« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 365—376

УДК 94(477.83/.86)”193/194″:929

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.365

ГОЛОС І МОВЧАННЯ: УСНОІСТОРИЧНІ НАРАТИВИ ПРО ДИТЯЧІ ДОСВІДИ (ДО)ВОЄННОГО ПОВСЯКДЕННЯ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ, 1930—1940-ВІ РОКИ      

БОДНАР Галина

  • ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7972-8111
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра новітньої історії України
  • імені Михайла Грушевського,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: halyna.bod@gmail.com

Анотація. Проаналізовані усні історії жителів Східної Галичини про складну пам’ять процесу і (не)заповнення «соціальної пустки» — війну, зниклі етнічні спільноти, міжнаціональні конфлікти, репресії на тлі епохи 30—40-х рр. ХХ ст. загалом та історії повсякденності, мікроісторії зокрема. Особлива увага зосереджена на емоціях у практиці усної історії, яка стосується травматичних досвідів про важке минуле, що виразно актуалізує дослідження.

Мета статті — відстежити пам’ять про трагічні пережиття, а це дитячі травматичні спогади і (не)виражені емоції — сказане чи невимовне — в інтерв’ю. Слідом за концептом дослідниці Дороті Аткінсон про три рівні виявлення емоцій, акцентовано увагу на сюжеті розповіді (свідченні); на оповіді про розлуку, страждання і втрати, а також на мовчанні – не розказаному і замовчуваному. Об’єктом дослідження є пам’ять про дитячі досвіди довоєнного повсякдення й пережиття війни, а також (не)виражені емоції. Джерельним підґрунтям стали 40 глибинних інтерв’ю, записаних у рамках проєкту «Соціальна антропологія пустоти: Польща й Україна після Другої світової війни». Хронологічні рамки охоплюють період від передодня Другої світової війни (1930-ті роки) по 2010-ті роки. Географія дослідження — Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська області.

Робота ґрунтується на міждисциплінарному культурно-антропологічному підході до вивчення пам’яті, методології усноісторичного дослідження, насамперед методах наративного аналізу і контент-аналізу.

Ключові слова: усноісторичні наративи, дитячі досвіди, емоції, травми, мовчання, Східна Галичина, 30—40-ві роки ХХ століття.

Надійшла 12.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Bornat J. Remembering and Reworking Emotions: the Reanalysis of Emotion in an Interview. Oral History. 2010. Vol. 38 (2). P. 43—52.
  • 2. Harding J. Looking for Trouble: Exploring Emotion, Memory and Public Sociology: Inaugural Lecture, 1 May 2014, London Metropolitan University. Oral History. 2014. Vol. 42 (2). P. 94—104.
  • 3. Reddy W.M. The Navigation of Feeling: A Framework for the History of Emotions. New York: Cambridge University Press, 2001.
  • 4. Holmes K. Does It Matter If She Cried? Recording Emotion and the Australian Generations Oral History Project. Oral History Review. 2017. Vol. 44 (1). P. 56—76. URL: file:///C:/Users/HP/Downloads/Does_it_matter_if_she_cried_Recording_Em.pdf (Last accessed: 1.07.2020).
  • 5. Rolph S., Atkinson D. Emotion in Narrating the History of Learning Disability. Oral History. 2010. Vol. 38 (2). P. 53—63.
  • 6. Campbell R. «We Were Basically Counselors»: The Unintended Emotional Duties of «Donut Dollies» in the Vietnam War. Words and Silences (Oral History and Emotions). 2018. P. 1—19. URL: https://www.ioha.org/wp-content/uploads/2018/03/01_Campbell_IOHA_English.pdf (Last accessed: 1.07.2020).
  • 7. Hamilton C. On Being a «Good» Interviewer: Empathy, Ethics and the Politics of Oral History. Oral History. 2008. Vol. 36 (2). P. 35—43.
  • 8. Blee K. Evidence, Empathy and Ethics: Lessons from Oral Histories of the Klan. In The Oral History Reader. Eds. R. Perks and A. Thomson. London; New York: Routledge, 1998. P. 333—343.
  • 9. Holmes K. Learning to Read Emotions in Oral History. OUPblogs. 2017. URL: https://blog.oup.com/2017/ 05/ oral-history-emotions/ (Last accessed: 2.07.2020).
  • 10. BenEzer G. Trauma Signals in Life Stories. In Trauma and Life Stories: International Perspective. Ed. by K.L. Rogers, S. Leydesdorf and G. Dawson. London: Routledge, 1999. P. 29—44.
  • 11. Truong K.P., Westerhof G.J., Lamers S.M.A., de Jong F., Sools A. Emotional Expression in Oral History Narratives: Comparing Results of Automated Verbal and Nonverbal Analyses. OUPblogs. 2013. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/62917942.pdf (Last accessed: 2.07.2020).
  • 12. Грінченко Г.Текстуальний аналіз усно-історичного свідчення (на прикладі усних інтерв’ю з колишніми «остарбайтерами» Харківської області). Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. Вип. 6. Харків, Київ: Критика, 2004. C. 151—170.
  • 13. Портелли А. Особенности устной истории. В Хрестоматия по устной истории. Пер., сост., введение, общ. ред. М.В. Лоскутовой. Санкт-Петербург: Изд-во ЕУСПб, 2003. С. 32—51.
  • 14. Jones D.W. Distressing Histories and Unhappy Interviewing. Oral History. 1998. Vol. 24 (2). P. 49—56.
  • 15. Hamilton C. Moving Feelings: Nationalism, Feminism and the Emotions of Politics. Oral History. 2010. Vol. 38 (2). P. 85—94.
  • 16. Jasper J.M. Emotions and Social Movements: Twenty Years of Theory and Research. Annual Review of Sociology. 2011. Vol. 37. P. 285—303.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »