« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 349—364

УДК [398.21(=161.2):316.64(=1:477.82-2)”193/194″]: 930.2 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.349

МІЖ ПОЛЯКАМИ, НІМЦЯМИ ТА «СОВЄТАМИ»: НАРОДНІ НАРАТИВИ ПРО АНТИУКРАЇНСЬКІ АКЦІЇ В ОКОЛИЦЯХ ЛУЦЬКА

ЧІКАЛО Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1636-3397
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: chikalooksana@gmail.com

Анотація. Проаналізовані народні оповідання, які відображають народну візію історичних подій та обставин суспільного життя на Волині кінця 1930-х — початку 1940-х років. Наративи розглянуті крізь призму особистого досвіду оповідачів — учасників та свідків трагічних подій зазначеного періоду. Мета публікації — проаналізувати усні оповідання про антиукраїнські каральні акції довкола Луцька, що відбулися в першій половині 1943 р. на Волині, розглянути базові концепти, а відтак сюжетно-мотивний фонд, що ілюструє народну інтерпретацію суспільно-політичних процесів та народного побуту у часи Другої світової війни. Об’єктом дослідження стали народні наративи, записані під час польових обстежень терену довкола Луцька (2019).

Синтезовані методи, підпорядковані меті розвідки: структурно-семіотичний та структурно-типологічний, які дають змогу аналізувати народні наративи як сукупність складових частин та їхню семантику. Міждисциплінарний метод уможливив залучення матеріалів з інших наукових галузей: історії, етнології, етнопсихології, статистики. Завдяки використанню цих напрацювань можна розкрити особливості відтворення історичних подій крізь призму народного епосу. Невід’ємним є метод польових досліджень, який уможливив фіксацію наративів про події часів Другої світової війни на Волині, дав змогу з’ясувати особливості побутування та поширення народних оповідань зазначеної тематики.

Ключові слова: наратив, народне оповідання, концепт, тема, мотив, семантика, оповідач, етностереотип.

Надійшла 5.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Каліщук О. Волинь’43: історіографічне пізнання і криве дзеркало пам’яті. Львів, 2020. 525 с.
  • 2. Каліщук О. Українсько-польське протистояння на Волині та в Галичині у роки Другої світової війни: науковий та суспільний дискурси: автореф. дис. … д-ра іст. наук: 07.00.01. НАН України; Ін-т українознавства імені Івана Крип’якевича; Ін-т народознавства. Львів: [б. в.], 2013. 24 с.
  • 3. Польсько-українські стосунки в 1942—1947 роках у документах ОУН та УПА: у 2 т. Відп. ред. та упоряд. В.М. В’ятрович. Т. 1. Війна під час війни. 1942—1945. 792 с.; Т. 2. Війна після війни. 1945—1947. Львів, 2011. 576 c.
  • 4. Качмар М.Б. Трагедія Красного Саду в народній прозі українців. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2020. № 1. Ч. ІІ. С. 204—220.
  • 5. Демедюк М. Міжетнічна взаємодія у фольклорній прозі Волинського Полісся про події 40—60 рр. ХХ ст. Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 898—905.
  • 6. Чікало О. Народна проза про українсько-польські вза­ємини напередодні Другої світової війни (на матеріалах з Горохівського району Волинської області). Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 558—562.
  • 7. Бріцина О. ХХ сторіччя в усній історії українців (нотатки до питання про історизм фольклору). У пошуках власного голосу: усна історія як теорія, метод та джерело. Харків, 2010. 248 с.
  • 8. Пущук І. Волиняни про «Волинь-43»: українська пам’ ять про польську експансію на український північний захід у 1938—1944 рр.: усноісторичні свідчення (Волинська область, Рівненська область, Південна Волинь (Кременеччина), Берестійщина, Підляшшя, Холмщина). Луцьк, 2018. Ч. 2. 1116 с.
  • 9. Грінченко Г.Г. Усна історія — теорія, метод, джерело. Невигадане. Усні історії остарбайтерів. Авт.-упоряд., ред., вступ, ст. Г.Г. Грінченко. Харків: Райдер, 2004. 236 с.
  • 10. Мишанич С. Біля джерел народної прози. Фольклористичні та літературознавчі праці. Донецьк, 2003. Т. 1. С. 303.
  • 11. Кузьменко О. Драматичне буття в українському фоль­клорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів, 2018. 728 с.
  • 12. Гудь Б. Волинська трагедія: ненависть українців до поляків формувалась десятиліттями. Передумови і мотиви. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/volynska-trahediya-polyaky-ukrayintsi-dyversanty-bandy/31352114.html.
  • 13. Коваль М. Фольксдойч. Малий словник історії України. Відпов. ред. В.А. Смолій. Київ: Либідь, 1997. 464 с.
  • 14. Олійник Ю.В., Завальнюк О.М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі «Волинь-Поділля» (1941—1944 рр.) Хмельницький, 2012. 320 c.
  • 15. Ісаєвич Я. Холмсько-волинська трагедія, її передумови, перебіг, наслідки. Волинь і Холмщина 1938—1947 pp.: польсько-українське протистояння та його відлуння. Дослідження, документи, спогади. Голова редакційної колегії Ярослав Ісаєвич. Львів, 2003. 813 с.
  • 16. Українська повстанська армія. URL: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/viyskovym/ukrayinska-povstanska-armiya.
  • 17. Ухач В.З. «Важкі » питання українсько-польських відносин у 1942— 1944 роках: візії сучасних українських істориків. Архіви України. 2017. № 5—6. С. 189—198.
  • 18. Бігун І. «Геноцид» замість уроку історії. Факти, які не вписуються у польську версію Волинської трагедії. URL: https://www.istpravda.com.ua/columns/2016/11/ 19/149334/.
  • 19. Денисюк І. Національна специфіка українського фольклору. Слово і час. 2003. № 9. С. 16—24.
  • 20. Карбан А.А. Образи в усних народних оповіданнях про голодомор 1932—1933 рр.: трансмісія традиції. Літературознавчі студії. Київ, 2015. Вип. 1 (1). 350 с.
  • 21. Бодак В. Християнський моральний імператив: культуротворчі можливості. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/20443/ 03_Bodak.pdf?sequence=1.
  • 22. Семенець  О. Місця пам’яті. URL: http://mcmc.tilda.ws/memory.
  • 23. Депортації українців та поляків: кінець 1930 — початок 1950-х років. Упоряд. Ю.Ю. Сливка. Львів, 1998; Депортації. Західні землі України кінця 30-х — початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади. Т. 1—3. Львів, 1996—2003. Т. 1. 1996. С. 32—44.
  • 24. Пастернак Є. Нарис історії Холмщини і Підляшшя. Вінніпег, 1968. 466 c.
  • 25. Грушевський M.C. Історія української літератури: в 6 т., 9 кн. Т. 4. Кн. 2. Упоряд. Л.М. Копаниця; приміт. C.K. Росовецького. Київ: Либідь, 1994. 320 с.
  • 26. Єфремов С. Щоденники, 1923—1929. Київ, 1997. 848 с.
  • 27. Дяків В. Фольклор чудес у підрадянській Україні 1920-х років. Львів, 2008. 252 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »