« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 642–650

УДК 7. 046; 7.041.6

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.642

ТВОРИ АВТОРА ІКОН АПОСТОЛІВ ЧИНУ МОЛІННЯ ПОЧАТКУ 1730-Х РР. З ЦЕРКВИ В ГРОЗЬОВІЙ НА ЗАХІДНІЙ БОЙКІВЩИНІ В КОНТЕКСТІ ДІЯЛЬНОСТІ РИБОТИЦЬКИХ МАЙСТРІВ

Косів Роксолана Романівна, кандидат мистецтвознавства, доцент
Львівська національна академія мистецтв,
кафедра сакрального мистецтва,
вул. Кубійовича, 38, 79011 м. Львів, Україна;
старший науковий працівник,
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
відділ давньоукраїнського мистецтва
Контакти: e-mail: lanakosiv@yahoo.com

Анотація. Стаття присвячена творчості автора ікон апостолів з чину Моління іконостаса з церкви Різдва Богородиці у с. Грозьова на Західній Бойківщині (Польща), що зберігаються у Музеї народної архітектури в Сяноку. На підставі дослідження авторського почерку майстра виявлено, що з ним пов’язані також ікони з пророчого ярусу цього іконостаса та ікона Тайної вечері — з празникового. З’ясовано, що три картуші з пророчого ярусу цього іконостаса зберігаються в Історичному музею в Сяноку (у музейній документації вони не мають відомого місця походження). Автору ікон апостолів з Грозьової атрибутовані низка пам’яток з різних музейних збірок. Встановлено, що час творчої праці маляра припадає на 1720—1730-ті рр.

Ключові слова. ікона, чин Моління, риботицький малярський осередок, церква Різдва Богородиці у с. Грозьова (Західна Бойківщина, Польща), авторська манера малярства, стилістика.

Надійшла 21.01.2018

Список використаних джерел

1. Гелитович М. Богородиця з Дитям і похвалою. Ікони колекції Національного музею у Львові / Марія Гелитович. — Львів : Свічадо, 2005. — 168 с.
2. Іконостас церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський. Альбом — каталог / автори проекту: Мирослав Откович, Володимир Турецький, Степан Кубів. — Львів : Наукове видання Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України, 2005. — 508 c.
3. Косів Р. Твори Тимотея — маляра, міщанина риботицького 1660—1670-ті рр. / Роксолана Косів // Народознавчі зошити. — 2017. — Вип. 5. — C. 1149—1155.
4. Косів Р. Твори майстра ікон з церкви у Лімній та майстра Триморфону з церкви у Здвижені в контексті діяльності риботицького малярського осередку першої половини XVIII ст. / Роксолана Косів // Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. — Львів, 2014. — № 10. — С. 88—98.
5. Український середньовічний живопис. Альбом / Г. Логвин, Л. Міляєва, В. Свєнціцька. — Київ : Мистецтво, 1976. — 26 с. : СІХ іл.
6. Шедеври українського іконопису ХІІ—ХІХ ст. Альбом / упор. Л. Членова. — Київ : Мистецтво, 1999. — 255 с.
7. Ikona Karpacka. Album wystawy w Parku Etnograficznym w Sanoku / Czajkowski J., Grządziela R., Szczepkowski A. — Sanok, 1998. — 191 s.
8. Kinga Jara R. Sztuka w służbie Boskiej idei. Zagadnienia artystyczno-ideowe zbiorów sztuki Muzeum budownictwa ludowego w Sanoku na przykładzie kultowego żydowskiego rzemiosła artystycznego i malowideł ściennych cerkwi z Grąziowej / Renata Kinga Jara // Materiały Muzeum budownictwa ludowego w Sanoku. — Sanok, 2008. — № 37. — S. 173—245.
9. Kruk M. Zachodnioruskie ikony Matki Boskiej z Dzieciątkiem w wieku XV i XVI / Mirosław Kruk. — Kraków : Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2000. — 350 s. : 75 il.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »