« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 31—35

УДК 745.51:008(477.83/.86)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.031

СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ В ХУДОЖНІЙ ТВОРЧОСТІ МАЙСТРІВ ЦЕРКОВНОГО РІЗЬБЛЕННЯ В ГАЛИЧИНІ (КІНЕЦЬ ХІХ — ПЕРША ТРЕТИНА ХХ ст.)

ОДРЕХІВСЬКИЙ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3581-4103
  • доктор мистецтвознавства, професор,
  • кафедра дизайну,
  • Національний лісотехнічний університет України,
  • вул. Генерала Чупринки, 103, 79057, Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: odre2010@ukr.net

Анотація. Мета дослідження — висвітлити взаємозв’язок світоглядних засад майстрів художньої творчості в Галичині та розвиток мистецтва церковного різьблення кінця ХІХ — початку ХХ ст. (хронологічні межі дослідження).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше світоглядні засади майстрів різьблення в Галичині розглядаються як складова сакральної та матеріальної культури.

Висновки. У роботі встановлено, що саме світоглядні засади майстрів відіграли важливу роль у формуванні та становленні сакральної культури українського населення в Галичині кінця ХІХ — першої третини ХХ століття. Адже світоглядні засади сприяли збереженню поняття національної самоідентифікації українців цього регіону.

У перспективі варті на увагу дослідження майстрів іконопису, вишивки та інших видів мистецтва.

Методологія дослідження полягає у розкритті світоглядних начал творчості майстрів різьблення та їх внесок у сакральну культуру українців Галичини.

Основними методами дослідження є структурно-логічний, мистецтвознавчого аналізу та системного підходу.

Ключові слова: Галичина, мистецтво різьблення, мистецькі традиції, майстри різьблення.

Надійшла 11.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Фіголь М.П. Мистецтво стародавнього Галича. Київ: Мистецтво, 1997. 224 с.: іл.
  • 2. Фіголь М.П. Мистецтво Галича ХІІ—XIV ст. (Історія. Типологія. Художні особливості): автореф. дис. .. д-ра мистецтвознав.: 17.00.05. Львів, 1998. 35 с.
  • 3. Одрехівський Р.В. Різьбярство Лемківщини. Львів: Сполом, 1998. 262 с.
  • 4. Більченко Є.В. Дуалізм міфологічного мислення як прообраз діалогічного світогляду Культура і сучасність. 2011. № 1. С. 98—103.
  • 5. Герчанівська П.Е. Інваріантність і відкритість української народної релігійної культури. Культура і сучасність. 2010. № 1. С. 92—96.
  • 6. Станіславська К.І. Мистецько-видовищні риси сучасної телевізійної реклами. Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2011. № 1. С. 99—105.
  • 7. Сабадаш Ю.С. Дозвілля у масовій культурі сучасного світу (на прикладі творів Умберто Еко). Вісник національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ: Міленіум, 2013. № 2. C. 42—45.
  • 8. Історія українського мистецтва: в 6 т. Гол. ред. М.П. Бажан. Київ: УРЕ, 1966—1970.
  • 9. Драган М. Українська декоративна різьба ХVІ—ХVІІІ ст. Київ: Наукова думка, 1970. 202 с.
  • 10.      Кармазин-Каковський В. Мистецтво лемківської церкви. Рим: Видавництво Українського Католицького університету ім. Св. Климента Папи, 1975. 308 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »