« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 835—842

УДК [398.34:633.1](=161.2:477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.835

ПОКУТСЬКА ТРАДИЦІЙНІСТЬ У ВИРОЩУВАННІ ВРОЖАЮ        

ПАВЛЮК Степан

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0975-8099
  • доктор історичних наук, професор,
  • академік НАН України, директор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Зосереджена увага на питаннях місцевих традицій завершальних стадій агротехнічного процесу на етнографічному Покутті. Зокрема йдеться про підготовку насіннєвого матеріалу, догляд у процесі його дозрівання, жнива і способи збереження врожаю. Уважно простежується увесь спектр обрядових дій, які побутували на Покутті з виокремленням і виголошенням на суто місцевому походженні, а також і синтезу із залученням обрядового сценарію сусідніх етнографічних груп — подолян, бойків і гуцулів.

Здійснюється пошук історичної генези окремих явищ технологічної культури покутян із можливим місцевим покращенням окремих елементів традиційного процесу зерновирощування. Тому метою статті є вивчити традиційний аграрно-технологічний процес вирощування зернових культур на Поділлі.

Об’єктом дослідження виступає сам процес місцевих аграрних технологій і засобів, а предметом — технічні засоби і традиційні навики.

Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнологічного спрямування.

Ключові слова: обробіток ґрунту, обряд, посівний матеріал, урожай, локальна традиційність тощо.

Надійшла 24.07.2024

Список використаних джерел

  •  1. Довженюк  В.Й. Землеробство Древньої Русі. Київ, 1961.
  • 2. Павлюк С.П. Народна агротехніка українців Карпат другої половини ХІХ — початку ХХ століть. Київ, 1986. 172 с.
  • 3. Архів Інституту народознавства НАН України. Оп. 253. Арк. 10.
  • 4. Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 2. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1904. Т. 4. С. 166.
  • 5. Горленко В.Ф., Бойко І.Д., Кульчицький О.С. Народна землеробська техніка українців. Київ, 1974. 164 с.
  • 6. Історія міст і сіл Івано-Франківської обл. Київ, 1981. С. 20—25.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »