« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 423—435

УДК 391:687.03](477)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 16.02.2026
  • Accepted: 17.03.2026
  • Published: ??.??.2026

СКАРБНИЦЯ ОДЯГОВОЇ ТКАНИНИ

САПЕЛЯК Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org /0000-0001-8111-6563
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • дійсна членка Наукового Товариства ім. Шевченка,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна
  • Контакти: e-mail:etnomod@ukr.net

Анотація. Актуальність теми зумовлена визначною подією в українській етнологічній та мистецтвознавчій науці, а саме: публікацією книги докторки мистецтвознавства Олени Никорак «Українська народна тканина ХІХ—ХХ ст. Типологія, локалізація, художні особливості. Частина ІІ. Одягові тканини» як продовження попереднього тому «Українська народна тканина ХІХ—ХХ ст. Типологія, локалізація, художні особливості. Частина І. Інтер’єрні тканини». Ця фундаментальна праця — вичерпний вислід про одну із найдавніших галузей української народної культури. Об’єктом дослідження є основні наукові досягнення Олени Никорак, її методологічна послідовність, широта охоплення матеріалів, їх систематизії та узагальнень, а предметом дослідження  — вагомі наукові дослідження традиційних народних тканин на теренах західних областей України, трансформаційних та інноваційних процесів, міждисциплінарного підходу до вивчення одягових тканих виробів. Мета статті — висвітлити багатогранні творчі напрацювання О. Никорак, її наукові знахідки на основі зібраних нею величезної кількості пам’яток матеріальної культури українців та узагальнень щодо характеристики локальних особливостей творів окремих осередків на українських теренах та винятковості артефактів української культури серед схожих витворів інших народів. Джерельну базу дослідження становлять опубліковані праці О. Никорак у двох томах — «Українські народні тканини». Методологічною основою дослідження є принцип системності, наукової об’єктивності та інтердисциплінарного підходу.

Ключові слова: Олена Никорак, пошукова праця, систематизація, народні одягові вироби, аналітика, етнологія, мистецтвознавство, традиція, інновації.

Список використаних джерел

  • 1. Никорак О. Українська народна тканина ХІХ—ХХ ст. Типологія, локалізація художні особливості. Частина І. Інтер’єрні тканини (за матеріалами західних областей України). Львів. 2004. 583 с.
  • 2. Головацький Я. О народной одежде и убранстве Русинов или руських в Галичине и семеро-восточной Венгрии. СПб., 1877. 85 с.
  • 3. Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 1, 2 — репринт. видання. Верховина. 1997. 352 с.
  • 4. Гнатюк В. Ткацтво в Східній Галичині. Матеріали до українсько-руської етнографії. Т. ІІІ. 1900. С. 12—26.
  • 5. Матейко К. Український народний одяг. Київ: Наукова думка. 1977. 222 с.
  • 6. Стельмащук Г. Українські народні головні убори. Львів: Львівська національна академія мистецтв. 2013. 273 с.
  • 7. Стельмащук Г. Давнє вбрання на Волині. Луцьк. 2006. 280 с.
  • 8. Захарчук-Чугай Р. Народне декоративне мистецт­во Українського Полісся. Чорнобильщина. Львів: Інститут народознавства НАН України. 2007. 145 с.
  • 9. Сидорович С. Художня тканина західних областей УРСР. Київ: Наукова думка. 1979. 156 с.
  • 10. Українець А. Традиційний одяг Рівненщини. Кн. І. Рівне. 2019. 208 с.
  • 11. Никорак О. Українська народна тканина ХІХ—ХХ ст. Типологія, локалізація художні особливості. Частина ІІ. Одягові тканини (за матеріалами західних областей України). Львів. 2023. 608 с.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »