« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 876—884

УДК [784.7:780.614.13 (477)] [398:8]

НЕВМИРУЩІСТЬ КОБЗАРСТВА: ТРИВАННЯ ПІСЕННОЇ ТРАДИЦІЇ

КУЗЬМЕНКО Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000­0002­0512­0388
  • докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця,
  • провідна наукова співробітниця, Інститут народознавства
  • НАН України, відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е­mail: kuzmenko.oksana@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена феномену капели бандуристів «Заспів» при Львівському політехнічному інституті, яка виникла у 1949 році під керівництвом Олега Гасюка (1922—2002), її винятковому суспільно­історичному значенню у вихованні української національної самосвідомості в умовах домінуючого дискурсу колоніальної влади й відсутності національної державності.

Мета статті — культурно­антропологічний аналіз особливостей процесу формування та становлення ансамблю «Заспів», враховуючи різні історичні етапи діяльності, репертуар та життєві траєкторії учасників колективу.

Актуальність теми зумовлена публікацією науково­популярної книги «Відлуння “ЗАСПІВУ”: матеріали з історії творчої діяльності ансамблю бандуристів Львівської політехніки», упорядники Д.Б. Ковальчук, о. Т.Б. Жеплинський [1].

Об’єктом дослідження є мистецька діяльність студентського ансамблю бандуристів від 1950­х до початку 2000­х рр., його світоглядні засади, передумови структурних змін.

Предмет дослідження — соціокультурний аспект виконавської діяльності ансамблю бандуристів «Заспів» середини ХХ ст., його роль у збереженні й розвитку фольклорних традицій кобзарства у несприятливих умовах колоніального режиму сталінського та брежнєвського періодів, та значення у формуванні національно­патріотичного середовища.

Джерельну базу дослідження становлять опубліковані матеріали, подані в чотирьох основних розділах книги. Методологічною основою статті є методи історичної антропології, критичної генеалогії, принцип типології.

Ключові слова: ансамбль, бандурне мистецтво, виконавство, світогляд, фольклор, кобзарська традиція, фейклор, дискурс влади, ГУЛАГ.

Список використаних джерел

  • 1. «Відлуння «ЗАСПІВУ»: матеріали з історії творчої діяльності ансамблю бандуристів Львівської полі­тех­ніки. Упоряд. Д.Б. Ковальчук, о. Т.Б. Же­плин­ський. Львів: Видавництво Львівська полі­техніка, 2026. 220 с.: іл.
  • 2. Дмитренко М. Жеплинський Богдан Михайлович. Укра­їнська фольклористична енциклопедія. За наук. ред. Г. Скрипник. Київ: Вид­ня ІМФЕ, 2019. С. 315.
  • 3. Творці різдвяних звізд. Упоряд. Д. Ковальчук, Б. Новак, Н. Дзвоник, Ю. Гризлюк. Львів: Растр­7, 2021. 432 с.: іл.
  • 4. Ковальчук Д, Яворівська забавка і шопка. Яворівщина. 2023. № 25 (3043). С. 4.
  • 5. Творці страсних калатал, бил і деркачів. Автори­упоряд. Д. Ковальчук, Б. Новак, Н. Дзвоник, М. Ковальчук. Львів: Растр­7, 2024. 240 с.: іл.
  • 6. Федорняк Н.Б., Вишневська С.В., Шевченко Н.С. Українська естрадна пісня у сучасному репертуарі ансамблю бандуристів. Південноукраїнські мистецькі студії. 2026. Вип. 2 (13). С. 226—235. DOI: https://doi.org/10.24195/artstudies.2026­2.34.
  • 7. Україна отримала визнання. URL: https://mincult.gov.ua/news/ukrayina­otrymala­vyznannya­programy­z­ohorony­kobzarsko­lirnyczkoyi­tradycziyi­na­svito­vomu­rivni/ (дата звернення: 10.05.2026).
  • 8. Меморіальний музей тоталітарних режимів. Фото з архіву Івана Губки (інв. № ТТ КН­2273/ФТ­579. URL: https://museumterror.com/fund/item/5689/ (да­та звернення: 19.06.2026).
  • 9. Лісняк І. Академічне бандурне мистецтво України кінця ХХ — початку XXI століття. Київ: ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України, 2019. 254 с. + іл.
  • 10. Хома Д. «Відлуння “Заспіву”» — книга про ансамбль, що пережив десятиліття. URL: https://lpnu.ua/news/vidlunnia­zaspivu­knyha­pro­ansambl­shcho­perezhyv­desiatylittia (дата звернення: 14.05. 2026).
  • 11. Дутчак В., Карась Г. Естрадні виміри сучасного бандурного мистецтва. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2023. Вип. 44. С. 110—117. DOI: https://doi.org/10.35619/ucpm.vi44.610.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »