« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 591—607

УДК 392.33(477.41/.42)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.591

МЕХАНІЗМИ ТВОРЕННЯ НОВИХ РОДИННИХ ЗВ’ЯЗКІВ НА ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ПОЛІССІ

КОНДРАТЮК Олена

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5996-1768

кандидат історичних наук,

завідувач відділу етнології,

Державний науковий центр захисту культурної

спадщини від техногенних катастроф,

вул. Вишгородська, 21, м. Київ, Україна

Контакти: е-mail: lenvin2007@gmail.com

 Анотація. Тема весілля дотепер залишається однією з основних серед обрядів родинного циклу українців. Сучасна соціогуманітаристика надає перевагу дослідженням певних реалій в обмежених ареалах. Відтак актуальною є тема щодо механізмів та принципів творення зв’язків свояцтва на Правобережному Поліссі. У запропонованому дослідженні автор ставить перед собою мету висвітлити основні етапи та механізми творення зав’язків свояцтва, проаналізувати роль та значення вербальних формул, предметів-маркерів та хатніх локусів під час цього процесу. Об’єктом дослідження є обрядовість родинного циклу як складова народної культури поліщуків Правобережного Полісся, а предметом — зв’язки свояцтва. Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму. Для опрацювання польового та архівного, етнографічного, фольклорного й етнолінгвістичного матеріалу були використані методи порівняльного та структурно-функціонального аналізу. Джерельну базу дослідження складають польові записи, зроблені автором та іншими науковцями Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф у комплексних історико-етнографічних експедиціях на території Полісся, під час яких здійснено фіксацію матеріалів за допомогою усного опитування респондентів згідно з попередньо підготовленим запитальником. Тема творення нових зв’язків свояцтва під час весілля недостатньо висвітлена у спеціальних наукових дослідженнях. Цей аспект висвітлений авторами доволі побіжно, без належного аналізу, тому основою роботи є польові матеріали автора.

Ключові слова: свояцтво, весілля, зв’язки спорідненості, терміни спорідненості, Полісся.

Надійшла 11.04.2019

Список використаних джерел

1. Сумцов Н. О свадебных обрядах, преимущественно русских. Харьков, 1881. 214 с.
2. Вовк Ф. Шлюбний ритуал та обряди на Україні. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 219—323.
3. Здоровега Н. Нариси народної весільної обрядовості на Україні. Київ: Наукова думка, 1974. 159 с.
4. Борисенко В. Весільні звичаї та обряди на Україні: Історико-етнографічне дослідження. Київ, 1988. 192 с.
5. Борисенко В. Жіночі весільні чини традиційній обрядовості українців. Народна культура українців: життєвий цикл людини: у 5 т. Київ: Дуліби, 2012. Т. 3: Зрілість. Жіноцтво. Жіноча субкультура. С. 161—164.
6. Борисенко В. Семейные обычаи и обряды. Об­щественный, семейный быт и духовная культура населения Полесья. Минск: Наука и техника, 1987. С. 153—182.
7. Несен І. Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХІХ—ХХ ст.). Київ, 2005. 276 с.
8. Несен І. Міфообрядовий аспект простору у весіллі Цен­трального Полісся. Етнічна історія народів Європи. 2002. Вип. 13. С. 41—46.
9. Романюк П. Из опыта картографирования свадебного обряда правобережного Полесья. Полесский этнографический сборник. Москва, 1983. С. 198—205.
10. Романюк П. Поліське весілля: обряд і лексика. Полісся: мова, культура, історія. Київ, 1996. С. 110—113.
11. Архів Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.
12. Кравченко В. Звичаї в селі Забрідді Житомирського повіту. Етнографічні матеріали. Житомир, 1920. 160 с.
13. Кравченко В. Зібрання творів та матеріали з архівної спадщини. Київ, 2009. Т. 2. 640 с.
14. Борисенко В. Така житка…: Культура повсякдення українців Чорнобильського Полісся (за матеріалами етнографічної експедиції 1994 р.). Київ, 2011. 224 с.
15. Ефименко А. Исследование народной жизни. Москва, 1884. Вып. 1. 382 с.
16. Гримич М. Угоди за звичаєвим правом українців в ХІХ — на початку ХХ століття. Етнічна історія народів Європи. 2003. Вип. 15. С. 11—18.
17. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной имп. Географическим обществом. Юго-Западный отдел. Материалы исследования собранные д. чл. П.П. Чубинским. СПб., 1872. Т. I. 655 с.
18. Весільні обряди Рівненщини. Рівне, 1996. 192 с.
19. Маєрчик М. Ритуал і тіло. Структурно-семантич­ний аналіз українських обрядів родинного циклу. Київ: Критика, 2011. 320 с.
20. Степанец Б. Крестьянская свадьба в Южном Полесье (Этнографический очерк). Записки Северо-За­падного отдела Русского географического общества. Вильна, 1910. Кн. 1. С. 161—196.
21. Несен І. Весільний обряд: традиційна структура. Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів, 2003. Вип. 3. С. 297—322.
22. Кравченко В. Звичаї в селі Забрідді Житомирського повіту. Етнографічні матеріали. Житомир, 1920. 160 с.
23. Весілля: у 2 т. Київ, 1970. Т. 1. 454 с.
24. Лавровский П. Коренное значение в названиях родства у славян. СПб., 1867. 118 с.
25. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського. Ф. І. Спр. 1471. 85 арк.
26. Етнографічні матеріали, зібрані Васильом Кравченком на Україні, а більшістю — в межах Волині. Житомир, 1920. Т. 1. 200 с.
27. Гура В. Механизмы создания новых родственных отношений в свадебном обряде. Категории родства в языке и культуре. Москва: Индрик, 2009. С. 116—129.
28. Весілля села Городець Володимирецького району Рівненської області. Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. Рівне. 2003. Вип. 4. С. 203—217.

читати публікацію»