« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 933—950

УДК [39:[728.6:644.1]](477.4)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.933

СИСТЕМА ОПАЛЕННЯ НАРОДНОГО ЖИТЛА СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ (Частина 1. Еволюція способів відведення диму, конструктивні особливості печі)

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. Серед низки типологічних ознак, які характеризують традиційне житло, важливе місце займає система опалення. Враховуючи те, що стосовно теренів Середньої Наддніпрянщини це питання ніколи не було предметом спеціального зацікавлення учених, запропоноване дослідження є надзвичайно актуальним.

Автор ставить перед собою мету прослідкувати динаміку еволюції способів відведення диму та з’ясувати конструктивні особливості печі — основного опалювального пристрою в оселях наддніпрянців. Об’єктом дослідження є система опалення житла Середньої Наддніпрянщини, а предметом — еволюція способів відведення диму та конструктивні особливості печі. Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: ретроспективного, типологічного, комплексного та аналізу, історичної реконструкції тощо. Територія дослідження охоплює увесь масив Середньої Наддніпрянщини. Хронологічні межі — ХІХ — перша половина ХХ ст.

У роботі використані окремі відомості про способи відведення диму та опалювальні пристрої, які містять джерела ХVІІ—ХVІІІ ст., ХІХ — початку ХХ ст., а також польові матеріали автора, зібрані впродовж експедицій 2008—2010 рр.

Ключові слова: система опалення, курне опалення, напівкурне опалення, опалення по-білому, піч, опіччя, топкова камера.

Надійшла 28.06.2023

Список використаних джерел

  • 1. Олянчин Д. Опис подорожі шведського посла на Україну1656—1657 р. Записки НТШ. Львів: НТШ, 1937. Т. СLІV. С. 41—69.
  • 2. Боплан Гійом де Левассер. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. Гійом Левассер де Боплан. Опис України. Проспер Меріме. Українські Козаки. Богдан Хмельницький. Пер. з фр. прим. та передм. Я. Кравця. Львів: Каменяр, 1990. С. 17—114.
  • 3. Марковичъ Я. Записки о Малороссіи ея жителяхъ и произведеніяхъ. СПб.: при Губернскомъ правленіи, 1798. Ч. 1. 103 с.
  • 4. Шафонский А. Черниговскаго намѣстничества топографическое описаніє съ краткимъ географическимъ и историческимъ описанием Малыя Россіи изъ частей коей оное намѣстничество составлено. Кіевъ: Въ Унивеситетской Типографіи, 1851. 697 с.
  • 5. Де ля Флиз Д.П. Альбоми. Редкол. Г. Боряк, Я. Дашкевич та ін. Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, 1999. Т. 2. 687 с.
  • 6. Зеленинъ Д.К. Описаніе рукописей ученаго архива Императорскаго русскаго географическаго общест­ва. Петроградъ: Типографія А.В. Орлова, 1916. Вып. ІІІ. С. 989—1279.
  • 7. Зеленинъ Д. К. Описаніе рукописей ученаго архива Императорскаго русскаго географическаго общест­ва. Петроградъ: Типографія А.В. Орлова, 1915. Вып. ІІ. C. 485—988.
  • 8. Фундуклей И. Статистическое описаніе Киевской губерніи. СПб.: Въ типографіи министерства внутрен­нихъ дѣлъ, 1852. Ч. І. 549 с.
  • 9. Русов М.А. Поселенія и постройки крестьянъ Полтавской губерніи. Сборник Харьковского историко-фи­ло­логического общества. Харьковъ: Печатное дъло, 1902. Т. ХІІІ. С. 72—120.(Труды Харьковскаго предварительнаго комитета по устройству ХІІ ар­хеологическаго съезда. Т. ІІ. Ч. І—ІІ).
  • 10. Милорадович В.П. Житье-бытье лубенского крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С. 170—341.
  • 11. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 9. Народна житлобудівна культура. Екологія та організація середовища проживання. Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Риль­ського. Київ, 2020. 944 с.: іл.
  • 12. Чижикова Л.Н. Жилище. Этнография восточных славян. Очерки традиционной культуры. Москва: На­ука, 1987. С. 223—258.
  • 13. Чижикова Л.Н. Русско-украинское пограничне: история и судьбы традиционно-бытовой культуры. Москва: Наука, 1988. 256 с.
  • 14. Симоненко І.Ф. Поселення, садиба та житло на Закарпатті. Матеріали до етнографії та художнього промислу. Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. Вип. ІІ. С. 60—109.
  • 15. Радович Р. Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів, 2017. 852 с.
  • 16. Приходько Н.П. Некоторые вопросы истории жилища на Украине. Древнее жилище народов Восточной Европы. Москва: Наука, 1975. С. 245—275.
  • 17. Кучера М.П. Древній Плісненськ. Археологічні па­м’ятки УРСР. Київ, 1969. Т. ХІІ. С. 292—294.
  • 18. Раппопорт П.А. Древнерусское жилище. Археология СССР: САИ. Ленинград: Наука, 1975. Вып. Е 1—32. 178 с.
  • 19. Нидерле Л. Славянские древности. Пер. с чешск. Т. Ковалевой, М. Хазанова, ред. А.Л. Монгайта. Москва: Изд-во Иностранной литературы, 1956. 450 с.
  • 20. Україна ХVІІІ ст. у малюнках Йогана Генріха Мюнца. Упорядник Тарас Чухліб. Київ: Мистецтво, 2022. 208 с.
  • 21. Русов А.А. Опісание Черниговской губерніи. Чернигов: Типографія Губернского Земства, 1899. Т. 2. 377 с.
  • 22. Тарас Шевченко: життя і творчість в документах, фотографіях ілюстраціях. Авт.-упор. Косян В.Х. та ін. Київ: Радянська Школа, 1991. 334 с.
  • 23. Радович Р. Традиційне сільське житло третьої чверті ХІХ ст. на теренах Подільської губернії (за джерельними матеріалами). Народознавчі зошити. 2021. № 3. С. 524—542.
  • 24. Матеріалы для изслѣдованія Подольской губерніи въ статистическомъ и хозяйсвенномъ отношеніяхъ. Каменецъ-Подольскъ: Типографія Губернскаго Управленія, 1873. 226 с.
  • 25. Січинський В. Чужинці про Україну: вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. Київ: Довіра, 1992. 89 с.
  • 26. Зуев В. Путешественныя записки Василья Зуева от С. Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 году. СПб.: при Императорской Академии Наук, 1787. 273 c.
  • 27. Таранушенко С.А. Хата по Єлисаветинському пр. під ч. 35 в Харкові. С.А. Таранушенко. Наукова спадщина. Харківський період. Дослідження 1918—1932 рр. Харків: Видавець Савчук О.О., 2012. С. 21—48.
  • 28. Шарко А. Малороссійское жилище. ЭО. Москва, 1901. № 4. С. 119—131.
  • 29. Падалка Л.В. Что сказало населеніе Полтавской губерніи о своемъ старомъ бытѣ. Полтава, 1905. Труды Полтавской ученой архивной комиссии. Полтава, 1906. Вып. 2. С. 22—29.
  • 30. Коваленко Г. Про український стиль і українську хату. Українська хата. Київ, 1912. С. 166—201, 272—282.
  • 31. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля (кінець ХІХ—ХХ ст.): історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1980. 190 с.
  • 32. Бломквист Е.Э. Крестьянские постройки русских, украинцев и белоруссов: (поселения, жилища и хозяйственные строения). Восточнославянский этно­гра­фический сборник: Очерки народной материальной культуры русских, украинцев и белорусов в ХІХ — начале ХХ в. Москва: Изд-во АН СССР, 1956. С. 3—458.
  • 33. Возний І.П. Історико-культурний розвиток населення межиріччя Верхнього Сірету та Середнього Дністра в Х—ХІV ст. Чернівці: Золоті Литаври, 2009. Ч. 2: Матеріальна, духовна культура та соці­аль­но-історичний розвиток. 567 с.
  • 34. Тимощук Б.О. Твердиня на Пруті: з історії виникнення Чернівців. Ужгород: Карпати, 1978. 87 с.
  • 35. Вовк Хв. Етнографічні особливості українського народу. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 39—218.
  • 36. Пуголовок Ю. Будівельна справа літописних сіверян. Опішне: Українське народознавство, 2016. 360 с.
  • 37. Лысенко П.Ф. Берестье. Минск: Наука и техника, 1985. 399 с.
  • 38. Сергєєва М. Формування інтер’єру середньовічного житла. Українці: історико-етнографічна монографія: у двох книгах. Опішне: Українське Народознавство, 1999. Кн. 2. С. 65—74.
  • 39. Moszyсski K. Kultura ludowa sіowian. Krakуw, 1929. Cz. 1: Kultura materjalna. 710 s.
  • 40. Грушевський М.З життя селян на Чигиринщині. Прим. М. Кучеренка. Пам’ятки України: історія і культура. 2002. № 2. С. 127—135.
  • 41. Глушко М. Маловідоме дослідження Марка Грушевського. Народознавчі зошити. 2017. № 3. С. 531—540.
  • 42. Сивак В. Загальна характеристика інтер’єру народного житла українців Карпат кінця ХІХ — першої половини ХХ ст. (спільні риси, локальна специфіка, динаміка розвитку). Народознавчі зошити. 2017. № 6. С. 1281—1306.
  • 43. Симоненко И.Ф. Материалы к истории духовой печи на территории Украины. Краткие сообщения Института этнографии Академии наук СССР. Москва, 1949. Вып. 8. С. 10—18.
  • 44. Сілецький Р. Проблема типології опалювальних пристроїв стародавнього житла в Україні (конструктивно-функціональні особливості печі). Записки НТШ. Львів: НТШ, 2001. Т. ССХLІІ. С. 230—247.
  • 45. [Б. а.] Бытъ Малорусскаго крестьянина (преимущественно въ Полтавской губерніи. Этнографическій сборникъ издаваемый Императорскимъ Русскимъ Географическимъ Обществомъ. СПб.: В типографіи Эдуарда Праца, 1858. Вып. ІІІ. С. 19—46.
  • 46. Чубинский П.П. Малороссы Юго-Западного края: жилище, утварь, хозяйственные постройки и орудия. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Русским Географическим обществом Юго-Западного отдела. СПб., 1877. Т. 7. Вып. 2. С. 339—606.
  • 47. Щербаківський В. Українське мистецтво: Вибрані неопубліковані праці. (упор. А. Ульяновський). Київ: Либідь, 1995. 288 с.
  • 48. Шевченко Л. Звичаї, зв’язані з закладинами будівлі. Первісне громадянство та його пережитки в Ук­раїні. Київ, 1926. Вип. 1—2. С. 87—95.
  • 49. Гайова Є. Особливості відродження матеріальної куль­тури Великоберезнянщини в експозиції «Карпати» Національного музею народної архітектури та побуту України. Науковий збірник Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2019. Вип. 6. С. 147—165.
  • 50. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 410 а. Арк. 1—49 (Р. Сілецький. Система опалення традиційного житла поліщуків).
  • 51. Иваница А. Домашній бытъ Малоросса, Полтавской Губерніи Хорольскаго уѣзда. Этнографическій сборникъ издаваемый Императорскимъ Русскимъ Географическимъ Обществомъ. СПб.: В типографіи Эду­арда Праца, 1853. Вып. І. С. 337—371.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »