« 2023. № 6 (174)

Народознавчі зошити.  2023. № 6 (174).  С. 1354—1364

УДК [746.4:27-525.7](477)”17/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1354

ЗАСОБИ ДЕКОРАТИВНОЇ ВИРАЗНОСТІ У ГАПТУВАННІ УКРАЇНСЬКИХ ПЛАЩАНИЦЬ КІНЦЯ ХVIII — ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

ОЛІЙНИК Ольга

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7292-3264
  • кандидатка мистецтвознавства, наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oliao1610mac@gmail.com

Анотація. Мета статті — проаналізувати засоби декоративної виразності гаптування в українських плащаницях означеного періоду, вплив технологічних

прийомів на стилістику, увиразнення художньої форми лицевого та орнаментального шитва.

Безпосереднім об’єктом студій є твори сюжетного церковного шитва — українські Господні плащаниці кінця XVIIІ — початку ХХ ст., збережені у музейних збірках та зафіксовані у церквах України. Як предмет окреслюється аналіз арсеналу декоративних засобів та роль технологічних прийомів гаптування у формуванні художніх особливостей українських плащаниць, стилістики окремих осередків. Вперше науковий інтерес сфокусований на

вивченні засобів декоративної виразності українських творів ХІХ — поч. ХХ ст., більшість яких автор вводить у науковий обіг після фіксації в польових умовах і здійсненні їхньої атрибуції. Хронологічні межі дослідження охоплюють кінець XVIIІ — початок ХХ ст., добу формування нової художньої системи плащаниць. Територіальні межі визначаються історичною територією України означеного періоду. Реалізація дослідження відбувалася шляхом застосуванням загальнонаукових методів дослідження (аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення) та спеціальних мистецтвознавчих методів, для кращого розуміння матеріалу використано структурування.

Ключові слова: плащаниця, золоте шитво, вишивка, декоративні засоби, канитель, стібок, фактура.

Надійшла 13.11.2023

Список використаних джерел

  • 1. Дерябина Татьяна Юрьевна. Архаичные и традционные технологии в современном дизайне церковного текстиля: дис. … канд. технических наук: 17.00.06. Санкт-Петербургский государственный университет технологии и дизайна. СПб, 2014. 224 с.
  • 2. Вербицький Л. Параменти церковні, фелони і вишивки. Вистава Археологічна польсько-руска устроена во Львове в році 1885. Львов, 1885. С. 3—8.
  • 3. Кара-Васильева Т.В. Шедеври церковного шитва України (XII—XX століття). Киев: центр УПЦ, 2000. 96 с.: 77 іл.
  • 4. Серкова Т.В. Методическое пособие по лицевому шитью: теория и практика (для курсов воскресных школ и для самостоятельного изучения церковного шитья). Второй год обучения. Москва: Издательский отдел Благотворительного фонда «Покров», 2003. 112 с.
  • 5. Шитьё «в прикреп» по форме. Под ред. Е.Ю. Катасоновой. Убрус. Церковное шитье. История и современность. СПб.: Золотошвейная мастерская Убрус, 2007. Вып. 8. 112 с.
  • 6. Шитьё «в прикреп» по счёту. Под ред. Е.Ю. Катасоновой. Убрус. Церковное шитье. История и современность. СПб.: Золотошвейная мастерская Убрус, 2007. Вып. 9—10. 152 с.
  • 7. Каталог выставки XIV Археологического съезда в Чернигове. Чернигов, 1908. С. 25—46.
  • 8. Описание вещественных и письменних памятников Черниговского епархиального древлехранилища. Сборник Черниговского епархиального древлехранилища. Чернигов, 1908. Вып. 1. С. 1—50.
  • 9. Трипольский В. Полтавское Епархиальное Древлехранилище: указатель с описаним выдающихся письменных и вещественных памятников церковной старины Полтавской Епархии. Полтава, 1909. 141 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »