www.ua.culture.org/texts/spravzhnia-inklusia…(дата звернення: 12.05.2020).
  • 20. Ясеновська М., Зіненко О. Кращі практики інклюзії. Friedrich Ebert Stiftung, 2020. 32 c.
  • 21. Кравченко Раїса, Рудик Ганна. Доступність музеїв для людей з інтелектуальними порушеннями. Ме­то­дичні рекомендації. За підтримки Українського культурного фонду. Київ, 2020. 76 с.
  • 22. Міхно О. Інклюзія як напрям роботи Педагогічного музею України. Art museum: минуле і сьогодення. Зб. наук. статей. Вип. ІІІ. Чернігів, 2019. С. 53—57.
  • 23. Музей Ханенків презентує інклюзивний сайт. URL: https: responsiblefuture.com.ua/muzej-hanenkiv-prezentuvav… 30.10.2019 (дата звернення: 30.11.2019).
  • 24. Сайт Музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття стане інклюзивним та двомовним. URL: https://report.if.ua/socium/sajt-muzeyu-narodnogo-mystectva… (дата звернення: 30.06.2021).
  • 25. Віртосу Ірина. Доступне мистецтво, або Як потрапити в музей? URL: https: ud.org.ua (дата звернення: 25.06.2021).
  • 26. Львівські музеї «заговорять» жестовою мовою. URL: www.galinfo.com/ua/news/lvivski_muzei_zagovoriat… (дата звернення: 17.06.2021).
  • 27. У Львові запрацювала унікальна тактильна виставка у музеї Пінзеля. URL: https://4 studio.com.ua/novyny/u-lvovi-zapratsuvala-unikalna… (дата звернення: 11.08. 2021).
  • 28. У художньому музеї Харкова створюють доступні на дотик картини для незрячих. URL: https://www.suspilne.media/167468-u-hudoznomu-muzei-harkova… (дата звернення: 15.08.2021).
  • 29. Чеканова Н.Б. Принцип рівності та толерантності в діяльності Тернопільского обласного краєзнавчого музею. І Всеукраїнська міждисциплінарна науково-практична конференція «Інклюзивна оствіта: ідея, стратегія, результат». Матеріали. 8 квітня 2021 р. С. 195—198.
  • 30. Рівненщина зробить музеї інклюзивними. URL: https://www.istpravda.com.ua/short/2020/07/ 22/157844 (дата звернення: 15.05. 2021).
  • 31. URL: www.fes.kiev.ua/n/cms/25/ (дата звернення: 03.10.2021).
  • 32. Доступний музей: інклюзія в музейному просторі. URL: https:// www.prostir.museum/ua/post/41664 (да­та звернення: 07.10.2021).
  • 33. Шуклина Е., Каменский С. Партисипативный музей как актуальная модель взаимодействия музейных сообществ. Стратегии развития социальных общностей, институтов и территорий: Материалы Меж­ду­народной научно-практической конференции, Екатеринбург, 23—24 апреля 2015 г. Екатеринбург, 2015. Т. 1. С. 53—56.
  • 34. Ключко Ю.М. Сучасні освітні практики музею у контексті парадигми культури участі. Українська культура: перспективи євроінтеграції. Інноваційні процеси в сучасній культурі. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (7—8 квітня 2016 р., м. Київ). Ч. 1. С. 62—65.
  • 35. Аганова Д. Музейна комунікація у дусі культури участі. Культ чи культура: учасницькі практики в музеях. Київ: Видавець Чередниченко А.М., 2021. С. 66—98.
  • 36. Simon Nina. The Participatory Museum. Santa Cruz, California: MUSEUM, 2010. 358 р.
  • 37. Ключко Ю. Практики розвитку креативного підходу в освітній діяльності музею. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музеєзнавство і пам’яткознавство. Вип. 1. 2018.
  • 38. Культ чи культура: розвиток учасницьких практик у музеях. URL: https:// www.museum.pologi.info/ kult-chy-kultura… (дата звернення: 05.07.2021).
  • 39. URL: www.krytyka.com/ua/reviews/kult-chy-kultura…

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »