« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 236—252

УДК 738.1/.8(477)”18/20″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.236

ТИПОЛОГІЯ І ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗООМОРФНИХ КЕРАМІЧНИХ ВИРОБІВ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ

ІВАШКІВ Галина

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-2359-6735

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства Національної академії наук України,

Музей етнографії та художнього промислу,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: halia_503@ukr.net

Анотація. У статті проаналізовано художні особливості та функціональне призначення основних типів зооморфних керамічних виробів ХІХ — початку ХХІ століть — освітлювальні прилади, посуд, предмети інтер’єру, музичні інструменти, іграшки з різних гончарних центрів України. В одних предметах зооморфні риси виявляються в окремих деталях (корок, накривка тощо), в інших — це цілісна форма (птах або тварина), яка нерідко увиразнювалась мальованим чи рельєфним декором. Деякі майстри ретельно розробляли кожен елемент (пір’я чи шерсть), інші — подавали зооморфні вироби більш стилізовано.

Ключові слова: кераміка, зооморфні вироби, типологія, художні особливості, форма, декор, функціональне призначення.

Надійшла 5.02.2019

Список використаних джерел

  1. Енциклопедія Трипільської цивілізації. Київ 2004. Т.1. Кн.1. 703 с.; Т. 2. 654 с.
  2. Русов М. Гончарство у селі Опошні, у Полтавщині. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів: Вид-ня Етногр. Комісії, 1905. Т. VІ. С. 41—59.
  3. Прусевич А. Гончарный промысел в Подольской губернии. Кустарные промыслы Подольской губернии. Киев: Типо-Литография «С.В. Кульженко», 1916. С. 9—118.
  4. Фриде М. Гончарство на юге Черниговщины. Материалы по этнографии. Ленинград: Изд.-во Госуд. Рус. Музея, 1926. Т. ІІІ. Вып. І. С. 45—58.
  5. Риженко Я. Форми гончарних виробів Полтавщини. Науковий збірник Харківської науково-дослідної катедри історії української культури. Харків: Держ. вид-во України. Т. ІХ. Вип. 2. 1930. С. 22—42.
  6. Логвинська Л., Тищенко О. Майоліка. Київ: Мистецтво, 1966. 125 с.
  7. Лащук Ю.П. Кераміка. Історія українського мистецтва: в 6-ти т. Київ: Головна ред. укр. рад. енциклопедії, 1970. Т. ІV. Кн. 2. С. 340—350.
  8. Лащук Ю. Народне мистецтво Українського Полісся. Львів: Каменяр, 1992. 134 с.
  9. Данченко Л. Народна кераміка Середнього Придні­пров’я. Київ: Мистецтво, 1974. 192 с.
  10. СаковичІ.В. Народна керамічна скульптура Радянської України. Київ: Наукова думка, 1970. 88с.
  11. ЧарновськийО. Українська народна скульптура. Львів: Вид-во при Львівському державному універ­ситеті, 1976. 144с.
  12. ЩербакВ. Сучасна українська майоліка. Київ: Науко­ва думка, 1974. 192с.
  13. СтанкевичМ.Є. Іграшки. АнтоновичЄ.А., Захар­чук-Чугай Р.В., Станкевич М. Є. Декоративно-прикладне мистецтво. Львів: Світ, 1992. С. 227—233.
  14. НайденО. Українська народна іграшка. Київ: АртЕк, 1999. 256с.
  15. ПошивайлоІ. Феноменологія гончарства. Семіотико-етнологічні аспекти. Опішне: Українське Народо­знав­ство, 2000. 432с.
  16. КлименкоО. Колекція опішнянської кераміки в зі­бран­ні Державного музею українського народного деко­ративного мистецтва. 100років колекції Держав­ного музею українського народного декоративного мистецтва. Київ: АртЕк, 2002. С. 74—79.
  17. СержантЛ. Від ремесла до мистецтва. Народне мистецтво. 2000. №1—2. С. 30—31.
  18. СержантЛ. Кераміка Чернігівщини у зібранні Музею українського народного декоративного мистецтва. Му­зейна справа та музейна політика в Україні ХХ століття. Київ: Златограф, 2004. С.159—166.
  19. ГерусЛ. Українська народна іграшка. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2004. 264с.
  20. Івашків Г. Декор української народної кераміки ХVІ — першої половини ХХ століть. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. 544 с.
  21. ІвашківГ. Збірка Петра Лінинського. Науково-мис­тецьке видання. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2010. 280с.
  22. Яків Падалка. Кераміка. Каталог виставки творів. Київ: Спілка художників України, 1990. 36с.
  23. Дмитро Головко. Альбом. Київ: Мистецтво, 1978. 47с.
  24. Большая иллюстрированная энциклопедия древностей. Прага: Артия, 1980. 496с.
  25. Melegati L. Ceramika. Warszawa: Arkady, 1997. 192 s.
  26. Гура А.В. Сова. Славянские древности. Этно­лин­гвис­тический словарь. Москва: Международные отношения, 2012. Т. 5. 736 с.
  27. Румынское народное искусство. Бухарест: Изд-во Румынского Института культурной связи с заграницей, 1955. 82с.
  28. Tomuh P. Грнчарство у Србиjию. Београд: Етнографски музеj у Београду, 1983. 215с.
  29. МельничукЛ., МельничукІ., Вдовцов М. Бубнівська кераміка. Бубнівка: Вінниця, 1999. 81 с.
  30. Polonec A., Turzova M. Pukanskб keramika. Zbierky Narodopisnйho odbory slovenskйho narodnйho mъzea v Martine. Bratislava: Osveta, 1962. 67 s.
  31. СтанкевичМ. Українське художнє дерево ХVІ—ХХст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. 480 с.
  32. Федір Гнідий. Альбом. Київ: Мистецтво, 1980. 88с.
  33. ДолинськийЛ.В. Український художній фарфор. Київ: Вид-во Академії наук УРСР, 1963. 88с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »