« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 934—943

УДК 398-051(477)”183/192″О.ЛОНАЧЕВСЬКИЙ-ПЕТРУНЯКА:[801.81:398.8(=161.2)]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.934

ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ ОЛЕКСАНДР ЛОНАЧЕВСЬКИЙ-ПЕТРУНЯКА В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ

КОЗАР Лідія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2997-6106

кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології

ім. М. Рильського НАН України,

відділ української і зарубіжної фольклористики,

вул. Михайла Грушевського, 4, 01011, м. Київ, Україна.

Контакти: e-mail: kozarli@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена маловідомому і маловивченому діячеві Київської громади, філологу, педагогу, фольклористу і публіцисту Олександру Лоначевському-Петруняці. Метою статті стало висвітлення його фольклористично-етнографічної діяльності. Розглянуто праці О. Пипіна, І. Житецького, М. Білінського, О. Козирева, Н. Побірченко, присвячені постаті О. Лоначевського-Петруняки. Актуальність статті визначається наявністю нової джерельної бази, з якої вдалося вперше встановити дату смерті фольклориста, а також проаналізувати його архівні пісенні записи. Хронологічні межі дослідження — друга половина ХІХ — початок ХХ ст., де Олександр Лоначевський представляється як український громадський діяч і фольклорист в контексті національного відродження того часу. На основі дослідження поставлені завдання: виділити оригінальну частину його архівних пісенних записів, яка висвітлює політичне життя українського народу, — це історичні, козацькі, рекрутські, бурлацькі та заробітчанські пісні, більшість з них ще не була у друці; дослідити його взаємини з М. Драгомановим на основі їх листування та інших архівних матеріалів.

Варто видати архівні фольклорні записи О. Лоначевського-Петруняки та донести до широкого загалу його листування та багатство творчої спадщини, щоб на прикладі його біографії виховувати любов до України.

Ключові слова: Олександр Лоначевський-Петруняка, українська фольклористика, громадський діяч, архівні пісенні записи, історичні, козацькі, рекрутські, бурлацькі та заробітчанські пісні.

Надійшла 23.05.2019

Список використаних джерел

  1. Архів Михайла Драгоманова. Т. 1. Листування Київської старої громади з М. Драгомановим (1870—1895 рр.). Варшава, 1938. С163—171.
  2. Житецький Іг. Київська Громада за 60-тих років. Україна. 1928. Ч. І. С.116—117.
  3. Білінський М. З минулого пережитого: 1870—1888. Україна. 1928. Ч.ІІ. С.126—128.
  4. Козирев О. Персональний склад «комітету 12-ти» Київської «Старої Громади» у 1875—1876 роках. URL: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/history/ 2006/62-49-4.pdf.
  5. ПобірченкоН. До історії взаємин М.Драгоманова та Київської громади в контексті українського культурно-просвітницького руху (друга половина ХІХ ст.). URL: http://ipa.udpu.edu.ua/article/view/15337.
  6. ЄрофєєвІ. Різні матеріали про О.Лоначевського (замітки, бібліографічні виписки тощо). Архівні нау­кові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (далі — АНФРФ ІМФЕ). Ф. 36-кол. 1. Од. зб. 38.
  7. Копія свідоцтва про смерть О. Лоначевського. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 36-к. 1. Од. зб. 38.
  8. Рудченко І.Я. Колекція № 1 «Всяка всячина» — рукописна книга О. Лоначевського. Пісні (без мелодій), загадки, легенди, етнографічні матеріали тощо. З матеріалів Полтавського краєзнавчого музею. 1864—1873 рр. 192 арк. Рукопис. АНФРФ ІМФЕ. Ф.8-к.1. Од. зб. 21. Арк. 22—37. № 45—76.
  9. Лист Лоначевського А.И. до Я.П. Новицького, 1888. 2 арк. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 4—3. Од. зб. 84.
  10. Пыпин А. Истории русской этнографии. Т. 3. 1891. С.376—378.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »