« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 349—364

УДК [398.21(=161.2):316.64(=1:477.82-2)”193/194″]: 930.2 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.349

МІЖ ПОЛЯКАМИ, НІМЦЯМИ ТА «СОВЄТАМИ»: НАРОДНІ НАРАТИВИ ПРО АНТИУКРАЇНСЬКІ АКЦІЇ В ОКОЛИЦЯХ ЛУЦЬКА

ЧІКАЛО Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1636-3397
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: chikalooksana@gmail.com

Анотація. Проаналізовані народні оповідання, які відображають народну візію історичних подій та обставин суспільного життя на Волині кінця 1930-х — початку 1940-х років. Наративи розглянуті крізь призму особистого досвіду оповідачів — учасників та свідків трагічних подій зазначеного періоду. Мета публікації — проаналізувати усні оповідання про антиукраїнські каральні акції довкола Луцька, що відбулися в першій половині 1943 р. на Волині, розглянути базові концепти, а відтак сюжетно-мотивний фонд, що ілюструє народну інтерпретацію суспільно-політичних процесів та народного побуту у часи Другої світової війни. Об’єктом дослідження стали народні наративи, записані під час польових обстежень терену довкола Луцька (2019).

Синтезовані методи, підпорядковані меті розвідки: структурно-семіотичний та структурно-типологічний, які дають змогу аналізувати народні наративи як сукупність складових частин та їхню семантику. Міждисциплінарний метод уможливив залучення матеріалів з інших наукових галузей: історії, етнології, етнопсихології, статистики. Завдяки використанню цих напрацювань можна розкрити особливості відтворення історичних подій крізь призму народного епосу. Невід’ємним є метод польових досліджень, який уможливив фіксацію наративів про події часів Другої світової війни на Волині, дав змогу з’ясувати особливості побутування та поширення народних оповідань зазначеної тематики.

Ключові слова: наратив, народне оповідання, концепт, тема, мотив, семантика, оповідач, етностереотип.

Надійшла 5.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Каліщук О. Волинь’43: історіографічне пізнання і криве дзеркало пам’яті. Львів, 2020. 525 с.
  • 2. Каліщук О. Українсько-польське протистояння на Волині та в Галичині у роки Другої світової війни: науковий та суспільний дискурси: автореф. дис. … д-ра іст. наук: 07.00.01. НАН України; Ін-т українознавства імені Івана Крип’якевича; Ін-т народознавства. Львів: [б. в.], 2013. 24 с.
  • 3. Польсько-українські стосунки в 1942—1947 роках у документах ОУН та УПА: у 2 т. Відп. ред. та упоряд. В.М. В’ятрович. Т. 1. Війна під час війни. 1942—1945. 792 с.; Т. 2. Війна після війни. 1945—1947. Львів, 2011. 576 c.
  • 4. Качмар М.Б. Трагедія Красного Саду в народній прозі українців. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2020. № 1. Ч. ІІ. С. 204—220.
  • 5. Демедюк М. Міжетнічна взаємодія у фольклорній прозі Волинського Полісся про події 40—60 рр. ХХ ст. Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 898—905.
  • 6. Чікало О. Народна проза про українсько-польські вза­ємини напередодні Другої світової війни (на матеріалах з Горохівського району Волинської області). Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 558—562.
  • 7. Бріцина О. ХХ сторіччя в усній історії українців (нотатки до питання про історизм фольклору). У пошуках власного голосу: усна історія як теорія, метод та джерело. Харків, 2010. 248 с.
  • 8. Пущук І. Волиняни про «Волинь-43»: українська пам’ ять про польську експансію на український північний захід у 1938—1944 рр.: усноісторичні свідчення (Волинська область, Рівненська область, Південна Волинь (Кременеччина), Берестійщина, Підляшшя, Холмщина). Луцьк, 2018. Ч. 2. 1116 с.
  • 9. Грінченко Г.Г. Усна історія — теорія, метод, джерело. Невигадане. Усні історії остарбайтерів. Авт.-упоряд., ред., вступ, ст. Г.Г. Грінченко. Харків: Райдер, 2004. 236 с.
  • 10. Мишанич С. Біля джерел народної прози. Фольклористичні та літературознавчі праці. Донецьк, 2003. Т. 1. С. 303.
  • 11. Кузьменко О. Драматичне буття в українському фоль­клорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів, 2018. 728 с.
  • 12. Гудь Б. Волинська трагедія: ненависть українців до поляків формувалась десятиліттями. Передумови і мотиви. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/volynska-trahediya-polyaky-ukrayintsi-dyversanty-bandy/31352114.html.
  • 13. Коваль М. Фольксдойч. Малий словник історії України. Відпов. ред. В.А. Смолій. Київ: Либідь, 1997. 464 с.
  • 14. Олійник Ю.В., Завальнюк О.М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі «Волинь-Поділля» (1941—1944 рр.) Хмельницький, 2012. 320 c.
  • 15. Ісаєвич Я. Холмсько-волинська трагедія, її передумови, перебіг, наслідки. Волинь і Холмщина 1938—1947 pp.: польсько-українське протистояння та його відлуння. Дослідження, документи, спогади. Голова редакційної колегії Ярослав Ісаєвич. Львів, 2003. 813 с.
  • 16. Українська повстанська армія. URL: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/viyskovym/ukrayinska-povstanska-armiya.
  • 17. Ухач В.З. «Важкі » питання українсько-польських відносин у 1942— 1944 роках: візії сучасних українських істориків. Архіви України. 2017. № 5—6. С. 189—198.
  • 18. Бігун І. «Геноцид» замість уроку історії. Факти, які не вписуються у польську версію Волинської трагедії. URL: https://www.istpravda.com.ua/columns/2016/11/ 19/149334/.
  • 19. Денисюк І. Національна специфіка українського фольклору. Слово і час. 2003. № 9. С. 16—24.
  • 20. Карбан А.А. Образи в усних народних оповіданнях про голодомор 1932—1933 рр.: трансмісія традиції. Літературознавчі студії. Київ, 2015. Вип. 1 (1). 350 с.
  • 21. Бодак В. Християнський моральний імператив: культуротворчі можливості. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/20443/ 03_Bodak.pdf?sequence=1.
  • 22. Семенець  О. Місця пам’яті. URL: http://mcmc.tilda.ws/memory.
  • 23. Депортації українців та поляків: кінець 1930 — початок 1950-х років. Упоряд. Ю.Ю. Сливка. Львів, 1998; Депортації. Західні землі України кінця 30-х — початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади. Т. 1—3. Львів, 1996—2003. Т. 1. 1996. С. 32—44.
  • 24. Пастернак Є. Нарис історії Холмщини і Підляшшя. Вінніпег, 1968. 466 c.
  • 25. Грушевський M.C. Історія української літератури: в 6 т., 9 кн. Т. 4. Кн. 2. Упоряд. Л.М. Копаниця; приміт. C.K. Росовецького. Київ: Либідь, 1994. 320 с.
  • 26. Єфремов С. Щоденники, 1923—1929. Київ, 1997. 848 с.
  • 27. Дяків В. Фольклор чудес у підрадянській Україні 1920-х років. Львів, 2008. 252 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »