« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 31—35

УДК 745.51:008(477.83/.86)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.031

СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ В ХУДОЖНІЙ ТВОРЧОСТІ МАЙСТРІВ ЦЕРКОВНОГО РІЗЬБЛЕННЯ В ГАЛИЧИНІ (КІНЕЦЬ ХІХ — ПЕРША ТРЕТИНА ХХ ст.)

ОДРЕХІВСЬКИЙ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3581-4103
  • доктор мистецтвознавства, професор,
  • кафедра дизайну,
  • Національний лісотехнічний університет України,
  • вул. Генерала Чупринки, 103, 79057, Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: odre2010@ukr.net

Анотація. Мета дослідження — висвітлити взаємозв’язок світоглядних засад майстрів художньої творчості в Галичині та розвиток мистецтва церковного різьблення кінця ХІХ — початку ХХ ст. (хронологічні межі дослідження).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше світоглядні засади майстрів різьблення в Галичині розглядаються як складова сакральної та матеріальної культури.

Висновки. У роботі встановлено, що саме світоглядні засади майстрів відіграли важливу роль у формуванні та становленні сакральної культури українського населення в Галичині кінця ХІХ — першої третини ХХ століття. Адже світоглядні засади сприяли збереженню поняття національної самоідентифікації українців цього регіону.

У перспективі варті на увагу дослідження майстрів іконопису, вишивки та інших видів мистецтва.

Методологія дослідження полягає у розкритті світоглядних начал творчості майстрів різьблення та їх внесок у сакральну культуру українців Галичини.

Основними методами дослідження є структурно-логічний, мистецтвознавчого аналізу та системного підходу.

Ключові слова: Галичина, мистецтво різьблення, мистецькі традиції, майстри різьблення.

Надійшла 11.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Фіголь М.П. Мистецтво стародавнього Галича. Київ: Мистецтво, 1997. 224 с.: іл.
  • 2. Фіголь М.П. Мистецтво Галича ХІІ—XIV ст. (Історія. Типологія. Художні особливості): автореф. дис. .. д-ра мистецтвознав.: 17.00.05. Львів, 1998. 35 с.
  • 3. Одрехівський Р.В. Різьбярство Лемківщини. Львів: Сполом, 1998. 262 с.
  • 4. Більченко Є.В. Дуалізм міфологічного мислення як прообраз діалогічного світогляду Культура і сучасність. 2011. № 1. С. 98—103.
  • 5. Герчанівська П.Е. Інваріантність і відкритість української народної релігійної культури. Культура і сучасність. 2010. № 1. С. 92—96.
  • 6. Станіславська К.І. Мистецько-видовищні риси сучасної телевізійної реклами. Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2011. № 1. С. 99—105.
  • 7. Сабадаш Ю.С. Дозвілля у масовій культурі сучасного світу (на прикладі творів Умберто Еко). Вісник національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ: Міленіум, 2013. № 2. C. 42—45.
  • 8. Історія українського мистецтва: в 6 т. Гол. ред. М.П. Бажан. Київ: УРЕ, 1966—1970.
  • 9. Драган М. Українська декоративна різьба ХVІ—ХVІІІ ст. Київ: Наукова думка, 1970. 202 с.
  • 10.      Кармазин-Каковський В. Мистецтво лемківської церкви. Рим: Видавництво Українського Католицького університету ім. Св. Климента Папи, 1975. 308 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »