« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 377—384

УДК [398.8:783.65](477.84-21Бережани)”194/ 195″:329.1/.6

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.377

ВІДОБРАЖЕННЯ В КОЛЯДКАХ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ 40—50-х РОКІВ ХХ ст. (НА МАТЕРІАЛІ З БЕРЕЖАНСЬКОГО Р-НУ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.)

ГОЛУБЕЦЬ Орися

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1568-900X
  • кандидатка філологічних наук,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • вул. С. Бандери, 12, 79046, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: holubetsor@ukr.net

Анотація. У запропонованій розвідці проаналізовано колядки-новотвори 40—50-х років ХХ століття з 10 населених пунктів Бережанського району Тернопільської області. Джерельною базою євласні записи 2008—2009 років та наявні друковані матеріали. Актуальність теми зумовлена необхідністю вивчити відображення суспільно-політичних процесів 40—50-х років ХХ століття, пов’язаних із національно-визвольними змаганнями українців, в усній поетичній творчості, зокрема в обрядовому її сегменті. Мета роботи  — представити, як у фольклорі, зокрема в календарно-обрядових піснях — колядках, віддзеркалено суспільно-політичні процеси вказаного періоду на західноукраїнських землях в умовах радянського тоталітаризму. Об’єкт дослідження — тексти коляд-новотворів із Бережанського р-ну Тернопільської області. Предмет — художнє відображення в текстах коляд суспільно-політичних процесів 40—50-х років ХХ століття. Хронологічні межі розвідки — середина ХХ ст. — початок ХХІ ст. Досліджується вплив суспільно-політичних процесів 40—50-х років ХХ ст. на зміну парадигми календарно-обрядових пісень зимового циклу. Масовий сталінський терор як метод формування державної системи та протидія йому у вигляді Руху Опору українців була усвідомлена суспільством та відповідно знайшла своє відображення у фольклорі, зокрема у повстанських колядках. 

Поєднання прийомів локально-регіональних досліджень із структурно-типологічним, порівняльно-історичним та історичним методом визначає методологічну основу дослідницького бачення окресленої проблеми.

Ключові слова: повстанські колядки, обрядові пісні, Святий вечір, політичний терор, репресії, Сибір, Бережанський район Тернопільської обл.

Надійшла 16.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 627. Арк. 1—323 (Голубець О.М. Пісні Бережанщини. Збірник). Зібр. та упоряд. О. Голубець, 2010 р.
  • 2. Пісні УПА. Упоряд., ред. і автор передм. З. Лавришин. Літопис Української Повстанської Армії. Торонто; Львів: Спільне українсько-канадське підприємство «Літопис УПА», 1996—1997. Т. 25. 555 с.
  • 3. Повстанські коляди: пісні, зібрані у Західному Поділлі. Упоряд., вступ. ст., примітки Р. Крамар. Тернопіль, 1995. 47 с.
  • 4. Харчишин О. Новочасні зміни в колядковому репертуарі Львівщини. Народна творчість та етнографія. 1997. № 1. С. 29—32.
  • 5. Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000-х років (історико-фольклористичне дослідження). Львів: Галицька видавнича спілка, 2003. 581 с.
  • 6. Сокіл Г. Повстанські колядки в системі обхідних календарно-обрядових пісень. Народознавчі зошити.1999. № 1. С. 40—45.
  • 7. Луньо Є. Повстанська колядка «Сумний Святий вечір». Народознавчі зошити. 2003. № 1—2. С. 34—39.
  • 8. Луньо Є. Сатирична візія московсько-комуністичних загарбників у повстанських колядках. Народознавчі зошити. 2015. № 4. С. 777—785.
  • 9. Луньо Є. Сатира на Сталіна у повстанських колядках. Український визвольний рух. 2015. № 20. С. 5—28.
  • 10. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі. Львів, 2010. 536 с.
  • 11. Магас Г. Кореляція релігійних та повстанських мотивів у колядках і щедрівках Стрийщини. Міфологія і фольклор. 2013. № 2—3. С. 54—60.
  • 12. Харчишин О. Український пісенний фольклор в етнокультурі Львова. Львів, 2011. 367 с.
  • 13. Гайдай С.В. Дослідження суспільно-політичного процесу: особливості, складності та український контекст. Наукові праці МАУП. 2017. Вип. 52 (1). С. 85—93.
  • 14. Стрілецькі пісні. Упоряд., запис, вступ. ст., комент. та додат. О. Кузьменко, Львів, 2005. 640 с.
  • 15. Харчишин О. Колядки і щедрівки. Українська фольклористична енциклопедія. Львів, 2018. С. 393—394.
  • 16. Бережанщина у спогадах емігрантів. Упорядники-редактори Н. Волинець, Б. Мельничук, І. Семенець. Тернопіль, 1993. 392 с.
  • 17. Степан Бандера та його родина в народних піснях, переказах та спогадах. Записи та упоряд. Григорія Дем’яна. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2006. 568 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »