« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 21—26

УДК 7.04(477):37.026″XVI-XVII”

К 59

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.021

ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ УКРАЇНСЬКОЇ КАНОНІЧНОЇ ІКОНОГРАФІЇ НА МЕЖІ ХVII—XVIII СТОЛІТЬ

КОЗІНЧУК Віталій

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8518-5686

доктор філософії, доцент кафедри богослов’я,

Івано-Франківська Академія Івана Золотоустого,

провідний науковий співробітник

Музею мистецтв Прикарпаття,

докторант Прикарпатського національного

університету ім. Василя Стефаника,

член Національної спілки художників України,

вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,

Контакти: e-mail: br_vitalik@bigmir.net

Анотація. Дослідження українських ікон барокового стилю на сьогоднішній день є актуальним. Метою наукової розвідки є дослідження педагогічних аспектів в українській іконографії стилю бароко на межі XVII—XVIII ст. Об’єктом дослідження обрано український канонічний бароковий іконопис культового мистецтва, а предметом — відображення в культових творах мистецтва дидактично-педагогічних властивостей. Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності, історизму сакрального мистецтва. Методологія дослідження полягає в залучені основоположних принципів системного мистецтвознавчого аналізу. У статті використані методологічні принципи вітчизняних та іноземних мистецтвознавців (В. Овсійчука, Д. Степовика, В. Жаборюка, П. Висоцкої та ін.). Для формування джерельної бази проведено аналіз основних мистецтвознавчих досліджень, що охоплюють конкретне поле зацікавлення та огляд автором барокових творів мистецтва у фондових збірках Музею мистецтв Прикарпаття та інших закладах музейного типу. Основою роботи є власні спостереження автора з посиланням на авторитетні джерела.

Ключові слова: ікона, мистецтво, педагогіка, дидактика, культура, стиль, канон, ренесанс, бароко, іконопис.

Надійшла 3.01.2020

Список використаних джерел

  1. Жаборюк А.А. Бароко: доба, людина, стиль, художній світ. Одеса: Астропринт, 2015. 204 с.
  2. Овсійчук В. Майстри українського барокко. Київ: Наукова думка, 1991. 400 с.
  3. Высоцкая Н.Ф. Іканапіс Беларусі XV—XVIII стаго­ддзяў. Минск: Минск; Беларусь, 1995. 234 с.
  4. Жолтовський П. Малюнки Києво-Лаврської іконописної майстерні: Альбом-каталог. Київ: Наукова думка, 1982. 287 с.
  5. Степовик Д.В. Нова українська ікона XX і початку XXI століть: Традиційна іконографія та нова стилістика. Львів: Місіонер, 2013. 288 с.
  6. Шпак О. Українська народна гравюра XVIII—XIX сто­літь. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2006. 224с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »