« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 642–650

УДК 7. 046; 7.041.6

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.642

ТВОРИ АВТОРА ІКОН АПОСТОЛІВ ЧИНУ МОЛІННЯ ПОЧАТКУ 1730-Х РР. З ЦЕРКВИ В ГРОЗЬОВІЙ НА ЗАХІДНІЙ БОЙКІВЩИНІ В КОНТЕКСТІ ДІЯЛЬНОСТІ РИБОТИЦЬКИХ МАЙСТРІВ

Косів Роксолана Романівна, кандидат мистецтвознавства, доцент
Львівська національна академія мистецтв,
кафедра сакрального мистецтва,
вул. Кубійовича, 38, 79011 м. Львів, Україна;
старший науковий працівник,
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
відділ давньоукраїнського мистецтва
Контакти: e-mail: lanakosiv@yahoo.com

Анотація. Стаття присвячена творчості автора ікон апостолів з чину Моління іконостаса з церкви Різдва Богородиці у с. Грозьова на Західній Бойківщині (Польща), що зберігаються у Музеї народної архітектури в Сяноку. На підставі дослідження авторського почерку майстра виявлено, що з ним пов’язані також ікони з пророчого ярусу цього іконостаса та ікона Тайної вечері — з празникового. З’ясовано, що три картуші з пророчого ярусу цього іконостаса зберігаються в Історичному музею в Сяноку (у музейній документації вони не мають відомого місця походження). Автору ікон апостолів з Грозьової атрибутовані низка пам’яток з різних музейних збірок. Встановлено, що час творчої праці маляра припадає на 1720—1730-ті рр.

Ключові слова. ікона, чин Моління, риботицький малярський осередок, церква Різдва Богородиці у с. Грозьова (Західна Бойківщина, Польща), авторська манера малярства, стилістика.

Надійшла 21.01.2018

Список використаних джерел

1. Гелитович М. Богородиця з Дитям і похвалою. Ікони колекції Національного музею у Львові / Марія Гелитович. — Львів : Свічадо, 2005. — 168 с.
2. Іконостас церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський. Альбом — каталог / автори проекту: Мирослав Откович, Володимир Турецький, Степан Кубів. — Львів : Наукове видання Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України, 2005. — 508 c.
3. Косів Р. Твори Тимотея — маляра, міщанина риботицького 1660—1670-ті рр. / Роксолана Косів // Народознавчі зошити. — 2017. — Вип. 5. — C. 1149—1155.
4. Косів Р. Твори майстра ікон з церкви у Лімній та майстра Триморфону з церкви у Здвижені в контексті діяльності риботицького малярського осередку першої половини XVIII ст. / Роксолана Косів // Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. — Львів, 2014. — № 10. — С. 88—98.
5. Український середньовічний живопис. Альбом / Г. Логвин, Л. Міляєва, В. Свєнціцька. — Київ : Мистецтво, 1976. — 26 с. : СІХ іл.
6. Шедеври українського іконопису ХІІ—ХІХ ст. Альбом / упор. Л. Членова. — Київ : Мистецтво, 1999. — 255 с.
7. Ikona Karpacka. Album wystawy w Parku Etnograficznym w Sanoku / Czajkowski J., Grządziela R., Szczepkowski A. — Sanok, 1998. — 191 s.
8. Kinga Jara R. Sztuka w służbie Boskiej idei. Zagadnienia artystyczno-ideowe zbiorów sztuki Muzeum budownictwa ludowego w Sanoku na przykładzie kultowego żydowskiego rzemiosła artystycznego i malowideł ściennych cerkwi z Grąziowej / Renata Kinga Jara // Materiały Muzeum budownictwa ludowego w Sanoku. — Sanok, 2008. — № 37. — S. 173—245.
9. Kruk M. Zachodnioruskie ikony Matki Boskiej z Dzieciątkiem w wieku XV i XVI / Mirosław Kruk. — Kraków : Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2000. — 350 s. : 75 il.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »