« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1273—1286

УДК 679.85: 745(477.44)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1273

ХУДОЖНЯ ОБРОБКА КАМЕНЮ В СЕЛІ БУКАТИНКА НА ВІННИЧЧИНІ (ХХ—ХХІ СТОЛІТТЯ)

Ганна ТРОЦЕНКО

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1240-0752
  • аспірантка,
  • Київський національний університет
  • культури і мистецтв,
  • вул. Є. Коновальця, 36, 01133, м. Київ, Україна,
  • e-mail: Ann_Alyoshkina@ukr.net

Актуальність теми полягає у необхідності обстеження віддалених незвіданих каменярських осередків задля отримання повного уявлення про художню обробку каменю України. Каменотесне село Букатинка Могилів-Подільського району Вінницької області не достатньо детально вивчене науковцями, тому ми здійснили ряд польових розвідок, зафіксували кам’яні об’єкти та записали інтерв’ю з інформантами, яких залишилося обмаль. Відтак метою статті є всебічне висвітлення букатинського каменотесного мистецтва в означений період на основі нових зібраних матеріалів, архівних даних, інших джерел. Об’єкт дослідження — витвори місцевих каменотесів, предмет — художні композиційні особливості та специфіка створення кам’яних виробів у цій локації. На основі архівних матеріалів з’ясовано історію та причини активного розвитку місцевого каменотесного промислу. Завдяки здійсненому опитуванню інформантів висвітлюється середовище й умови праці каменотесів.

Методологічну основу дослідження становить історіографічний підхід, мистецтвознавчий аналіз, метод інтерв’ювання для пошуку цінної інформації. Новизна роботи полягає в тому, що вперше публікуються списки букатинських майстрів, у науковий обіг введено чимало невідомих об’єктів, які заповнять прогалини в уявленні про українську меморіальну скульптуру.

Ключові слова: Букатинка, художня обробка каменю, каменотесний промисел, надгробки, кам’яні хрести.

  • 1. Zмrуdіa dziejowe. Polska XVI wieku pod wzglкdem geograficzno-statystycznym, Ziemie ruskie. Ukraina (Kij­уw — Bracіaw). Warszawa, 1894. Том XXI: opisane przez A. Jabіonowskiego. 654 pp. 8 pp. LI pp.
  • 2. Сецинский Е.И. Приходы и церкви Подольской епархии. Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Каменец-Подольский: Тип. С.П. Киржацкого, 1901. Вып. 9. 1267 с.
  • 3. Широцький К. Надгробні хрести на Україні. Записки НТШ. 1908. Т. 82. С. 10—29.
  • 4. Щербаківський Д.М. Українське мистецтво. Т. 2. Буковинські і галицькі надгробні церкви. Надгробні і придорожні хрести, фігури, каплиці. Київ; Прага: Український громадський видавничий фонд, 1926. 62 с.: іл.
  • 5. Александрович Г.С. Каменотесы-кустари и ремесленники Подольской губернии. Киев: Лито-тип. С. Кульженко, 1916. 149 с.
  • 6. Чаговець Т. Із спостережень над народним каменярством кінця XIX — початку XX століть. Записки наукового товариства імені Шевченка. Т. ССХХVIII. Праці історично-філософської секції. 1994. С. 202—211.
  • 7. Артюх Л.Ф., Балушок В.Г., Болтарович З.Є. Поділля. Історико-етнографічне дослідження. Київ: До­ля, 1994. 498 с.
  • 8. Мозир М.І. Українська народна меморіальна скульптура: монографія. Київ: Наукова думка, 1996. 129 с.: іл.
  • 9. Моздир М.І. Українська народна меморіальна пластика: монографія. Львів: НАН України, Ін-т народознавства, 2009. 287 с.: іл.
  • 10. Альошкін О. Застиглі краплі тисячоліть або свято «відкриття дубка». Родовід: наукові записки до історії культури. 2002. Чис. 1—2 (18—19). С. 138—141.
  • 11. Хом’як Л. Меморіальна різьба нараївських каменотесів. Родовід: наукові записки до історії культури. 2002. Чис. 1—2 (18—19). С. 142—151.
  • 12. Хом’як Л.В. Меморіальна різьба осередків народного каменярства в Галичині кінця XIX—XX століття: дис. … канд. мистецтвознавства: 13.00.06. Івано-Франківськ, 2002. 192 с.
  • 13. Малина В. Оздоблення кам’яних хрестів. Родовід: наукові записки до історії культури. 2002. Чис. 1—2 (18—19). С. 95—107.
  • 14. Малина В.В. Кам’яні хрести в Україні. XVIII—XX ст.: Онтологія. Типологія. Символіка. Функція. Миколаїв: Артіль «Художній крам», 2009. 864 с.: іл.
  • 15. Буша: природа, археологія, історія, етнографія та фольклор сіл Бушанської сільської ради. За наук. ред. В.А. Косаківського. Вінниця: Вінницька газета, 2009. 208 с.: іл.
  • 16. Іванчишен В.Р. Каменотесний промисел Східного Поділля кінця ХІХ — початку ХХІ ст.: побутовий та сакральний виміри. Київ: Наукова думка, 2017. 213 с.
  • 17. Троценко Г. Художні особливості кам’яних надмогильних хрестів ХІХ — початку ХХ століття із села Букатинка на Вінниччині. Студії мистецтвознавчі: Театр. Музика. Кіно. Архітектура. Образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво. 2019. Чис. 3/4 (67/68). С. 64—76.
  • 18. ЦДІАК України. Ф. 258. Оп. 1. Спр. 158. Арк. 56.
  • 19. Іванчишен В. Осередки каменотесного промислу на Східному Поділлі кінця ХІХ — початку ХХІ ст. (на прикладі с. Буша Ямпільського району Вінницької області). Етнічна історія народів Європи. 2014. Вип. 44. С. 65—69.
  • 20. ДАВіО. Ф. Р-2700. Оп. 3. Спр. 61. Справки областных организаций о работе кооперативной промышленности и коммунального банка. (Список промколгоспів системи промкооперації, що підлягають реорганізації за постановою РНК УСРР…) (станом на 1933). Арк. 12.
  • 21. ДАВіО. Ф. Р-2355. Оп. 1. Спр. 40. Дело № 1 с отчётами по переписи промышленных предприятий области за 1940 г. 1 января 1940 — 17 октября 1940. (Список предприятий крупной промышленности за 1940 г.). Арк. 61.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »