« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 413—422

УДК 73/76:003.64:929

DOI https://doi.org/10.15407/10.15407/nz2026.02.413

  • Received: 12.02.2026
  • Accepted: 11.03.2026
  • Published: 27.04.2026

МІЖ ІМ’ЯМ І ЗНАКОМ: СИГНАТУРА У САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ  ОПАНАСА ЗАЛИВАХИ

БАБІЙ Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9572-791X
  • докторка мистецтвознавства, професорка, Карпатський
  • національний університет імені Василя Стефаника,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: nadiia.babii@cnu.edu.ua 

Анотація. Публікація продовжує низку авторських досліджень, присвячених 100-річчю від дня народження художника-дисидента Опанаса Заливахи. Метою статті є аналіз його авторського підпису на художніх творах. Цей графічний знак розглянуто з точки зору комунікативної стратегії самопрезентації: як акт ідентифікації твору, знак «присутності автора» та нерозривної єдності візуального знаку із змістовним наповненням. Особлива увага приділена питанню авторської пунктуації. Методологія ґрунтується на поєднанні аксіологічного, культурологічного, мистецтвознавчого й герменевтичного підходів. Джерельною базою дослідження стали живописні картини та графіка Опанаса Заливахи й митців-нонконформістів, в тому числі: Алли Горської, Віктора Зарецького, оприлюднені в монографіях, каталогах та на виставках. У процесі дослідження уперше в українському мистецтвознавстві авторський підпис проаналізовано крізь призму феноменологічного підходу як суб’єктивний акт присутності автора та демонстрації зміни ідентичності у художньому тексті. Визначено, що особистий підпис — це повторювана форма написання імені, що демонструє обрану модель поведінки і значущості. Сигнатура формується всередині простору культурно схвалених можливостей. Доведено, що у творчості Заливахи зміна сигнатури відтворює етапи зміни ідентичності у власному художньому тексті. Для митця зміна підпису не була випадковою чи несвідомою стильовою трансформацією. Вона є невідворотнім наслідком ціннісного вибору, результатом поєднання індивідуального мислення, стилістичних впливів і культурного контексту. Все це сукупно дозволяє мистецтвознавчо визначити його авторську сигнатуру як цілісний феномен самопрезентації через мистецтво. Додатковим результатом стали факти виявлення пізнішого маркування живописних творів сигнатурою О. Заливахи.

Ключові слова: підпис художника, сигнатура, символ, знак, образотворче мистецтво, самоідентифікація, Опанас Заливаха, шістдесятництво, художники-нонконформісти.

Список використаних джерел

  • 1. Dictionary.cambridge.org (n. d.). Signature. Dictionary.cambridge.org Retrieved from: https://dictionary.cam­bridge.org/dictionary/english/signature.
  • 2. Nagler G., Andresen An. Die Monogrammisten und diejenigen bekannten und unbekannten Künstler aller Schulen …: mit Berücksicht. von Buchdruckerzeichen, der Stempel von Kunstsammlern, der Stempel der alten Gold- u. Silberschmiede, der Majolicafabriken, Porzellanmanufakturen … Nachrichten über Maler, Zeichner, Bildhauer, Architekten, Kupferstecher …München: Hirth, 1881.
  • 3. Chilvers Ian. The Oxford Dictionary of Art and Artists. Fourth edition. Oxford University Press. 2009.
  • 4. Бодлер Шарль, Вальтер Беньямін. Паризький сплін. Есе. Пер. з фр. та нім. Романа Осадчука. Київ: Комубук, 2017. 368 с. 
  • 5. Boden Margaret A. (2010). Creativity and Art: Three Roads to Surprise. Oxford, GB: Oxford University Press.
  • 6. Schultheis F. (2018). The Artist is Absent: the Artist as Creativity Entrepreneur and Changes in Representation and Practices of «Art». Journal for Art Market Stu­dies(4). Retrieved from: https://doi.org/10.23690/jams.v2i4.47.
  • 7. Роготченко О. Шістдесят тоталітарних років: Зображальне мистецтво України. Кн. 1. Київ: В-во Ліра-К, 2025. 512 с.
  • 8. Скляренко Г. Українські художники: з відлиги до Не­за­лежності: у 2-х кн. Книга перша. Київ: Hass. 2020. 296 c.
  • 9. Ложкіна А. Перманентна революція. Мистецтво України ХХ — початку ХХІ століття. Київ: Art­Huss, 2019. 544 c.
  • 10. Quora. What is the significance of an artist having a si­gna­ture? https://www.quora.com/What-is-the-signifi­cance-of-an-­artist-having-a-signature.
  • 11. Заливаха О. Водоспад Гук, 1958. Retrieved from: https://gs-art.com/auctions/classic-contemporary-art-50/catalog/12294/ (дата звернення: 28.07.2025).
  • 12. Заливаха О. Чайна, 1965. Retrieved from: https://gs-art.com/auctions/underground/catalog/7383/ (дата звер­нення: 28.07.2025).
  • 13. Шеко. Протокол допиту обвинуваченого Опанаса Заливахи від 4 жовтня 1965 р. 4.10.1965. Ukrainian Libe­ration Movement. АУСБУ (Івано-Франківськ) Ф. 0. Спр. 8311. Т. 1. Арк. 92—94. Рукопис. Retrieved from: https://avr.org.ua/viewDoc/29545?­locale=en (да­та звер­нен­ня: 23.04.2025).
  • 14. Алла Горська. Retrieved from: https://archive-uu.com/ua/profiles/alla-gors-ka/catalog.
  • 15. Виставка «ПроЗорі». Retrieved from: https://www.uadim.in.ua/podiyi/prozori.
  • 16. Каразуб І. У Франківську відкрили виставку до сторіччя художника-шістдесятника Опанаса Заливахи. 13 березня 2025. Суспільне. https://suspilne.media/ivano-frankivsk/970055-u-frankivsku-vidkrili-vistavku-do-storicca-hudoznika-sistdesatnika-opanasa-zalivahi/.
  • 17. Слапчук В. Національний образ світу у творчості поетів-шістдесятників (М. Вінграновський і А. Во­знесенський): монографія. Луцьк: Вежа-Др.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »