« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1273—1286

УДК 679.85: 745(477.44)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1273

ХУДОЖНЯ ОБРОБКА КАМЕНЮ В СЕЛІ БУКАТИНКА НА ВІННИЧЧИНІ (ХХ—ХХІ СТОЛІТТЯ)

Ганна ТРОЦЕНКО

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1240-0752
  • аспірантка,
  • Київський національний університет
  • культури і мистецтв,
  • вул. Є. Коновальця, 36, 01133, м. Київ, Україна,
  • e-mail: Ann_Alyoshkina@ukr.net

Актуальність теми полягає у необхідності обстеження віддалених незвіданих каменярських осередків задля отримання повного уявлення про художню обробку каменю України. Каменотесне село Букатинка Могилів-Подільського району Вінницької області не достатньо детально вивчене науковцями, тому ми здійснили ряд польових розвідок, зафіксували кам’яні об’єкти та записали інтерв’ю з інформантами, яких залишилося обмаль. Відтак метою статті є всебічне висвітлення букатинського каменотесного мистецтва в означений період на основі нових зібраних матеріалів, архівних даних, інших джерел. Об’єкт дослідження — витвори місцевих каменотесів, предмет — художні композиційні особливості та специфіка створення кам’яних виробів у цій локації. На основі архівних матеріалів з’ясовано історію та причини активного розвитку місцевого каменотесного промислу. Завдяки здійсненому опитуванню інформантів висвітлюється середовище й умови праці каменотесів.

Методологічну основу дослідження становить історіографічний підхід, мистецтвознавчий аналіз, метод інтерв’ювання для пошуку цінної інформації. Новизна роботи полягає в тому, що вперше публікуються списки букатинських майстрів, у науковий обіг введено чимало невідомих об’єктів, які заповнять прогалини в уявленні про українську меморіальну скульптуру.

Ключові слова: Букатинка, художня обробка каменю, каменотесний промисел, надгробки, кам’яні хрести.

  • 1. Zмrуdіa dziejowe. Polska XVI wieku pod wzglкdem geograficzno-statystycznym, Ziemie ruskie. Ukraina (Kij­уw — Bracіaw). Warszawa, 1894. Том XXI: opisane przez A. Jabіonowskiego. 654 pp. 8 pp. LI pp.
  • 2. Сецинский Е.И. Приходы и церкви Подольской епархии. Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Каменец-Подольский: Тип. С.П. Киржацкого, 1901. Вып. 9. 1267 с.
  • 3. Широцький К. Надгробні хрести на Україні. Записки НТШ. 1908. Т. 82. С. 10—29.
  • 4. Щербаківський Д.М. Українське мистецтво. Т. 2. Буковинські і галицькі надгробні церкви. Надгробні і придорожні хрести, фігури, каплиці. Київ; Прага: Український громадський видавничий фонд, 1926. 62 с.: іл.
  • 5. Александрович Г.С. Каменотесы-кустари и ремесленники Подольской губернии. Киев: Лито-тип. С. Кульженко, 1916. 149 с.
  • 6. Чаговець Т. Із спостережень над народним каменярством кінця XIX — початку XX століть. Записки наукового товариства імені Шевченка. Т. ССХХVIII. Праці історично-філософської секції. 1994. С. 202—211.
  • 7. Артюх Л.Ф., Балушок В.Г., Болтарович З.Є. Поділля. Історико-етнографічне дослідження. Київ: До­ля, 1994. 498 с.
  • 8. Мозир М.І. Українська народна меморіальна скульптура: монографія. Київ: Наукова думка, 1996. 129 с.: іл.
  • 9. Моздир М.І. Українська народна меморіальна пластика: монографія. Львів: НАН України, Ін-т народознавства, 2009. 287 с.: іл.
  • 10. Альошкін О. Застиглі краплі тисячоліть або свято «відкриття дубка». Родовід: наукові записки до історії культури. 2002. Чис. 1—2 (18—19). С. 138—141.
  • 11. Хом’як Л. Меморіальна різьба нараївських каменотесів. Родовід: наукові записки до історії культури. 2002. Чис. 1—2 (18—19). С. 142—151.
  • 12. Хом’як Л.В. Меморіальна різьба осередків народного каменярства в Галичині кінця XIX—XX століття: дис. … канд. мистецтвознавства: 13.00.06. Івано-Франківськ, 2002. 192 с.
  • 13. Малина В. Оздоблення кам’яних хрестів. Родовід: наукові записки до історії культури. 2002. Чис. 1—2 (18—19). С. 95—107.
  • 14. Малина В.В. Кам’яні хрести в Україні. XVIII—XX ст.: Онтологія. Типологія. Символіка. Функція. Миколаїв: Артіль «Художній крам», 2009. 864 с.: іл.
  • 15. Буша: природа, археологія, історія, етнографія та фольклор сіл Бушанської сільської ради. За наук. ред. В.А. Косаківського. Вінниця: Вінницька газета, 2009. 208 с.: іл.
  • 16. Іванчишен В.Р. Каменотесний промисел Східного Поділля кінця ХІХ — початку ХХІ ст.: побутовий та сакральний виміри. Київ: Наукова думка, 2017. 213 с.
  • 17. Троценко Г. Художні особливості кам’яних надмогильних хрестів ХІХ — початку ХХ століття із села Букатинка на Вінниччині. Студії мистецтвознавчі: Театр. Музика. Кіно. Архітектура. Образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво. 2019. Чис. 3/4 (67/68). С. 64—76.
  • 18. ЦДІАК України. Ф. 258. Оп. 1. Спр. 158. Арк. 56.
  • 19. Іванчишен В. Осередки каменотесного промислу на Східному Поділлі кінця ХІХ — початку ХХІ ст. (на прикладі с. Буша Ямпільського району Вінницької області). Етнічна історія народів Європи. 2014. Вип. 44. С. 65—69.
  • 20. ДАВіО. Ф. Р-2700. Оп. 3. Спр. 61. Справки областных организаций о работе кооперативной промышленности и коммунального банка. (Список промколгоспів системи промкооперації, що підлягають реорганізації за постановою РНК УСРР…) (станом на 1933). Арк. 12.
  • 21. ДАВіО. Ф. Р-2355. Оп. 1. Спр. 40. Дело № 1 с отчётами по переписи промышленных предприятий области за 1940 г. 1 января 1940 — 17 октября 1940. (Список предприятий крупной промышленности за 1940 г.). Арк. 61.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »