2016 рік, випуск 5

5-2016

Жишкович Володимир Роман Яців: пером і пензлем С. 1011-1014

читати »

Яців Роман До глибин і нової якості наукового мислення (Олегу Сидору — 70) С. 1015-1017

читати »

Жишкович Володимир Монументальне малярство України другої половини ХІІІ — XVІ століть С. 1018-1029

Простежуються художні та іконографічні особливості стінописного храмового малярства України періоду другої половини XIІІ — XVІ століть. До уваги беруться збережені стінописні пам’ятки з теренів сучасної України, а також створені українськими малярами в східно-візантійських традиціях у храмах сусідньої Польщі.
Ключові слова: малярство, фреска, стилістика, іконографія, християнство, храм.

читати »

Макойда Орест Витоки теми Страстей Христових в українському мистецтві. Монументальні розписи Софії Київської С. 1030-1043

Розглядається генезис теми Страстей Христових у мистецтві Київської Русі. Проводиться детальний аналіз монументальних творів Софії Київської, що втілюють страсну тематику. Для порівняльної характеристики пасійних творів залучені визначні монументальні та рукописні твори візантійської доби.
Ключові слова: Страсті Христові, візантійський, фрески, монументальний, мініатюра, іконографія.

читати »

Лесів Андрій Іконографія Страшного Суду в українському малярстві: становлення і розвиток у контексті візантійського мистецтва С. 1044-1051

Досліджуються особливості іконографічного трактування сюжету «Страшний Суд». Основна увага зосереджена на пам’ятках українського монументального і станкового малярства, із залученням до аналізу окремих пам’яток візантійського та західноєвропейського мистецтва. Здійснюється короткий дискурс в історіографію дослідження «Страшного Суду» в українському та зарубіжному мистецтвознавстві. Окреслюються особливості іконографії українських ікон «Страшного Суду» в контексті візантійського канону, їхні спільні та унікальні риси. Проводиться аналіз іконографічної програми українських ікон «Страшного Суду» на прикладі найдавніших збережених пам’яток станкового малярства з колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького.
Ключові слова: Страшний Суд, іконографія, рай, пекло, митарства, народи.

читати »

Косів Роксолана Західноукраїнські ікони на полотні з фризовим розташуванням фігур XVII — початку XVIII ст.: призначення та іконографія С. 1052-1061

Розглянуто десять ікон на полотні XVII — початку XVIII ст., що походять із західноукраїнських храмів Бойківщини та Лемківщини, які об’єднані між собою композицією та прийомами малярства. Ці полотна мають видовжений по горизонталі формат, а фігури на них розташовані одна за одною у вигляді фриза. З’ясовано, що на більшості творів трапляється образ Богородиці у різних взірцях іконографії та найбільше шановані а той час святі Миколай, Онуфрій, архістратиг Михаїл. Виявлено стилістичні та іконографічні відмінності між давнішими полотнами XVII cт. та творами початку XVIII ст. Окремі твори пов’язуємо із конкретним малярським осередком чи майстром.
Ключові слова: ікони на полотні XVII — початку XVIII ст., іконографія, стилістика, техніка виконання, інтер’єр храму.

читати »

Тріска Оксана Історіографія вивчення української хатньої ікони С. 1062-1072

Пропонується огляд літератури, пов’язаної з масштабним феноменом української народної культури — хатньою іконою. Аналізуючи джерела в хронологічному порядку, автор об’єднує їх за тематикою, торкаючись побутування, іконографії, богословського трактування та спроб класифікації творів. Розгляд історіографії підтверджує важливість і різновекторність проведених досліджень, та, водночас, вказує на подальші аспекти вивчення теми. Різносторонність поглядів і підходів засвідчує глибину явища та його ще не вповні осмислену багатогранність.
Ключові слова: хатня ікона, народний іконопис, наївне мистецтво, богословське трактування, мистецтвознавчий аналіз.

читати »

Семчишин-Гузнер Олеся Оновлення внутрішнього простору Катедрального собору Святого Воскресіння в Івано-Франківську (Станіславові) (1897—1904 рр.): історія, аналіз, перспективи С. 1073-1085

Дослідження присвячене малознаній сторінці з історії Катедрального собору у Станіславові, а саме мистецькому вирішенню внутрішнього простору колишнього єзуїтського костелу від часу його призначення головним храмом новоствореної Станіславівської єпархії. Простежуються внески кожного з трьох перших єпископів єпархії, Єпископського Ординаріату у справі оновлення храму відповідно до східного обряду. На основі архівних джерел з’ясовано імена столярів, різьбярів, художників, які працювали над вівтарями, іконостасом, розписами собору, а також терміни виконання основних робіт.
Ключові слова: Катедральний собор Святого Воскресіння, Станіславів, Єпископський Ординаріат, оновлення, іконостас, розписи, різьба.

читати »

Купчинська Лариса Студенти Віденської академії образотворчих мистецтв у портретах Францішка Тепи С. 1086-1094

Аналізуються портрети студентів Віденської академії образотворчих мистецтв 1840-х рр., які виконав львівський художник Францішек Тепа, навчаючись у приватній школі Фердинанда Георга Вальдмюллєра. Вони розглядаються у контексті державотворчих процесів польського народу. Подаються у тісному зв’язку із напрямом праці провідних діячів Галичини, передусім Юзефа Ґвальберта Павліковського. Трактуються як реакція на одне із головних завдань часу — підготовка документальної бази історичної та культурної пам’яті. Розкривається їх ідейно-естетична визначеність, яка відповідає вимогам часу і суспільства. Висвітлюється образно-художня система портретів, побудована на національних традиціях із урахуванням найновіших здобутків європейського мистецтва, в першу чергу австрійського. У той же час підкреслюється вагоме значення творчого доробку Ф. Тепи в історії української культури, його актуальність у вивченні шляхів становлення самобутної української мистецької школи.
Ключові слова: Віденська академія образотворчих мистецтв, студенти, портрети, документ, Францішек Тепа, Україна.

читати »

Дундяк Ірина Іван Їжакевич і церковне мистецтво України другої пол. ХХ ст. С. 1095-1101

У статті розглядається іконописна спадщина видатного українського художника Івана Їжакевича (1864—1962) у контексті розвитку церковно-декораційного мистецтва XX ст. Досвід митця зіставляється з базовими ідеями цієї галузі образотворчого мистецтва, закладеними українськими модерністами, зокрема в аспекті стильових орієнтацій. Здійснюється спроба відстежити еволюцію поглядів І. Їжакевича на спеціальні питання іконографії, смислового наповнення сакральних образів в різні періоди його творчості. Аналізуються найбільш значимі праці художника, з наголосом на повоєнному періоді його творчості. Концепція іконопису і поліхромій художника порівнюється з іншими лініями розвитку українського церковного мистецтва другої пол. XX ст.
Ключові слова: церковне мистецтво, іконопис, ікони, іконостас, художник.

читати »

Клімашевський Андрій Що ж насправді подарував гетьман Іван Мазепа храму Гробу Господнього в Єрусалимі? С. 1102-1109

З’ясоване первісне призначення заново відкритого срібного дару Івана Мазепи храму Гробу Господнього в Єрусалимі, його символіки в контексті стратегії зовнішньополітичної меценатської діяльності гетьмана.
Ключові слова: гетьман, Іван Мазепа, Єрусалим, храм Гробу Господнього, вівтар, плащаниця, антимінс, антепендій, престол.

читати »

Якимечко Лілія Життєстверджувальна природа в творчості Аркадії Оленської-Петришин та Параски Хоми як прояв рис національного мистецтва С. 1110-1118

Розглядається творчість двох відомих українських мисткинь — професійної художниці та мистецького критика з української діаспори США Аркадії Оленської-Петришин та самобутньої майстрині декоративного розпису Параски Хоми. Творчість мисткинь проаналізована в контексті їх мистецьких середовищ, авторської стилістики та світогляду, художньо-виражальних засобів в малярстві, творчих етапів та тематичних пошуків, а також ментальних рис українського характеру в мистецьких проявах.
Ключові слова: авторський стиль та світогляд, рослинні та квіткові образи, тема природи в малярстві, художньо-виражальні засоби, мистецьке середовище, діаспора, українська ментальність, національне мистецтво.

читати »

Козакевич Олена Ліга Промислової Допомоги: передумови створення та початки діяльності (структура, статути) С. 1119-1132

Розглядаються передумови створення та перші роки діяльності «Ліги Промислової Допомоги» у контексті розвитку промислу Галичини поч. ХХ століття. Визначена структура цієї організації, а саме — функціонування низки Союзів та Товариств, які у 1904 р. об’єдналися у Лігу. Представлені їх статути та положення, визначені ключові напрямки роботи.
Ключові слова: Центральний Союз галицького фабричного промислу, Товариство «Промислова Допомога», Бюро реклами місцевих виробів, «Ліга Промислової Допомоги», місцевий промисел, секції Товариства, устав, статут.

читати »

Ткачук Ілона Визначення ментальної складової твору живопису когнітивно-експертним методом С. 1133-1145

Розглядається сприйняття твору живопису як два паралельних процеси. Виокремлено когнітивну інформаційну та ментальну складові з пропозицією когнітивно-експертного методу їх виявлення; аналізується специфіка кожної з них у даному процесі. Наведені аргументи, чому саме постає необхідність дослідження від початку творення автором і до рецепції глядачем. Виведена пряма залежність обсягу закладеної у творі різнорівневої інформації та її подальшої вербалізації реципієнтом. Увага зосереджена на ментальному рівні, оскільки механізм його впливу є водночас вагомим і латентним.
Ключові слова: сприйняття твору, живопис, ментальне, метод дослідження, когнітивний, процес творення, вербалізація інформації.

читати »

Маковецька Марта Стан дослідження зародження та розвитку дизайну в Галичині в наукових джерелах С. 1146-1154

Висвітлюється стан дослідження у науковій мистецтвознавчій літературі передумов появи дизайну у Львові, та Галичині в цілому. На основі літературних та архівних джерел розкривається специфіка розбудови таких галузей дизайну, як архітектурний, промисловий дизайн тощо. Основна увага приділяється значимим явищам, які мали загальноєвропейський розголос та значення для розвитку дизайну в Галичині та Україні в цілому.
Ключові слова: дизайн, ремесла, промисловість, Галичина.

читати »

Студницький Іван Художньо-стилістичні особливості архітектури вокзалів України другої половини ХІХ — першої третини ХХ ст. С. 1155-1162

Аналізуються художні собливості архітектури вокзалів України другої половини ХІХ — першої третини ХХ ст. На прикладі конкретних пам’яток виявлено характерні риси стилів еклектизму, модерну, ар деко та принципи поєднання в архітектурі вокзалів напряму ретроспективізму з прогресивними будівельними технологіями.
Ключові слова: архітектура вокзалів, художньо-стилістичні особливості, ретроспективізм-еклектизм, модерн, ар деко, декоративні архітектурні деталі, синтез мистецтв.

читати »

Федорчук Олена Бісерний декор західноподільської народної ноші XX — початку ХХІ століття С. 1163-1177

Досліджується бісерний декор західноподільської народної ноші ХХ — початку ХХІ століття. Автор виокремлює другий (перша половина ХХ ст.) та третій (середина ХХ ст. — початок ХХІ ст.) етапи розвитку української традиції художніх виробів з бісеру. Проводиться порівняльний художній аналіз творів досліджуваних періодів. Розглядаються основні тенденції сучасних мистецьких процесів.
Ключові слова: бісер, прикраса, бісерний декор, одяг, Західне Поділля.

читати »

Білоус Віра «Живописний Казахстан» Т. Шевченка в дослідженнях народознавців Центральної Азії С. 1178-1188

Як оцінюють джерельну вартість мистецьких творів Т. Шевченка періоду заслання дослідники традиційної культури народів Арало-Прикаспію? У яких ділянках казахстанської етнології використовують інформативно-зображальний матеріал акварелей та сепій українського художника? Це ті питання, яких торкається авторка статті.
Ключові слова: Тарас Шевченко, мистецька спадщина, казахстанська етнологія, інформативне джерело.

читати »

Герій Оксана Культурний трансфер: стиль Корнеліса Флоріса в інтерпретації Йоганна Пфістера С. 1189-1197

Розглядаються характерні риси скульптурного оформлення малих архітектурних форм, які запропонував антверпенський майстер Корнеліс Флоріс, розвинули та поширили у Північній та Центрально-Східній Європі його учні та послідовники. Окрема увага зосереджена на формуванні специфічних декоративних елементів львівської різьби у камені й дереві першої половини XVII ст., які інспіровані скульптурними та графічними творами Корнеліса Флоріса та його учнів. Наголошується, що досить виразно проявилися характерні риси флорісівського стилю в надгробках та вівтарях, авторство яких приписують вроцлавському майстрові Йоганнові Пфістерові, що працював у Львові та Бережанах. На основі аналізу мистецьких пам’яток прослідковані гіпотетичні шляхи рецепції іноземних художніх форм у мистецтві Львова, виділений репертуар запозичених образних і декоративних елементів.
Ключові слова: маньєризм, північноєвропейська скульптура, гравюра XVI ст., львівське декоративне різьблення XVII ст., майстер Йоганн Пфістер.

читати »

Левицька Мар’яна «Pars pro toto…». Значення деталі в портреті Бідермайєра (до атрибуції «Портрета невідомої» з колекції Сумського художнього музею) С. 1198-1205

Стаття є спробою атрибуції маловивченого твору «Портрет невідомої» із фондів Сумського художнього музею. Атрибуція базується на одному із підходів, запропонованих у мистецтвознавсті А. Варбурґом, а саме — застосуванні принципу «pars pro toto». Аналізуючи нагороду як одну із головних деталей портрета, вдалося встановити особу портретованої, та обставини, що передували появі твору. Інформація, «прихована» у деталі, дала змогу поглибити інтерпретацію портрета.
Ключові слова: портрет, стилістика бідермайєра, деталь, орден Зіркового Хреста.

читати »

Семенюк Василь Формування та розвиток творчого методу Леопольда Левицького у контексті суспільно-політичних перетворень в Україні 1930—1960-х рр. С. 1206-1210

Розглядається проблематика впливу соціокультурного фактора на творчість Леопольда Левицького. Особливої уваги надано розкриттю співвіднесення відомих у мемуаристиці та спогадах дружини Леопольда Левицького факторів, зокрема застосовано фрагменти інтерв’ю автора статті з Генею Бенціонівною Левицькою та вперше публікується серія графічних ескізів 1960-х рр. до ліноритних робіт, а також начерки. Загалом, особливої уваги надано проблематиці передумов та специфіки розвитку творчої особистості митця, наголошено на соціально-політичних та загалом світоглядних засад, що спричинили формування творчого методу Леопольда Левицького.
Ключові слова: творчий метод, соціокультурний фактор, інтерв’ю, ескізи.

читати »

Нога Олесь, Савицький Ігор Пежанський Григорій — призабутий український будівничий музично-театральних закладів Львова першої половини XX століття С. 1211-1217

Повертається призабуте ім’я інженера-архітектора, який належав до першої української хвилі архітекторів, що займались пошуками українських традиційних виявів, що привело до появи українського стилю.
Ключові слова: Григорій Пежанський, інженер-архітектор, Львів.

читати »

Логінський Ярослав Педагогічний внесок В.І. Забашти у вітчизняну художню освіту С. 1218-1222

Розглядається педагогічний досвід визначного сучасного художника, керівника пейзажної майстерні Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, професора В.І. Забашти. Основна увага приділяється авторській творчій методології, тим принципам, які вирізняють його як одного з кращих в сучасній історії мистецької освіти фахівців. Індивідуальні професійні якості, національна платформа та характер митця розкрилися в цілому ряді підходів педагога до нових генерацій українських художників-пейзажистів.
Ключові слова: Василь Забашта, мистецька педагогіка, малярство, пейзаж, метод, етюд, пленер, школа пейзажного живопису.

читати »

Майовець Андрій «Муха-цокотуха тараканище» (за казкою К. Чуковського) у творчій інтерпретації Юрія Чаришнікова С. 1223-1226

Аналізується досвід митця-ілюстратора Юрія Чаришнікова, випускника Львівського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова (Українська академія друкарства), останньої чверті ХХ ст. Розглядається створений ним ілюстративний ряд до казки Корнія Чуковського «Муха-Цокотуха Тараканище». Відзначається особливість застосованої естампної техніки літографії у створенні графічних аркушів. Простежується високий мистецький рівень виконаних малюнків, самобутній і неповторний стиль та манера, з притаманною їм фантасмагоричністю та авторським алегоричним мисленням.
Ключові слова: ілюстрація, естампна техніка літографія, стиль і манера, художник-графік Юрій Чаришніков, казка Корнія Чуковського «Муха-Цокотуха Тараканище», ху­дожньо-образні засоби, алегорія.

читати »

Нікітенко Костянтин Прибуток і суспільний розвиток: конфлікт інтересів арт-менеджера С. 1227-1232

Дослідження присвячене аналізу особливостей функціонування менеджменту в сфері культури і мистецтва. Розглянуто специфіку забезпечення єдності між теорією і практикою менеджменту та сучасним мистецтвом. Окрема увага приділена аналізу підприємницького аспекту (вдала промоція дає змогу зробити подією навіть досить посереднє явище і навпаки). Доведено, що діяльність фахівців даної сфери вимагає глибоких знань не лише у галузі економічної науки, але й наявності достатньої бази з історії вітчизняної та закордонної культури, а також і загального високого рівня ерудиції та культури. Естетичне виховання, грунтовні знання і відповідна освіта уможливлюють враховувати не лише фінансові, але й соціальні результати своєї професійної діяльності.
Ключові слова: мистецтво, менеджмент мистецтва, фінансовий результат, соціокультурний простір.

читати »

Триколенко Софія Особливості декораційного оформлення камерного простору С. 1233-1237

Розглядаються спектаклі, здійснені на камерних сценах із застосуванням різного планування ігрового простору. Наводяться приклади вистав на Малій сцені Театру на лівому березі Дніпра, Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір’я», Центру мистецтв Новий український театр. Велику увагу приділено особливостям художніх концепцій — їх знаково-символічному візуальному потрактуванню. Проаналізовано технічні елементи сценографії, за допомогою яких досягається потрібний образний ефект.
Ключові слова: вистава, сценографія, символіка, художнє рішення.

читати »

Юдова-Романова Катерина Аромати у сценічному мистецтві С. 1238-1243

Стаття присвячена мало дослідженій вітчизняною наукою темі — ролі і місцю ароматів у сценічному мистецтві. Автор, звертаючись до прикладів з історії та сучасності, аргументовано доводить, що застосування запахів у театрально-видовищних постановках додає їм художності, оригінальності та емоційної насиченості. Запахи у сценічному мистецтві розглядаються як вагома складова режисерського рішення вистави, а також з точки зору можливостей сучасних технічних засобів оформлення сценічного простору шляхом ароматизації та кондиціювання приміщення.
Ключові слова: аромати, сценічне мистецтво, технічні засоби оформлення.

читати »

Гамалія Катерина Планувальне рішення садів Семіраміди в контексті ландшафтного дизайну С. 1244-1250

Стаття демонструє, що сільське господарство та садівництво Давньої Месопотамії досягли надзвичайно високого рівня за умов стародавнього світу. Підкреслено, що сади Месопотамії мали як утилітарний, так і декоративний характер, а найвищим досягненням її садово-паркового мистецтва були висячі сади Семіраміди. Деякі застосовані при їхньому створенні інновації дійшли до наших часів.
Ключові слова: Месопотамія, садівництво, Едем, висячі сади Семіраміди, садово-паркове мистецтво.

читати »

Аблаєва Ульвіє Образотворчі джерела XVI — поч. XX ст. в дослідженні чоловічих головних уборів кримських татар С. 1251-1257

Реконструйовані еволюційні зміни традиційних кримськотатарських головних уборів на основі образотворчих джерел з фондів Кримського історичного музею «Ларішес». Це дало можливість класифікувати чоловічі головні убори, вивчити генезис та національний культурний феномен так званої «татарської шапки».
Ключові слова: кримські татари, дослідження, образотворчі джерела, чоловічі головні убори, еволюція, етап, порівняльно-історичний аналіз, шапка, ковпак, хутро.

читати »

Павлюк Степан Плоди його життя нетлінні С. 1258-1259

читати »

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »