« 2019. № 2 (146)

Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 423—429

УДК 394.262.5 (477.86)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.02.423

СИМВОЛІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОСЛИН У ГІДРОМАНТИЧНИХ ДІЯХ ПОКУТЯН (ФРАГМЕНТИ ЗИМОВОЇ ТА ЛІТНЬОЇ ОБРЯДОВОСТІ)

СЕРЕБРЯКОВА Олена

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1039-2920

кандидат історичних наук,

науковий співробітник відділу етнології сучасності,

Інститут народознавства

Національної Академії наук України

проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна

Контакти: e-mail: o-sereb@ukr.net

Анотація. Актуальність статті зумовлена тим, що досі немає спеціальної розвідки про локальні особливості побутування гідромантичних практик на Покутті. Метою є висвітлення пласту звичаєво-обрядових і світоглядних явищ, пов’язаних із ворожбою (різновиди, «віщі» прикмети, ритуальні приписи, заборони тощо). Об’єктом дослідження є традиційний світогляд і звичаєво-обрядова культура жителів Покуття, а предметом — ворожіння з рослинами та водою, до яких вдавалися впродовж різних свят зимового і літньо­го календарних циклів. Джерельною основою статті є матеріали власних польових досліджень за 2013—2014, 2016—2017 рр. (села Коломийського, Снятинського, Тлумацького, Тисменицького і Городенківського р-нів Івано-Франківської обл.), краєзнавчі розвідки, а також праці кінця ХІХ—ХХ ст. (порівняльний матеріал з інших регіонів України). Автор використовує порівняльно-історичний, компаративний, структурно-семантичний та метод крос-культурних порівнянь. Проаналізовано мантичні традиції, пов’язані з обрядовим використанням рослин та води у ворожіннях зимового та літнього циклів свят покутян. Розкрито їх функційність, семантику, символіку атрибутів, видозміни, а також ступінь збереження досліджуваних явищ у сучасну пору. З’ясовано, що розглянутий етнолокальний варіант календарних гідромантичних дій з рослинами у жителів Покуття вписується в загальноукраїнську канву, зберігаючи при цьому своєрідні риси.

Ключові слова: вода, рослини, Покуття, календарні свята, гідромантичні дії/практики (ворожіння, ворожба, дивінації), відданиці, шлюб.

Надійшла 7.03.2019

Список використаних джерел

  1. Марусик П. Белелує, колиско моя: Історія, етнографія, побут. Галич, 2000. 224 с.
  2. Возняк В. Село моє — України цвіт. Івано-Фран­ківськ: Нова Зоря, 2003. 207 с.
  3. Гачинський М. Нарис з історії села Петрова. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2006. 516 с.
  4. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 704. Арк. 1—489.
  5. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 550. Арк. 1—205.
  6. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 565. Арк. 1—135.
  7. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 608. Арк. 1—354.
  8. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 533. Арк.1—163.
  9. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 590. Арк. 1—48.
  10. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 521. Арк. 1—46.
  11. Василечко Л. Шуткова неділя. Народні звичаї, обряди та повіря. Брошнів: Таля, 1994. 58с.
  12. Герасимович В. Народні звичаї, обряди та пісні в селї Креховї, жовківського повіту. Правда. Львів: З друкарні НТШ, 1893. T. XVIII. Вип. LIV. Серпень. С. 432—438.
  13. ДикаревМ. Народний календар Валуйського повіту (Борисівської волості) у Воронїжчинї. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1905. Т.6. С. 113—204.
  14. Иванов П. Жизнь и поверья крестьян Купянскаго уезда, Харьковской губерніи. Харьков: Печатное Дело, 1907. 216с.
  15. КурочкінО.В. Обрядовість (Календарні свята й обряди). Поділля: Історико-етнографічне дослідження. Київ: Доля, 1994. С.361—362.
  16. МаркевичН.А. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. Київ: Добровольное общество любителей книги УРСР, 1991. 174 с.
  17. Папіж В. Деякі релігійні обряди і звичаї Підгаєччини. Підгаєцька земля: Історико-мемуарний збірник. Нью-Йорк; Лондон; Париж; Сидней; Торонто. Київ, 1980. 744с.
  18. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 698. Арк. 1—116.
  19. Курочкін О. Українці в сім’ї європейській: звичаї, обряди, свята. Київ: Бібліотека українця, 2004. 248 с.
  20. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 587. Арк. 1—72.
  21. Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування укра­їнського народу: Історично-релігійна монографія. Київ: Обереги, 1992. 424с.
  22. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 362 а. Арк. 41—77.
  23. ДоманицькийВ. Народній калєндар у Ровенськім повіті, Волинської губернії. Матеріяли до української етнольоґії. Львів, 1912. Т.XV. С. 62—89.
  24. Гаврилюк Н. Про локальну спільність і диференціацію обрядово-світоглядних традицій Чорнобильського По­лісся. Полісся України: матеріали історико-етно­графічного дослідження. Львів: ІН НАН України, 1997. Вип. 1. Київське Полісся. 1994. С. 339—345.
  25. КлимецьЮ.Д. Купальська обрядовість на Україні. Київ: Наукова думка, 1990. 141с.
  26. Соколова В.К. Календарные праздники и обряды. Этно­графия восточных славян: Очерки традиционной культуры. Москва: Наука, 1987. С.380—395.
  27. Дмитриева С.И. Фольклор и народное искусство русских Европейского Севера. Москва: Наука, 1988. 240c.
  28. Петрушевич А.С. Общерусский дневник церковных, народных, семейных праздников и хозяйственных за­нятий, примет и гаданий. Львов, 1865. 174 c.
  29. Борош М., Корачонь З., Татраї Ж. Різдвяні свята (від адвента до Водохреща). Народна творчість і етнографія (спецвипуск 4/2006). С.11—22.
  30. Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы. Летне-осенние праздники. Под. ред. С.А. Токарева. Москва: Наука, 1978. 296c.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »