« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 1111—1120

УДК 801.81 (477.82) “1940/1960”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.1111

МІСЦЯ ПАМ’ЯТІ У ФОЛЬКЛОРНИХ НАРАТИВАХ ПРО ПОДІЇ 40—60-х рр. ХХ ст. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ З ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ)

ДЕМЕДЮК Марина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4415-002X
  • кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: mdemedyuk@gmail.com

Анотація. У статті крізь призму меморіальних просторів П. Нора розглянуто фольклорні наративи з Волинського Полісся. З’ясовано, що пам’ять про Другу світову війну зазнала трансформацій під впливом історичних обставин (совєтська окупація, відновлення незалежності України, російсько-українська війна).

Метою запропонованої розвідки є дослідження специфіки та трансформації місць пам’яті в уснотрадиційній прозі жителів Волинського Полісся. Об’єктом дослідження обрано фольклорні наративи, які авторка зафіксувала впродовж експедицій у 2018—2022 рр., а предметом — відображення у текстах подій, пов’язаних із просторами пам’яті про Другу світову війну.

 Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму фольклору, а основними методами — структурно-типологічний, метод концептуального аналізу. Використані опрацювання проблеми дослідження автобіографічних наративів у світовому та українському науковому дискурсі.

З’ясовано, що ключові події періоду Другої світової війни закарбувалися в пам’яті значним чином тому, що мають прив’язку до певного локусу. Поле стає тим місцем, з яким пов’язуються сюжети про організацію повстанського руху, вишколи і зібрання повстанців. Навіть намагання совєтської влади надати цьому простору нового ідеологічно вивіреного звучання не змогло затерти його первісного значення, пов’язаного з боротьбою УПА.

Ключові слова: фольклорний текст, наративи, Друга світова війна, Волинь, місце пам’яті, могили-кургани.

Надійшла 19.05.2023

Список використаних джерел

  • 1. Trigg D. The Memory of Place: A Phenomenology of the Uncanny. Volume 41 (Series In Continental Thought) Paperback. URL: https://www.academia.edu/355785/The_Memory_of_Place_a_Phenomenology_of_the_Uncanny_2012_ (Дата звернення: 21.04.2023).
  • 2. Nora P. Between memory and history. Representations. Special Issue: Memory and Counter-Memory. 1989. Spring. № 26. P. 7—24. URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0734-6018%28198921%290%3A26%3C7%3ABMAHLL%3E2.0.CO%3B2-N (Дата звернення: 21.04.2023).
  • 3. Джадт Т. «Места памяти» Пьера Нора: Чьи места? Чья память? Ab Imperio. 2004. № 1. С. 44—71.
  • 4. Montaсo E.A. Places of memory. Is the concept applicable to the analysis of memorial struggles? The case of Uruguay and its recent past. Cuad. CLAEH. Vol. 4 no.se. Montevideo, 2008. URL: http://socialsciences.scielo.org/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S0797-60622008000100001#_ftnref14 (Дата звернення: 21.04.2023).
  • 5. Ассман А. Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті. Пер. з нім. К. Дмитренко, Л. Доронічева та О. Юдіна, наук. ред. О. Юдіна. Київ: Ніка-Центр, 2012.
  • 6. Horn C., Wollentz, Di Maida G., Haug A. Places of Memory. Spatialised practices of remembrance from prehistory to today. Oxford, 2000.
  • 7. Довгополова О. Місця пам’яті й наші пошуки себе. Verbum. № 24. URL: verbum.com.ua/03/2019/me­mory-places/our-searching-for-the-self (Дата звернення: 21.04.2023).
  • 8. Reeves К. Sites of memory: The Past in the Present History, Memory and Public Life. 2018. P. 65—79. URL: https://tandfbis.s3-us-west-2.amazonaws.com/rt-files/Docs/Sites+of+Memory+free+chapter.pdf (Дата звернення: 21.04.2023).
  • 9. Набок С. Простір і пам’ять: на перехрестях контекстів. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. 2017. Вип. 5—6. С. 244—253. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/Nzipiend_2017_5-6_16. (Да­та звернення: 21.04.2023).
  • 10. Winter J. Sites of Memory. In Radstone S., Schwarz B. Memory. Histories, Theories, Debates. Fordham University Press, 2010. Pp. 312—324. URL: https://www.jstor.org/stable/j.ctt1c999bq.25 (Дата звернення: 21.04.2023).
  • 11. Нагорна Л. Поняття «Місце пам’яті» в системі me­mo­ry studies. Регіональна історія України. 2014. Вип. 8. С. 55—74. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/reisuk_­2014_8_5 (Дата звернення: 21.04.2023).
  • 12. Дрогобицька О.Я. Вшанування пам’яті героїв націо­нально-визвольних змагань під час Зелених свят у Галичині (20-ті—30-ті рр. ХХ ст.). Галичина. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. Івано-Франківськ, 2019. № 32. С. 175—185.
  • 13. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. 728 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »