« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 377—384

УДК [398.8:783.65](477.84-21Бережани)”194/ 195″:329.1/.6

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.377

ВІДОБРАЖЕННЯ В КОЛЯДКАХ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ 40—50-х РОКІВ ХХ ст. (НА МАТЕРІАЛІ З БЕРЕЖАНСЬКОГО Р-НУ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.)

ГОЛУБЕЦЬ Орися

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1568-900X
  • кандидатка філологічних наук,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • вул. С. Бандери, 12, 79046, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: holubetsor@ukr.net

Анотація. У запропонованій розвідці проаналізовано колядки-новотвори 40—50-х років ХХ століття з 10 населених пунктів Бережанського району Тернопільської області. Джерельною базою євласні записи 2008—2009 років та наявні друковані матеріали. Актуальність теми зумовлена необхідністю вивчити відображення суспільно-політичних процесів 40—50-х років ХХ століття, пов’язаних із національно-визвольними змаганнями українців, в усній поетичній творчості, зокрема в обрядовому її сегменті. Мета роботи  — представити, як у фольклорі, зокрема в календарно-обрядових піснях — колядках, віддзеркалено суспільно-політичні процеси вказаного періоду на західноукраїнських землях в умовах радянського тоталітаризму. Об’єкт дослідження — тексти коляд-новотворів із Бережанського р-ну Тернопільської області. Предмет — художнє відображення в текстах коляд суспільно-політичних процесів 40—50-х років ХХ століття. Хронологічні межі розвідки — середина ХХ ст. — початок ХХІ ст. Досліджується вплив суспільно-політичних процесів 40—50-х років ХХ ст. на зміну парадигми календарно-обрядових пісень зимового циклу. Масовий сталінський терор як метод формування державної системи та протидія йому у вигляді Руху Опору українців була усвідомлена суспільством та відповідно знайшла своє відображення у фольклорі, зокрема у повстанських колядках. 

Поєднання прийомів локально-регіональних досліджень із структурно-типологічним, порівняльно-історичним та історичним методом визначає методологічну основу дослідницького бачення окресленої проблеми.

Ключові слова: повстанські колядки, обрядові пісні, Святий вечір, політичний терор, репресії, Сибір, Бережанський район Тернопільської обл.

Надійшла 16.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 627. Арк. 1—323 (Голубець О.М. Пісні Бережанщини. Збірник). Зібр. та упоряд. О. Голубець, 2010 р.
  • 2. Пісні УПА. Упоряд., ред. і автор передм. З. Лавришин. Літопис Української Повстанської Армії. Торонто; Львів: Спільне українсько-канадське підприємство «Літопис УПА», 1996—1997. Т. 25. 555 с.
  • 3. Повстанські коляди: пісні, зібрані у Західному Поділлі. Упоряд., вступ. ст., примітки Р. Крамар. Тернопіль, 1995. 47 с.
  • 4. Харчишин О. Новочасні зміни в колядковому репертуарі Львівщини. Народна творчість та етнографія. 1997. № 1. С. 29—32.
  • 5. Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000-х років (історико-фольклористичне дослідження). Львів: Галицька видавнича спілка, 2003. 581 с.
  • 6. Сокіл Г. Повстанські колядки в системі обхідних календарно-обрядових пісень. Народознавчі зошити.1999. № 1. С. 40—45.
  • 7. Луньо Є. Повстанська колядка «Сумний Святий вечір». Народознавчі зошити. 2003. № 1—2. С. 34—39.
  • 8. Луньо Є. Сатирична візія московсько-комуністичних загарбників у повстанських колядках. Народознавчі зошити. 2015. № 4. С. 777—785.
  • 9. Луньо Є. Сатира на Сталіна у повстанських колядках. Український визвольний рух. 2015. № 20. С. 5—28.
  • 10. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі. Львів, 2010. 536 с.
  • 11. Магас Г. Кореляція релігійних та повстанських мотивів у колядках і щедрівках Стрийщини. Міфологія і фольклор. 2013. № 2—3. С. 54—60.
  • 12. Харчишин О. Український пісенний фольклор в етнокультурі Львова. Львів, 2011. 367 с.
  • 13. Гайдай С.В. Дослідження суспільно-політичного процесу: особливості, складності та український контекст. Наукові праці МАУП. 2017. Вип. 52 (1). С. 85—93.
  • 14. Стрілецькі пісні. Упоряд., запис, вступ. ст., комент. та додат. О. Кузьменко, Львів, 2005. 640 с.
  • 15. Харчишин О. Колядки і щедрівки. Українська фольклористична енциклопедія. Львів, 2018. С. 393—394.
  • 16. Бережанщина у спогадах емігрантів. Упорядники-редактори Н. Волинець, Б. Мельничук, І. Семенець. Тернопіль, 1993. 392 с.
  • 17. Степан Бандера та його родина в народних піснях, переказах та спогадах. Записи та упоряд. Григорія Дем’яна. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2006. 568 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »