« 2023. № 1 (168)

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169).  С. 193—206

УДК 069.5:391(=161.2)”17/18″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01.193

ГЕРМІНА ОЗАРКЕВИЧ ТА ЇЇ ЗБІРКА ТВОРІВ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА

ФЕДОРЧУК Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4724-3566
  • докторка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • відділ історичної етнології,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • Проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: folena@i.ua

Анотація. Стаття присвячена колекційній діяльності представниці знаного у Галичині священичого роду Озаркевичів. Дослідження є актуальним з огляду на важливість збереження, вивчення та примноження культурної спадщини України. Популяризація результатів дослідження сприятиме етнічній та національній самоідентифікації українців.

Мета статті — репрезентувати діяльність Герміни Озаркевич (1865—1924) та проаналізувати зібрану нею раритетну колекцію орнаментальних зразків народних бісерних прикрас та народної вишивки українців кінця XVIII — другої третини XIX століття.

Упродовж 1880—1910‑х рр. колекція експонувалася на виставках у Відні, Празі, Кракові, Львові, Коломиї, Чернівцях, Тернополі, де мала великий успіх. Відомо, що Г. Озаркевич передавала особисто зібрані артефакти різним музеям. Тому точний обсяг артефактів встановити складно. Натепер зібрані Г. Озаркевич артефакти були виявлені в одному празькому та двох львівських музеях. Їхній візуальний аналіз виявив цінну інформацію про технологічні, типологічні та стилістичні особливості народних творів українців, які є важливими речовими джерелами вивчення двох етнічних мистецьких традицій — традиції бісерного оздоблення та традиції вишитого декору народної ноші українців.

У статті використано методику біографічних студій, компаративний метод та метод історичної реконструкції.

Ключові слова: Україна, Герміна Озаркевич, народне мистецтво, зразки ґерданів, зразки вишивки, Покуття, Буковина.

Надійшла 27.11.2022

Список використаних джерел

  • 1. Кушнір В. Інтерактивність, інклюзія та партисипація як магістральні лінії інноваційних практик музейної роботи. Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 16—30.
  • 2. Федорчук О. Образцы герданов из коллекции Гер­мины Озаркевич-Величко. Зборнiк дакладаў i тэ­зiсаў VII Міжнароднай навукова-практычнай кан­ферэн­цыі «Традыцыі і сучасны стан культуры і мастац­тваў»: у 2 т. Мінск: Права і эканоміка, 2017. Т. 1. С. 846—849.
  • 3. Федорчук О. Невідомий пласт етнографічної колекції Франтішека Ржегоржа (до питання збірки Герміни Озаркевич). «Дала нам Чехія чоловіка з золотим серцем»: Франтішек Ржегорж у парадигмі україн­сько-чеських культурних взаємин: зб. наук. пр. до 160-річчя від дня народження Франтішека Ржегоржа. Львів: Галич-Прес, 2017. С. 95—104.
  • 4. Fedorchuk O., Bolyuk O., Pohunek J., Valášková N. Lidová kultura Ukrajinců rakousko-uherské monarchie v etnografické sbírce Františka Řehoře z 80. a 90. let 19. století. Český Lіd. 2020. 107. No 1. S. 71—92. DOI: https://doi.org/10.21104/CL.2020.1.04. 5. 
  •  5. Скворій Роман. Озаркевичі. Бойки. Дрогобич: Нау­ково-культурологічне товариство «Бойківщина», 1995. № 1—3. С. 32—35.
  • 6. Арсенич П. Родина Озаркевичів: 2‑ге видання. Снятин: Видавнича фірма ПрутПринт, 2010. 64 с.
  • 7. Теофіля Окуневська (Озаркевич). URL: https://uk.rodovid.org/wk/Запис:728271 (дата звернення: 30.10.2022).
  • 8. Володимир Озаркевич. URL: https://uk.rodovid.org/wk/Запис:728279 (дата звернення: 30.10.2022).
  • 9. Наталія Озаркевич (Кобринська). URL: https://uk.rodovid.org/wk/Запис:728282 (дата звернення: 30.10.2022).
  • 10. Лонгин Озаркевич. URL: http://uk.rodovid.org/wk/Запис:728290 (дата звернення: 30.10.2022).
  • 11. Шендеровський Василь, Кушерець Василь. Євген Озаркевич. URL: www.znannya.org.ua/index.php/about/znameniti-ukrajintsi/135-evgen-ozarkevich
  • 12. Євген Озаркевич. URL: https://uk.rodovid.org/wk/Запис:728278 (дата звернення: 30.10.2022).
  • 13. Ганіткевич Ярослав. Євген Озаркевич — один із засновників новітньої української медицини (До 150‑річчя від дня народження). Наукове товариство ім. Шевченка (Онлайн-журнал). URL: http://www.ntsh.org/content/ievgen-ozarkevich-odin-iz-za­cnovnikiv-novitnoyi-ukrayinskoyi-medicini-do-150-richchya-vid#sthash.CVYm7DnM.dpuf (дата звернення: 30.10.2022).
  • 14. Ровенчак І. Картографічна спадщина Г. Величка. Док­тор географії Григорій Величко. За ред. проф. О. Шаблія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. С. 47—55.
  • 15. Ровенчак І.І. До питання етногеокультурного картографічного аналізу. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Збірник наукових праць. Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2011. Вип. 13. С. 84—86. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pbgo_2011_13_28 (дата звернення: 30.10.2022).
  • 16. Вісьтак О. Хронологія життя і діяльності. Доктор гео­графії Григорій Величко. За ред. проф. О. Шаблія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. С. 56—57.
  • 17. Мельник Ігор. Григорій Величко — перший доктор географії. URL: http://zbruc.eu/node/14402 (дата звернення: 30.10.2022).
  • 18. Волошин Л. Ольга Плешкан. Львів: Афіша, 2010. 371 с.
  • 19. Петро Дідушок. URL: https://uk.rodovid.org/wk/Запис:1305668
  • 20. Франко І.Я. Етнографічна виставка у Тернополі. Франко Іван. Зібрання творів: у п’ятдесяти томах. Київ: Наукова думка, 1985. Т. 46. Кн. 1. С. 469—479.
  • 21. Федорчук Олена. Традиція бісерного оздоблення народної ноші українців (на матеріалах західних областей України). Львів: ІН НАН України, 2021. 320 с.: іл.
  • 22. Франко І.Я. Галицько-руський орнамент на віденській виставі [1886]. Франко Іван. Додаткові томи до Зібрання творів: у п’ятдесяти томах. Київ: Наукова думка, 2008. Т. 53. С. 173—175.
  • 23. Valášková N. František Řehoř (1857—1899) a jeho etnografická činnost (s ukázkami článků F. Řehoře z Haliče). Praha: Etnologický ústav AV ČR. 1999. 167 s.: 15 il.
  • 24. Федорчук О. Українські народні прикраси з бісеру. Львів: ІН НАН України; Свічадо, 2007. 120 с.: іл.
  • 25. Федорчук О. Мистецька традиція бісерного оздоблення народної ноші Покуття. Народознавчі зошити. 2017. № 1 (133). С. 188—202. URL: http://nz.ethnology.lviv.ua/archiv/2017-1/18.pdf

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »