« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 810—822

УДК [398.88:27-534.3-853](=161.2)”18/20″:801.81

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.810

УКРАЇНСЬКА ФОЛЬКЛОРНА МОЛИТВА: ТЕРМІН, ЗМІСТ ПОНЯТТЯ, ЖАНРОВА ЕКЛЕКТИКА   

ГУНЧИК Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-6448-5461
  • кандидат філологічних наук, доцент,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: hunchyki@gmail.com

Анотація. Вперше здійснено спробу окреслити рамки вживання й семантичного наповнення терміна «народна молитва» та близьких, співмірних до нього понять. Саме у цьому полягає актуальність дослідження. З цією метою автор проаналізував найважливіші праці дослідників цієї теми та відповідний фольклорно-етнографічний матеріал із різних регіонів України за період ХІХ — початку ХХІ ст., що дало підстави стверджувати, що поняття «народна молитва» застосовували не тільки в науковій сфері, а й у народній термінологічній традиції для означення фольклорних текстів, співвідносних із замовляннями, заклинаннями, примовками, прокльонами та іншими типологічно спорідненими утвореннями. Завдання запропонованої статті — розглянути народну молитву в сучасному науковому дискурсі як окреме оригінальне етнокультурне явище, яке належить до оказіонально-обрядового або магічно-сакрального фольклору і має християнізовану релігійну основу. Уперше термін «народна молитва» використав на початку ХХ століття В. Милорадович в одній з народознавчих праць про життя лубенських селян. Наприкінці ХІХ ст. жанрово співвідносний фольклорний текст опублікував в «Етнографічному збірнику» НТШ І. Франко, назвавши його «молитвою до ранків Божих». Вказано на загальнослов’янський контекст поширення народної молитви як давнього етнокультурного феномену, побутування якого характерне для польської та чеської усних національних традицій, до сьогодні ще недостатньо вивчених. Для реалізації мети у статті використано загальнонаукові і власне лінгвістичні методи дослідження: історіографічний, порівняльний, описовий, типологічний.

Ключові слова: народна молитва, фольклор, понятійне поле, усна традиція, термін, слов’яни.

Надійшла 25.07.2024

Список використаних джерел

  • 1. Словник української мови: в 11 т. Київ: Наукова думка, 1970—1980. Т. 4: І — К. Київ, 1973. С. 783.
  • 2. Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: словник-довідник. Київ: Довіра, 2006. 703 с.
  • 3. Грушевський М. Історія української літератури: в 6 т., 9 кн. Упоряд. В. Яременко; авт. передм. П. Кононенко; приміт. Л. Дунаєвська. Київ: Либідь, 1993. Т. 1. 392 с.
  • 4. Петров В. Український фолькльор (заговори, голосіння, обрядовий фолькльор народно-календарного циклю). Мюнхен, 1947 (На правах рукопису). 142 с.
  • 5. Росовецький С.К. Український фольклор у теоретичному висвітленні: підручник. Київ: ВПЦ «КУ», 2008. 623 с.
  • 6. Brzozowska-Krajka Anna. Miendzy magia a religia: o modlitewkach ludowych. Folklor — sacrum — religia: praca zbiorowa. Instytut Europy Środkowo-Wschodniej. Pod redakcją Jerzego Bartmińskiego, Marii Jasińskiej-Wojtkowskiej. Lublin: UMCS, 1995. S. 183—200.
  • 7. Kowalski Piotr. Modlitwa i milczenie. Wprowadzenie do antropologii ciszy. Literatura ludowa. Dwumiesięcznik naukowo-literacki. Wrocław, 2004. Nr. 4—5 (48). S. 3—17.
  • 8. Zowczak Magdalena. Mitologie zamewiania i mistyka zamow na postawie wspolczesnych materialow Wilenszczyzny. Literatura Ludowa. Wroclaw, 1994. Nr. 4—6 (38). S. 5—36.
  • 9. Zowczak Magdalena. Modlitwa ludowa. Polska Sztuka Ludowa — Konteksty. 1998. R. LII (52). Nr. 1. S. 33—42. 
  • 10. Velmezova Jekatierina. Narodnyje molitvy i zagovory v cheshskom folklorie: analiz tieksta v svietie istorii russkoj etnolingvistiki i folkloristiki. Skavia Helvetica. Bern, 2013. Vol. 83. S. 285—303.
  • 11. Потебня О. Малоруська народна пісня за списком ХVІ ст. Воронеж, 1877. 146 с.
  • 12. Єфименко П. Збірник малоросійських заклинань. Москва, 1874.
  • 13. Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край, спорядженої Імператорським Російським Географічним Товариством. Південно-Західний відділ. Матеріали і дослідження: в 7 т. Зібрав П.П. Чубинський. Санкт-Петербург: 1872—1878.
  • 14. Милорадович В.П. Життя-буття лубенського селянина. Київська старовина. 1904. № 5.
  • 15. Андрієвський Олександер. Бібліографія літератури з українського фолкльору. За ред. А. Лободи. Київ, 1930. 580 с.
  • 16. Виклади давньослов’янських легенд або міфологія. Укладена Я. Головацьким. Київ: Довіра, 1991.
  • 17. Новицький Я. Малоруські народні замовляння, заклинання, молитви і рецепти, зібрані в Єкатеринославщині. Єкатеринослав, 1913. С. 4—42.
  • 18. Колесса Філярет. Українська усна словесність. Львів: б. в., 1938. 643 с.
  • 19. Возняк Михайло. Два «старосвітські отченаші» з часу Шашкевича. Записки НТШ. Львів, 1935. Т. 135. С. 184—185.
  • 20. Ластівка К. Рахманський Великдень: збірник. Упорядники В.Костик, Л. Костик. Чернівці: Зелена Буковина, 2008. 196 с.
  • 21. Франко І. Гуцульські примівки. Етнографічний збірник. Львів, 1898. Т. 5. С. 41—72.
  • 22. Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Київ: Обереги, 1991. 424 с.
  • 23. Грицай М.С., Бойко В.Г., Дунаєвська Л.Ф. Українська народнопоетична творчість. Київ: Вища школа, 1983. 360 с.
  • 24. Сухобрус Г.С. Замовляння. Українська народна поетична творчість. За ред. М.Т. Рильського. Київ: Радянська школа, 1965. С. 92—96.
  • 25. Ви, зорі-зориці… Українська народна магічна поезія (Замовляння). Упоряд. М. Василенка, Т. Шевчук; передм. М. Василенка. Київ: Молодь, 1992. 336 с.
  • 26. Українські замовляння. Упоряд. М. Москаленко; авт. передм. М. Новикова. Київ: Дніпро, 1993. 309 с.
  • 27. Антонюк В. Замовляння в мовно-інтонаційній системі української народної поезії та побутовому вжитку: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.07. Київ, 1994. 16 с.
  • 28. Павлов О.Замовляння як вербальна магія: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.07. Київ, 1999. 28 с.
  • 29. Лабащук О. Українська примовка: структура, побутування, функції. Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. 156 с.
  • 30. Харитонова В.І. Замовлювально-заклинальна поезія східних слов’ян: Конспект лекцій. Львів: ЛДУ, 1992. 100 с.
  • 31. Дмитренко М. Чари народного слова. Замовляння. Упоряд., передмова, примітки М.К. Дмитренка. Київ, 2007. С. 3—6.
  • 32. Українська фольклористика: словник-довідник. Уклад. і ред. Михайло Чорнопиский; ред. Оксана Давидова. Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. 448 с.
  • 33. Kotula Franciszek. Znaki przeszłości: odchodzące ślady zatrzymać w pamięci. Warszawa: LSW, 1976. 514 s.
  • 34. Антофійчук В.І. «Молитва, як сонце вічна…». Жанр молитви в українській літературі. «Святі чуття, закладені в молитву…»: Антологія української молитви: у двох книгах. Упор. В.І. Антофійчук. Чернівці: Рута, 1996. Кн. 1. С. 3—9.
  • 35. Літературознавча енциклопедія: у 2 томах. Авт.-уклад. Ю.І. Ковалів. Київ: Академія, 2007. Т. 2. С. 67—68.
  • 36. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Чернівці: Золоті литаври, 2001. С. 343.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »