« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 365—376

УДК 94(477.83/.86)”193/194″:929

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.365

ГОЛОС І МОВЧАННЯ: УСНОІСТОРИЧНІ НАРАТИВИ ПРО ДИТЯЧІ ДОСВІДИ (ДО)ВОЄННОГО ПОВСЯКДЕННЯ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ, 1930—1940-ВІ РОКИ      

БОДНАР Галина

  • ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7972-8111
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра новітньої історії України
  • імені Михайла Грушевського,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: halyna.bod@gmail.com

Анотація. Проаналізовані усні історії жителів Східної Галичини про складну пам’ять процесу і (не)заповнення «соціальної пустки» — війну, зниклі етнічні спільноти, міжнаціональні конфлікти, репресії на тлі епохи 30—40-х рр. ХХ ст. загалом та історії повсякденності, мікроісторії зокрема. Особлива увага зосереджена на емоціях у практиці усної історії, яка стосується травматичних досвідів про важке минуле, що виразно актуалізує дослідження.

Мета статті — відстежити пам’ять про трагічні пережиття, а це дитячі травматичні спогади і (не)виражені емоції — сказане чи невимовне — в інтерв’ю. Слідом за концептом дослідниці Дороті Аткінсон про три рівні виявлення емоцій, акцентовано увагу на сюжеті розповіді (свідченні); на оповіді про розлуку, страждання і втрати, а також на мовчанні – не розказаному і замовчуваному. Об’єктом дослідження є пам’ять про дитячі досвіди довоєнного повсякдення й пережиття війни, а також (не)виражені емоції. Джерельним підґрунтям стали 40 глибинних інтерв’ю, записаних у рамках проєкту «Соціальна антропологія пустоти: Польща й Україна після Другої світової війни». Хронологічні рамки охоплюють період від передодня Другої світової війни (1930-ті роки) по 2010-ті роки. Географія дослідження — Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська області.

Робота ґрунтується на міждисциплінарному культурно-антропологічному підході до вивчення пам’яті, методології усноісторичного дослідження, насамперед методах наративного аналізу і контент-аналізу.

Ключові слова: усноісторичні наративи, дитячі досвіди, емоції, травми, мовчання, Східна Галичина, 30—40-ві роки ХХ століття.

Надійшла 12.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Bornat J. Remembering and Reworking Emotions: the Reanalysis of Emotion in an Interview. Oral History. 2010. Vol. 38 (2). P. 43—52.
  • 2. Harding J. Looking for Trouble: Exploring Emotion, Memory and Public Sociology: Inaugural Lecture, 1 May 2014, London Metropolitan University. Oral History. 2014. Vol. 42 (2). P. 94—104.
  • 3. Reddy W.M. The Navigation of Feeling: A Framework for the History of Emotions. New York: Cambridge University Press, 2001.
  • 4. Holmes K. Does It Matter If She Cried? Recording Emotion and the Australian Generations Oral History Project. Oral History Review. 2017. Vol. 44 (1). P. 56—76. URL: file:///C:/Users/HP/Downloads/Does_it_matter_if_she_cried_Recording_Em.pdf (Last accessed: 1.07.2020).
  • 5. Rolph S., Atkinson D. Emotion in Narrating the History of Learning Disability. Oral History. 2010. Vol. 38 (2). P. 53—63.
  • 6. Campbell R. «We Were Basically Counselors»: The Unintended Emotional Duties of «Donut Dollies» in the Vietnam War. Words and Silences (Oral History and Emotions). 2018. P. 1—19. URL: https://www.ioha.org/wp-content/uploads/2018/03/01_Campbell_IOHA_English.pdf (Last accessed: 1.07.2020).
  • 7. Hamilton C. On Being a «Good» Interviewer: Empathy, Ethics and the Politics of Oral History. Oral History. 2008. Vol. 36 (2). P. 35—43.
  • 8. Blee K. Evidence, Empathy and Ethics: Lessons from Oral Histories of the Klan. In The Oral History Reader. Eds. R. Perks and A. Thomson. London; New York: Routledge, 1998. P. 333—343.
  • 9. Holmes K. Learning to Read Emotions in Oral History. OUPblogs. 2017. URL: https://blog.oup.com/2017/ 05/ oral-history-emotions/ (Last accessed: 2.07.2020).
  • 10. BenEzer G. Trauma Signals in Life Stories. In Trauma and Life Stories: International Perspective. Ed. by K.L. Rogers, S. Leydesdorf and G. Dawson. London: Routledge, 1999. P. 29—44.
  • 11. Truong K.P., Westerhof G.J., Lamers S.M.A., de Jong F., Sools A. Emotional Expression in Oral History Narratives: Comparing Results of Automated Verbal and Nonverbal Analyses. OUPblogs. 2013. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/62917942.pdf (Last accessed: 2.07.2020).
  • 12. Грінченко Г.Текстуальний аналіз усно-історичного свідчення (на прикладі усних інтерв’ю з колишніми «остарбайтерами» Харківської області). Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. Вип. 6. Харків, Київ: Критика, 2004. C. 151—170.
  • 13. Портелли А. Особенности устной истории. В Хрестоматия по устной истории. Пер., сост., введение, общ. ред. М.В. Лоскутовой. Санкт-Петербург: Изд-во ЕУСПб, 2003. С. 32—51.
  • 14. Jones D.W. Distressing Histories and Unhappy Interviewing. Oral History. 1998. Vol. 24 (2). P. 49—56.
  • 15. Hamilton C. Moving Feelings: Nationalism, Feminism and the Emotions of Politics. Oral History. 2010. Vol. 38 (2). P. 85—94.
  • 16. Jasper J.M. Emotions and Social Movements: Twenty Years of Theory and Research. Annual Review of Sociology. 2011. Vol. 37. P. 285—303.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »