« 2017. № 6 (138)

Народознавчі зошити. 2017. № 6 (138). С. 1388—1393

УДК 392.81 (477) “18/19”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.06.1388

Надійшла 17.10.2017

СЬОГОДЕННЯ У ПРИЗМІ ТРАДИЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ХАРЧУВАННЯ МЕШКАНЦІВ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ ХІХ — НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Щербань Олена Василівна, кандидат історичних наук,

старший викладач Харківської державної академії культури,

Бурсацький узвіз, 4,  м. Харків, 61057, Україна

Контакти: (066)1845061; e-mail: rector@ic.ac.kharkov.ua

Анотація. Про особливості традиційної культури харчування мешканців Наддніпрянщини. Акцентовано увагу на денному меню селянина­середняка в скоромний будень, свято та пісний будень і пісне свято. Зроблено висновки про те, що сформований впродовж не одного тисячоліття харчовий раціон складався з натуральних продуктів місцевого виробництва, які готувалися у глиняному посуді в печі, переважно шляхом варіння та тушкування, був досить поживним, не призводив до масового ожиріння.

Ключові слова: глиняний посуд, культура харчування, вариста піч, Наддніпрянщина.

Список використаних джерел

  1. Етнографічні матеріали (1854—1855 рр.) // ІМФЕ  — Ф. 2. — Од. зб. 11. — 95 арк.
  2. Артюх Л.Ф. Народне харчування українців та росіян північно­східних районів України / Л.Ф. Артюх. — Київ : Наукова думка, 1982. — 112 с.
  3. Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології / Х.К. Вовк. — Київ : Мистецтво, 1995. — 336 с.
  4. В.Щ. Пища и питье крестьян­малороссов, с некоторыми относящимися сюда обычаями, поверьями и приметами / В. Щ. // Этнографическое обозрение. — Москва : Издание Этнографического Отдела Императорского общества любителей естествознания, антропологии и этнографии, состоящего при Московском университете, 1899. — № 1—2. — С. 266—322.
  5. Заглада Н. Харчування в с. Старосілля на Черні­гівщині / Н. Заглада // Материяли до етнології. — Київ : Всеукраїнська академія наук, 1931. — ІІІ. — С. 83—196.
  6. Квітка­Основ’яненко Г.Ф. Українські повісті / Г.Ф. Квіт­ка­Основ’яненко. — Київ : Державне видав­ництво України, 1929. — Т. 1. — 517 с.
  7. Кирчів Р. Наддніпрянщина / Р. Кирчів // Мала енциклопедія українського народознавства / за редакцією чл.­кор. НАН України, д­ра іст. наук, проф. С. Павлюка. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2007. — С. 368.
  8. Клиновецька З. Страви й напитки на Україні / З. Кли­новецька. — Київ : Час, 1991. — 218 с.
  9. Котляревський І.П. Повне зібрання творів / І.П. Котляревський. — Київ : Наукова думка, 1969. — 512 с
  10. Маркевич Н. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян / Н. Маркевич . — Київ : Тип. И. и А. Давиденко, 1860. — 174 с.
  11. Молоховец Е. Подарок молодым хазяйкам, или средство к уменьшению расходов в домашнем хозяйстве / Еле­на Молоховец. — Санкт­Петербург : Тип. Н.Н. Клобукова, 1901. — 1052 с.
  12. П. И. Народные обычаи, поверья, приметы, пословицы и загадки, относящиеся к малорусской хате (Материалы для характеристики миросозерцания крестьянского на­селения Купянского уезда) / П. И. // Харьковский Сборник. Литературно­научное приложение к «Харьковскому календарю» на 1889 год. — Харьков  : Типография Губернского Правления, 1889. — Вып. 3. — С. 35—66.
  13. Хмелевская М. Экономная кухарка / М. Хмелевская ; под. ред. Е. Астаховой, Т. Крупы — Харьков : Библекс, 2006. — 416 с.
  14. Щербань Е.В. Глиняная посуда как элемент традиционной культуры питания украинцев: постановка проблемы / Е.В. Щербань // Материалы I Международного симпозиума «Традиционная культура в современном мире. История еды и традиции питания народов мира» 30 октября — 1 ноября 2014 г. — Москва : МГУ им. М.В. Ломоносова, 2015.
  15. ЩербаньО.В. «Красне письменство», як джерело керамологічних досліджень культури харчування доби українців доби козаччини / О.В.Щербань // Запо­відна Хортиця. Матеріали міжнародної науково­прак­тичної конференції «Історія запорізького козацтва в пам’ятках та музейній практиці». — Спеціальний випуск. — Запоріжжя : А&V.Art.GROUP, 2011. — С. 80—83.
  16. Щербань О.В. Народна «магія» у виготовленні та побутовому використанні глиняного посуду Наддніпрянщини (кінець ХІХ — перша половина ХХ століття) / О. Щербань // Народознавчі зошити. — 2015. — № 1 (121). — С. 195—205.
  17. Щербань Олена. Глиняний посуд Наддніпрянщини, як складова традиційної культури харчування українців / Олена Щербань // Сучасні дослідження української культури ; Wspolczesnebadanianadukrainskakultura / за редакцією Марини Замбжицької, Пауліни Олеховської та Катажини Якубовської­-Кравчик. — Варшава ; Івано­Франківськ : SowaSp., 2015. — С. 266—283.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »