2014 рік, випуск 1

Висвітлюються питання прилучення волинських право славних парафій до процесу зародження руху за відродження української автокефальної православної церкви(вже від листопада 1917 р.), масовий рух православної пастви за впровадження української мови в богослужіння, розширення мережі Товариства «Просвіта» в містах і селах краю, діяльність українських кооперативів тощо.
Ключові слова: Василь Липківський, Діонісій, Арсен Річинський, Всеукраїнська Православна рада, православ’я в Польщі, Луцький всеволинський з’їзд, Церковні з’їзди у Володимирі, Бересті.

Стаття є спробою проаналізувати та описати вплив явища «інструментального розуму» на творчу діяльність. Значення міського простору як онтологічної дані в цьому відношенні.
Ключові слова: місто, homo urbanus, рефлексія, «інструментальний розум», формалізований розум, калькуляційність, раціональне, ірраціональне.

Йдеться про представників Львівської антропологічної шко­ли Яна Чекановського, сформованої вченим у міжвоєнний період, головно на базі працівників Антропологічно-етнологічного інституту Львівського університету. Розглянуто наукові праці таких представників цієї наукової школи, як Болеслав Росінський, Станіслав Клімек, Марта Григлашевська, Тадеуш Генцель, Ростислав Єндик, Кароль Стояновський, Ян Брик, Ірена Ульбрих-Кудельська, Ґізеля Лемперт, Соломон Чортковер, Станіслав Жеймо-Жей­міс, Францішек Вокрой.
Ключові слова: антропологія, Антропологічно-етноло­гіч­ний інститут, Львівський університет, наукова школа, раса, антропологічний тип.

Проаналізовано зміст і форму львівського журналу «Нова хата» (1925—1939). Автор розглядає це видання у контексті ідеологічних течій, матеріальної культури та повсякденного побуту 20—30 рр. ХХ ст. як відображення взаємодії феміністичного руху і народної традиції в українському соціумі міжвоєнної Галичини.
Ключові слова: «Нова Хата», жіноча преса, фемінізм, повсякденне життя, народна культура, модернізація, стереотип, історія, етнологія, культура

На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Ключові слова: етнологія, етнолінгвістика, Полісся Україна, польові дослідження, методика, тематика.

Розглядаються проблеми вибору імені для новонародженої дитини за народними повір’ями, звичаями і традиціями на території історико-етнографічного району Опілля, а також у давніх слов’янських народів та по всій Україні загалом.
Ключові слова: українські традиції найменування дитини, людські імена, мотиви найменування, Опілля.

Досліджено особливості народних уявлень бойків про так званих «нечистих» («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури проаналізовано магічно-ритуальні способи протидії та захисту від їх шкідливих впливів.
Ключові слова: «нечисті» покійники, народна демонологія, демонологічні уявлення, обереги (апотропеї), бойки.

Досліджуються обряди, які виконували задля припинення тривалої негоди. На основі аналізу матеріалів польових етнографічних експедицій автор виділяє основні тематичні комлекси ритуалів та з’ясовує повір’я, які лягли в їх основу.
Ключові слова: весілля, погода, запрошення, кіт, пес.

У статті досліджується діяльність одного з провідних членів Організації Українських Націоналістів Льва Зацного на посту організаційного референта (заступника голови) Крайового проводу ОУН та встановлюються деякі напрямки підготовки повстання проти радянської влади в 1940 році.
Ключові слова: Організація Українських Націоналістів, організаційна референтура, повстання, підпільна мережа, крайовий провід, західні області України.

Стаття присвячена дослідженню особливостей традиційного народного вбрання українців Закарпаття ХІХ — першої половини ХХ ст. На основі польових, архівних і літературних джерел, музейних колекцій проаналізовано ступінь розробки проблеми в історіографії, виділено етнографічно розмежувальні риси та етноідентифікуючі ознаки народного вбрання гуцулів Рахівщини, долинян Закарпаття, карпатоукраїнські, особливі та відмінні риси в одязі бойків і лемків Закарпаття. Також виокремлено роль іноетнічних запозичань та їх впливу на формування і розвиток народного одягу українсько-румунського, українсько-угорського, українсько-словацького етнічного порубіжжя. Визначено ступінь впливу етнічних, соціально-економічних, екологічних та інших факторів на формування і розвиток регіональних особливостей народного одягу. На основі джерельного матеріалу, теоретичних узагальнень виділяються одягові комплекси, локально-територіальні осередки та «контактні зони». Запропонований поділ Закарпаття за одяговими комплексами в основному збігається із загальноприйнятим історико-етнографічним районуванням краю.
Ключові слова: народний одяг, етноідентифікуючі ознаки, етнографічно розмежувальні риси, матеріал та техніка виготовлення, види оздоблення, складові жіночого та чоловічого комплектів народного вбрання.

За переказами вихідців зі с. Ославиця детально описане традиційне лемківське весілля: час його проведення, тривалість весілля, усі його етапи, дійові особи, їхні ролі, функції і дійства, вбрання, склад музик (гудаків), подані зразки весільних приспівок.
Ключові слова: зальоти, виття (плетіння) вінка, шлюб, гостина, коровай, почепини, молодий, молода.

Досліджуються особливості традиційної великодньої обрядовості українських горян, зокрема буковинських гуцулів. На основі польових етнографічних матеріалів автор виокремлює ті традиції та обряди, які ще до тепер спорадично зустрічаються на досліджуваній території і мають важливе значення для носіїв давньої народної культури.
Ключові слова: етнологія, Буковинська Гуцульщина, Карпати, Виликдень, традиція, обряд, звичай.

Досліджуються та описуються збережені пам’ятки сакральної, дерев’яної архітектури Рава-Руського регіону, його історія. Пропонуються методи їх рекреації, зокрема у туристичному векторі, що за останні роки набуває розвитку завдяки великій кількості туристів як з України, так і з-за кордону.
Ключові слова: спадщина, церква, парафія, ремесло, історія, ікона, нація, будівництво, цінності, тур.

Розглянуті кам’яні наголовки коминів, їх архітектурно-кон­структивне та декоративне вирішення, класифіковані на групи та підгрупи. Матеріал широко представлений графічною частиною.
Ключові слова: Молдова, комин, дах, декор.

Описується виставка домашнього промислу, що була організована в Коломиї 1912 р. і стала важливою подією в культурному та суспільному житті Галичини. Каталог і фотоілюстративний матеріал з експозиції виставки, а також значна кількість творів, що експонувалися на ній, зберігається у фондах Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського у Коломиї.
Ключові слова: Галичина, Гуцульщина, Покуття, Коломия, виставка домашнього промислу, народні майстри, мистецькі твори.

Матеріали ознайомлюють з унікальним джерельним ресурсом, в якому задокументована історія ведення лісогосподарської діяльності на Бойківщині. Публікації пам’ятки передує дослідження про звіринець, заснований у с. Підгородці Сколівського р-ну К.-С. Петруським, власником великих маєтків в цьому масиві Українських Карпат. Головним носієм відомостей про мисливство у другій пол. XIX ст. є о. Михайло Ревакович, автор зошитів «Оповідей про ведмедів», та двох зошитів «Спогадів». У цих матеріалах наводяться цінні для етнографічної науки відомості про традиційні способи ведення господарювання та полювання на цих теренах.
Ключові слова: мисливство, полювання, звірина, ведмеді, ліс, лісництво, о. М. Ревакович