2012 рік, випуск 2

2012-2

Зміст

Павлюк С. Здобутки української народознавчої науки: двадцять років одержимої праці. С. 171-190

У статті розкриваються глибокі наукові здобутки Інституту народознавства НАН України за двадцятиріччя свого існування. Вказуються також проблеми, які пережила наукова установа на цьому відтинку часу.
Ключові слова: традиційна культура народу, інтелектуаль­ний ресурс, народознавчий осередок, книговидання.

читати »

Чмелик Р. Вплив зміни типу українсько-польського пограниччя на трансформацію категорій свій/інший/чужий. С. 191-200

У статті розглядаються питання залежності та трансформації категорій свій/інший/чужий від зміни типу українсько-польського пограниччя у другій половині XX  — на початку XXI ст. Використовуючи теоретичні та методологічні напрацювання європейських та американських вчених, автор застосовує їх для аналізу власного польового матеріалу.
Ключові слова: тип пограниччя, українсько-польська при­кордонна зона, категорії свій/інший/чужий.

читати »

Радович Р. Традиційне житло на півночі етнографічної Волині: особливості та волинсько-поліські паралелі (друга пол. ХІХ — поч. ХХ ст.). С. 201-217

У статті розглядається традиційне житлове будівництво північної частини етнографічної частини Волині (в межах Рівненської та Волинської адміністративних областей). За головними типологічними показниками (планування, система опалення, техніка і технологія будівництва, способом облаштування стелі і даху тощо) виділено його специфічні риси. Разом з тим, проведена порівняльна характеристика основних будівельних реалій північної частини Волині і Полісся.
Ключові слова: Волинь, житло, планування, конструкції, система опалення.

читати »

Горбаль М. «Дідух» («дід»), кутя в різдвяній обрядовості Лемківщини. Типологія та семантика. С. 218-226

У статті розглядаються семантичні значення ритуально-обрядового атрибута Різдва «дідуха», окреслюються їх певні часові відрізки: від первісного значення в період остаточного переходу до землеробства — до сьогодення. Аналізується семантика найдавнішої ритуальної їжі первісних землеробів кутя, яка увійшла в побут слов’янських народів вже на стадії розвинутого збиральництва (в той час як «дідух» — пізнішого періоду). Підкреслюється загальнослов’янська основа цих атрибутів.
Ключові слова: частка збіжжя померлих родичів, дух діда, символ достатку, ритуальна страва, загальнослов’янська основа.

читати »

Кирчів Р. Польові нотатки і матеріали з етнокультурних перехресть. С. 227-240

У статті подаються народознавчі спостереження і тексти (етнографічні та фольклорні), зафіксовані під час двох недовготривалих дослідницьких поїздок в 1998 та 1999 рр. в околиці містечок Венґожево і Бєльська Подляського (Республіка Польща). Перша місцевість примітна певною зосередженістю проживання українців, які були депортовані з їхніх рідних земель внаслідок горезвісної акції «Вісла» у 1947 р. У другій місцевості нас цікавив стан збереженості етнокультурної ідентичності українців на теренах Північного Підляшшя, тобто тієї частини так званого Закерзоння, яка не зазнала згаданої депортації.
Ключові слова: культурна ідентичність, зосереджене проживання, депортація, асиміляція, етнічна самосвідомість, громадське життя.

читати »

Годованська О. Новітня українська діаспора в королівстві Іспанія. С. 241-248

У статті йдеться про формування української діаспори в Іспанії, яке розпочалося після завершення Другої світової війни. З 90-х рр. ХХ ст. до Іспанії почали прибувати трудові мігранти з України. В Королівстві Іспанія функціонує шістнадцять громадських організацій наших співвітчизників і «Федерація українських асоціацій Іспанії» (ФАІ), що об’єднує дев’ять українських товариств. Новітня українська діаспора Іспанії — структурований та функціональний організм, що поступово гармонійно долучається до світової української діаспорної спільноти.
Ключові слова: новітня діаспора, Іспанія, трудові мігранти, Україна.

читати »

Сапеляк О. Превентивна система виховання Товариства Салезіян. С. 249-255

У статті піднімаються питання, не досліджені в українській етнології, про превентивну систему виховання дітей і молоді, засновником якої був італійський священик, нині святий Джованні Боско.
Ключові слова: превентивна система виховання, репресив­на система виховання, Дон Боско, салезіяни.

читати »

Марков І. Особливості соціальних ідентичностей сучасних українських мігрантів у країнах ЄС. С. 256-260

У статті розглянуто деякі особливості соціального самовизначення етнонаціональної групи сучасних українських трудових мігрантів у державах ЄС на тлі мігрантів із країн Центральної Європи.
Ключові слова: сучасна українська трудова міграція, традиційна діаспора, етнічна спільнота, соціальні мережі, соціокультурні форми самоорганізації .

читати »

Левкович Н. Жіночі демонологічні персонажі українців Карпат. С. 261-267

У статті на основі аналізу всієї демонологічної персонажної системи населення українців Карпат простежується поділ останньої на жіночих та чоловічих демонічних істот. Такий поділ є яскравим прикладом двочленного протиставлення світу на чоловіче та жіноче начала. Основна увага у статті зосереджена на характеристиці уявлень українських горян про жіночих персонажів різних рівнів демонізації.
Ключові слова: демонологія, українці Карпат, жіночі демонологічні персонажі, «дика баба», «перелесниця», «майка», «повітруля», «босурканя», «ворожка».

читати »

Ковальчук О. Версифікаційний лад і звукова організація коломийок. С. 268-276

Предметом дослідження статті є версифікаційний лад та фоніка коломийок. Розглядаються форма, будова, спосіб віршування, ритм, мелодика, варіативність, римування, звукові прийоми створення образів. Автор статті виводить підсумки, що попри канонічність форми й будови, тематичне й образне різноманіття досягається не в останню чергу численними фонічними засобами.
Ключові слова: коломийкова форма, будова коломийки, спосіб віршування, ритмомелодика, варіативність, римування, звукові прийоми створення образів.

читати »

Снігирьова Л. Ліро-епічний герой українських народних історичних пісень ХV — поч. ХVІІІ ст. С. 277-285

У статті здійснено спробу системно розглянути ліро-епічного героя в окремо взятому жанрі — історичній пісні. Простежено ґенезу творення образу ліро-епічного героя в українських народних історичних піснях ХV — поч. ХVІІІ ст.; окреслено основні ознаки народного героя; виокремлено домінантні типологічні риси, які притаманні ліро-епічному герою в історичних піснях.
Ключові слова: герой, козак, ліро-епічний твір, історична пісня.

читати »

Кузьменко О. Епізод як структурна домінанта фольклорних наративів про Першу світову війну. С. 286-293

У статті автор розглядає композицію фольклорних наративів про Першу світову війну. Проаналізовано особливості утримання в колективній пам’яті і фольклорній традиції найбільш важливих епізодів з історичного минулого про війну та військо. Зроблено спробу виділити і класифікувати типові структурні частини. Визначено, що в оповіданнях-меморатах композиція тексту складається із низки сюжетів, які мають тенденцію до відокремлення в самостійний одноепізодний твір. В історичних переказах текст має форму короткого «резюме великого епізоду» із ознаками семантично й інтонаційно виділених образних констант.
Ключові слова: фольклорний наратив, переказ, меморат, текст, епізод, структура, мотив, образ, інтертекстуальність, колективна пам’ять, оповідна традиція.

читати »

Пацай Т. Особливості етнографічних студій в НТШ у міжвоєнний період (на основі протоколів засідань Етнографічної комісії). С. 294-299

Стаття присвячена висвітленню діяльності Етнографічної комісії НТШ у 1918—1939 рр. Розкриваються основні проблеми і здобутки української етнографії у міжвоєнний період. Дослідження ґрунтується на архівних матеріалах.
Ключові слова: Етнографічна комісія, Наукове Товариство імені Шевченка, етнологія, Ф. Колесса, В. Гнатюк.

читати »

Харчишин О. Фольклорний виконавець Теодор Фурта як представник традиційної народнопісенної культури в українському місті (вуличному музикантові — 102 роки). С. 300-316

У статті на основі власних польових досліджень фольклору розкрито творчий феномен вуличного музиканта Теодора Фурти як представника уснонародної традиції та міської вуличної субкультури у Львові. Відтак на цьому живому прикладі зроблено спробу довести значну роль української фольклорної традиційності у формуванні модерної етнокультури українського міста.
Ключові слова: Теодор Фурта, репертуар, пісенна традиція.

читати »

Пуківський Ю. Великий піст у традиційному календарі українців історико-етнографічної Волині. С. 317-328

У статті йдеться про традиції Великого посту у волинян. Залучивши архівні етнографічні матеріали і польові записи, виявлено локальні особливості різноманітних постових звичаїв та обрядів; простежено їх розвиток протягом ХХ ст. і сучасний стан. Проаналізовано символічне значення обрядодій та ритуалів, що виконувались протягом цього посту.
Ключові слова: Волинь, Великий піст, звичаї, заборони, традиційні страви, Вербна неділя, Чистий четвер.

читати »

Мовна У. Український родинний текст: воскова свічка. С. 329-336

У статті досліджується символічна роль воску у контексті родильної обрядовості українців: під час підготовки до народин та народження немовляти, у післяродових діях оберегового характеру, під час ритуального обміну між породіллею та повитухою, хрестин та хрестинного частування, перших ініціаційних обрядів. Виявляється полісемантична варіативність воску в обрядовому житті українського селянства: ритуального символа світла, проекції небесного вогню, що виконує архаїчну оберегову функцію магічної охорони і порятунку; медіатора переходу породіллі до нового життєвого статусу — статусу матері;
Ключові слова: віск, свічка, український родинний текст, ритуал, хрестини, семантика, медіатор.

читати »

Горошко Л. Обрядочини з водою у контексті йорданського святкування на теренах Черкащини. С. 337-347

У статті на основі опублікованих джерел та матеріалів власних польових досліджень на Черкащині (Корсунь-Шев­чен­ківський, Канівський, Золотоніський р-ни) у 2008—2010 рр. розглянуто явище обрядового використання води у час йорданського святкування. З’ясовано, що здебільшого її використовували з лікувально-очисною та обереговою метою, рідше — з огляду на її продукуючі властивості.
Ключові слова: вода, Водохреще, вмивання, кроплення, оберіг, очищення, лікування.

читати »

Виноградська Г. Неопублікований розділ «Жнива» праці А. Кримського «Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного». С. 348-360

Авторка статті вводить у науковий обіг перший повний передрук досі неопублікованого розділу «Жнива» праці А. Кримського «Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного», водночас здійснивши джерелознавчу розвідку щодо кількості відомих оригінал-макетів цієї праці та щодо залучення тексту згаданого розділу як архівного матеріалу у новітніх етнологічних та фольклористичних дослідженнях.
Ключові слова: А. Кримський, Звенигородщина, жнива.

читати »

Пастух Н. Нове авторитетне видання дослідників міфології та фольклору. С. 361-366
читати »

Файник Т. З приводу прочитання книги «Спогади владики-місіонера». С. 367-371
читати »

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »