« 2018. № 5 (143)

Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1246—1254

УДК 7.033.2:7.046:7.45

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.05.1246

Надійшла 16.08.2018

ВУЗЛИ НА ЗАВІСАХ ТА ВУЗЛИ НА КОЛОНАХ У ВІЗАНТІЙСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ: ПОХОДЖЕННЯ, ВИКОРИСТАННЯ, СИМВОЛІКА

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7411-0574

Матвєєва Юлія Геннадіївна, кандидат мистецтвознавства, доцент

кафедра дизайн та образотворче мистецтво

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

61002, м. Харків, Куликівський узвіз, 12, Україна,

Контакти: телефон 380 50 751 51 90, e-mail: matveyevoy@gmail.com

Анотація. Візантійські вузли на колонах розповсюджені у мистецтві XI—XIV ст. Їх походження пов’язували із вузлом Геракла та візантійськими завісами. За рамками досліджень залишилися питання, чому і як саме відбулася втрата завіси та як від неї залишився саме вузол, чому цей процес фіксується саме з XI ст. і чому мотив є актуальним у мистецтві лише до XIV ст. У статті розкривається процес перетворення завіс на колони із вузлами. На підставі аналізу зображень виводиться тип вузла, яким в’язалися завіси. Розроблені макети зав’язування вузлів і їх перетворення на колони. На прикладах макетів доводиться, що походження вузлів на колонах бере початок у візуальному вигляді колони ківорію, до якої з двох боків прив’язувались спільним вузлом завіси, при цьому вигляд колони змінювався: залишалася видною лише капітель, потім дві вертикальні смуги завіс, вузол, та знов дві смуги завіс. Цей візуальний образ дав початок саме здвоєної колони із вузлом посередині. Образ набирає значення і актуальності саме в XI ст. у зв’язку із еволюцією літургійних тканин. У цей час йде процес перетворення завіс ківорію на великі воздухи. Завіси у зв’язку із цим втрачають свою функцію і залишаються постійно відкритими — прив’язаними до колонок. Це стає причиною перетворення їх на символічні зображення подвійної колони із вузлом. Паралельно йде процес переносу функцій ківорію на вівтарну перегороду — розвивається іконостас і занепадає ківорій. У цьому процесі подвійні колони із вузлами потрапляють на вівтарну перегороду та іконостас. До XIV ст. пам’ять про вузли на завісах поступово зникає — вони починають набувати іншого значення, їх використовують як декоративний елемент і осмислюють в іншому ключі — перетворюють на колони входу у храм Соломона і розташовують назовні.

Ключові слова: подвійні колони з вузлом, завіса, ківорій, іконостас, воздух.

Список використаних джерел

  1. Герман Константинопольский, свт. Сказание о Церкви и рассмотрение таинств / Герман Константинопольский ; вступ. ст. П.И. Мейендорфа ; пер. и пред. Е.М. Ломизе. — Москва : Мартис, 1995. — 87 с.
  2. Досева И. Колоните с «възли» — опит за интерпретация / И. Досева // Проблеми на изкуството. Тримесячно списание за теория, история и критика на искуството. Art Studies Quarterly. Институт на изкуствознание при Булгарска академия на науките — София.  — Година 36. — А 2003. — София : Институт на изкуствознание при Булгарска академия на науките, 2003. — С. 15—19.
  3. Лозанова Р. Литургические ткани / Р. Лозанова // Христианское искусство Болгарии. Выставка 1 октября — 8 декабря 2003 г / Национальный Исторический Музей, София ; Государственный Исторический музей, Москва. — Москва, 2003. — С. 59—64.
  4. Матвєєва Ю.Г. Мова тканин у візантійському мистецтві : монографія / Ю.Г. Матвєєва ; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О.М. Бекетова. — Харків : ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2018. — 526 с.
  5. Матвеева Ю.Г. Изобразительные литургические ткани IV—XVI вв.: эволюция в обиходе и символике / Ю.Г. Матвеева // Линтула: сборник научных статей: материалы научной конференции VIII Линтуловских чтений 2014 г. Вып. 8 / науч. ред. настоятельница Константино-Еленинского женского монастыря игуменья Илариона (Феоктистова), кандидат искусствоведения, редактор отдела подготовки изданий Государственного Русского музея, член Союза художников России В.Б. Казарина. — С.-Пб.: КультИнформПресс, 2015. — С. 199—222.
  6. Попова О.С. Византийские и древнерусские миниатюры / О.С. Попова. — Москва : Индрик, 2003. — 336 с.
  7. Стамеров К.К. Нариси з історії костюмів / К.К. Стамеров. — Київ : Мистецтво, 1978. — Ч. 1. — 243 с.
  8. Kalavrezou-Maxeiner I. The Byzantine Knotted Column / Kalavrezou-MaxeinerI. // Byzantina kai Metabyzantina. Byzantine Studies in Honor of Milton. V.Anactos / editor Speros Vrionis ; jr. Vol. 4. — Malibu  : Undena Publications, 1985. — P. 95 — 103.
  9. Maguire H. Rhetoric, Nature and Magic in Byzantine Art / Henry Maguire. —Aldershot ; Sydney, 1998. — 314 р.
  10. Mathews T.F. The Early Churches of Constantinopole: Architecture and Liturgy / Mathews T.F. — University Park : Pennsylvania State University Press, 1971. — 194 р.
  11. The Glory of Byzantium: Art and Culture of the Middle Byzantine Era. A.D. 843—1261 / edited by H.C. Evans, W.D. Wixom. — New York, 1997. — 754 p.
  12. Patrologia curcus completes. Ser. Graeca / ed. J.P. Migne. — Paris, 1862. — T. 61. — 804 p.
  13. Patrologia curcus completes. Ser. Graeca / ed. J.P. Migne. — Paris, 1862. — T. 62. — 784 p.
  14. Patrologia curcus completes. Ser. Graeca / ed. J.P. Migne. — Paris, 1863. — T. 108. — 1492 p.
  15. Patrologia curcus completes. Ser. Graeca / ed. J.P.Migne. — Paris, 1865. — T. 86.2. — 3360 p.
  16. Кирилівська церква. Київ. (дата звернення 4.08.2018) http://ozi.pp.ua/kirilivska-tserkva-kijiv_12120/.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »