« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 799—809

УДК 398.87(477=161.2+5-15=1):[008:17.035.3]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.799

КОБЗАРСТВО У КОНТЕКСТІ ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ САМОБУТНОСТІ УКРАЇНЦІВ ТА НАРОДІВ БЛИЗЬКОГО СХОДУ          

НАБОК Марина

  • ОRCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9422-730X
  • кандидатка філологічних наук, доцентка,
  • кафедра мовної підготовки іноземних громадян,
  • Сумський державний університет,
  • вул. Харківська, 116, 40000, Суми, Україна,
  • Контакти: e-mail: m.nabok@drl.sumdu.edu.ua

Анотація. Мета статті — дослідити кобзарську епічну традицію в контексті етнокультурної самобутності українців та народів Близького Сходу (Йорданії, Палестини, Туреччини).

Вагому частину наукової розвідки складають відгуки слухачів з різних регіонів України про народні думи та їхніх виконавців (кобзарів, бандуристів), а також відгуки іноземних студентів з країн Близького Сходу, які навчаються у Сумському державному університеті. У цьому зв’язку проаналізовано особливості побутування та сприйняття українських народних дум, епічного виконавства та вплив кобзарського епосу на формування духовного світу, національної свідомості, національної стійкості, державницького світогляду українців. На основі відгуків іноземних студентів простежено невідомі для них своєрідні ознаки характеру українців, їх багатий внутрішній світ, свободолюбство, стійкість у боротьбі за свою незалежність.

Теоретико-методологічне підґрунтя у дослідженні кобзарства як феномену духовної культури українців склали такі методи: 1) структурно-генетичний аналіз і синтез, що передбачав виокремлення певних характерних ознак традиційного епічного виконавства. Це дало змогу глибше розкрити зміст і роль традиційного кобзарського мистецтва, образу виконавця українських народних дум у формуванні національного світогляду, громадянської та суспільно-політичної позиції українців; 2) порівняльно-історичний у визначенні національних особливостей світосприйняття і світорозуміння слухачами з різних регіонів України та країн Близького Сходу героїв українських народних дум, кобзаря-бандуриста, що засвідчують етнокультурне багатство кожного окремого народу.

Ключові слова: кобзарство, епічна традиція, українські народні думи, етнокультура, самобутність, національна свідомість, ідентичність, духовно-культурна пам’ять.

Надійшла 29.06.2024

Список використаних джерел

  • 1. Черемський К. Шлях звичаю. Київ: Глас, 2002. 445 с.
  • 2. Суздаль М. «Опыт собрания старинних малороссийских песен» М. Цертелєва в історіографії та суспільній думці. Український історичний журнал. 2014. № 6. С. 149—164.
  • 3. Братко-Кутинський О. Феномен України. Київ: Вечірній Київ, 2008. 394 с.
  • 4. Жеплинський Б., Ковальчук Д. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. Львів: Галицька видавнича спілка, 2011. 316 с.
  • 5. Єгор Мовчан: спогади, статті, матеріали. Науко­во-популярне видання. Упоряд. та передмова Олексія Вертія. Суми: Собор, 1999. 64 с.
  • 6. Вертій О., Діброва Г. Характерник із Лавіркового (матеріали до життєпису кобзаря Ігоря Рачка). Сумський краєзнавчий збірник. Упоряд. О.М.  Корнієнко, В.О. Артюх. Суми: видавничо-виробниче підприємство «Мрія», 2016. 406 с.
  • 7. Вертій О. З дорожніх нотаток кобзаря Василя Жованика. Синергія виконавця і слухача в кобзарсько-лірницькій традиції: збірник наукових праць науково-практичної конференції з міжнародною участю. Упоряд. К.П. Черемський. Харків; Київ: Видавець Олександр Савчук; Музей Івана Гончара, 2020. С. 216—233.
  • 8. Yankovska Z., Nabok M. National originality of the land image in Ukrainian folk dumas and the works by Vasyl Stefanyk: a psychological aspect. Rusin. 2022. Т. 67. Р. 304—325.
  • 9. Набок М. Роль оповідача, творця і виконавця у сприйнятті слухачами героїв українських народних дум: пізнання зовнішнього через внутрішнє. Синергія виконавця і слухача в кобзарсько-лірницькій традиції: збірник наукових праць науково-практичної конференції з міжнародною участю. Упоряд. К.П. Че­ремський. Харків; Київ: Видавець Олександр Савчук; Музей Івана Гончара, 2020. С. 24—35.
  • 10. Набок М. Художньо-естетичне зображення і вираження національної стійкості в українських народних думах. Філологічні трактати. Том 15. № 1. 2023. С. 129—144. DOI: https://www.doi.org/10.21272/Ftrk.2023.15(1)-13
  • 11. Вертій О. Світогляд кобзарів та бандуристів, особливости побутування їх мистецтва. Архів О. Вертія.
  • 12. Вертій О. Розбудив українське єство. Нотатки про концертну подорож Віктора Мішалова «Шляхами кобзарів».Наша Берегиня. 2012. № 4. С. 4—7.
  • 13. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури.Київ: Обереги, 1992. 80 с.
  • 14. Набок М., Абусамра Х. Етнопсихологічні особливості зображення героїв в українських народних думах та фольклорі мусульманських народів (на прикладі Палестини та Йорданії). Традиційні музичні інструменти кобзарів і лірників: Матеріали нау­ково-прак­тичної конференції з міжнародною участю. Упор. К.П. Черемський. Харків: Видавець Олександр Савчук; Музей Івана Гончара, 2017. С. 54—63.
  • 15. Набок М. Українські народні думи: національні особливості сприйняття в процесі міжкультурного спілкування. Psycholinguistics. 2018. 24 (2). С. 198—217. DOI: https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-2-198-217
  • 16. Набок М. Порівняльний аналіз національних картин світу в українській та арабській усній народній творчості. Традиційні музичні інструменти кобзарів і лірників: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. Упор. К.П. Черемський. Харків: Видачець Олександр Савчук; Музей Івана Гончара, 2017. С. 88—93.
  • 17. Набок М. Своєрідне сприйняття іноземними студентами української народної пісенної творчості. Мова, історія, культура у лінгвокомунікативному просторі: збірник наукових праць. Ред. кол.: Л.В. Біденко, О.М. Волкова, С.І. Дегтярьов; упоряд. Л.Д. Бі­денко. Суми: СумДУ, 2015. С. 113—120. 18.       Набок М., Бешир М. Етнотип воїна в українських народних думах та курдських народних піснях. Народознавчі зошити. 2019. № 5. С. 1185—1190. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1185

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »