« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 850—857

УДК 069.014:[304.44+93|99+7]:[061.2:001](045)(477.83-25)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.850

КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ НТШ ЯК УКРАЇНСЬКА ВИСТАВКОВА ЛОКАЦІЯ: МУЗЕЙНИЙ, МИСТЕЦЬКИЙ ТА ГРОМАДСЬКИЙ ВИМІРИ

КУШНІР Віталій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8809-0108
  • кандидат історичних наук,
  •  старший науковий співробітник,
  • Музей етнографії та художнього промислу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів,
  • Контакти: e-mail: vitaliy_val@ukr.net

Анотація. У період між двома світовими війнами Музей НТШ виконував роль одного з найактивніших українських культурних осередків Львова та Галичини. В умовах досить чітко окресленого розмежування соціально-культурного життя основних етнічних спільнот на західних українських теренах, а також відверто непропорційного, передусім на користь поляків, розподілу владою публічних коштів, функціонування таких культурних інституцій вимагало значних добровільних зусиль української громади.

Метою статті є висвітлення історії та особливостей роботи Культурно-історичного музею НТШ як важливої локації цілого динамічного культурного простору української спільноти Львова, зокрема у його транскордонному та міжнаціональному вимірах. У фокусі уваги при цьому є проведення у музеї виставок, що нерідко ставали резонансною подією мистецького, культурного та суспільного життя міста.

Хронологічні рамки роботи охоплюють період 1920—1930-х років, тобто час, коли Львів перебував під владою Польської держави.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні низки принципів та методів музеєзнавчих та історичних досліджень, зокрема, принципу історизму, компаративного методу, а також мистецтвознавчого аналізу, передусім візуального та формально-стилістичного.

Ключові слова: Музей НТШ, музейництво, етнографія, виставки, українські творчі спілки.

Надійшла 5.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Гах І. Великий дар Митрополита (ІІІ). URL: zbruc.eu/node/13966 (дата звернення 17.05.2023 р.).
  • 2. Голод І.В. Асоціація незалежних українських мистців. ЕСУ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. URL: https://esu.com/ua/article-44472 (дата звернення: 23.05.2023 р.).
  • 3. Гах І. АНУМ: в ногу з європейським мистецтвом. URL: https://photo-lviv.in.ua/anum-v-nohu-z-jevro­pej­s­kym-mystetstvom/
  • 4. Регейло З.Я. Асоціація незалежних українських митців у Галичині (1931—1939): терністий шлях інтеграції в європейський культурний простір. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Reheilo_Zinovii/Aso­tsiatsiia_nezalezhnykh_ukrainskykh_myttsiv_u_Halychyni_1931_1939.pdf (дата звернення: 01.06.2023 р.).
  • 5. Волинська О. Внесок у розвиток художньої освіти мит­ців Галичини. URL: http://elibrary.kdpu.edu.ua/bitstream/123456789/6103/4/pdf24_merged-58-80.pdf (дата звернення: 01.06.2023 р.).
  • 6. Катальог вистави образів, улаштованої заходами НТШ та «Українського товариства прихильників мистецтва» у Львові. Львів, 1933.
  • 7. Артимишин П. Журналіст «The Manchester Guar­di­an» з Олексою Новаківським на виставці у Львові. 23 січня 2023 р. URL: https://localhistory.org.ua/rubrics/photo/zhurnalist-the-manchester-guardian-z-oleksoiu-novakivskim-na-vistavtsi-u-lvovi/ (дата звернення: 02.06.2023 р.)
  • 8. Береговська Х. Святослав Гординський. Творчість за пів століття. Львів: Апріорі, 2019. 208 с.: іл.
  • 9. Гор С. Виставка малюнків у музеї Наукового Товариства ім. Шевченка. Назустріч. 1934. 1 листопада.
  • 10. АНУМ. Виставка малюнків і гравюр Олени Кульчицької. Музей НТШ. Каталог. Львів, 1933.
  • 11. Вєдєнєєв Д.С., Шевченко С. Розвідник «Ярема» і під­пільник «Зот». URL: https://zn.ua/ukr/SOCIUM/rozvidnik_yarema_i_pidpilnik_zot.html. 18.08.2000 р. (дата звернення: 14.05.2023 р.).
  • 12. Патрон І. Фотограф та кінорежисер Юліан Дорош — популяризатор української фотографії. Українське літературознавство. 2020. № 85. С. 1—22. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/uls.2020.85.3158
  • 13. ЦДІА України у Львові. Ф. 309 (Наукове товариство ім. Шевченка, м. Львів). Оп. 2. Спр. 29. Арк. 2.
  • 14. У. С. Наша Батьківщина у Світлині. Нова Хата. 1935. № 22.
  • 15. Українське фотографічне Товариство. Восьма вис­тавка української мистецької фотографії. Музей НТШ. Львів, 1938.
  • 16. Стасів В.Я. Роль товариства «Відродження» у русі за тверезість Галичини у 1920-х—1930-х рр. Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія». Вип. 1 (32). 2014. С. 37—40.
  • 17. Хроніка НТШ. 1933. Ч. 71.
  • 18. Нижанківська М. Вистава народних тканин і вишивок. Нова хата. 1935. 1 жовтня.
  • 19. Хроніка НТШ. 1937. Ч. 73.
  • 20. Савенко Т. Міжнародна наукова діяльність членів НТШ у міжвоєнний період. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. Тернопіль, 2014. Вип. 1. Ч. 3. С. 40—45.
  • 21. Етнографічна вистава Полісся в Музеї Наукового товариства ім. Шевченка. Наша Батьківщина. 1938. Ч. 4. С. 108—109.
  • 22. Хроніка НТШ. 1939. Ч. 74.
  • 23. Сидор О. Лев Гец і музей «Лемківщина» в Сяноці. Пам’ятки України. Київ, 1995. № 3. С. 153—158.
  • 24. ДАЛО. Ф. 1245 (Самбірський музей товариства «Бойківщина»). Оп. 1. Спр. 94. Арк. 104.
  • 25. ЦДІА України у Львові. Ф. 309 (Наукове Товариство ім. Шевченка, м. Львів). Оп. 1. Спр. 180. Арк. 98.
  • 26. Кушнір В. Музей Наукового товариства ім. Шевченка. (1892—1940 рр.). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. 192 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »