« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 835—842

УДК [398.34:633.1](=161.2:477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.835

ПОКУТСЬКА ТРАДИЦІЙНІСТЬ У ВИРОЩУВАННІ ВРОЖАЮ        

ПАВЛЮК Степан

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0975-8099
  • доктор історичних наук, професор,
  • академік НАН України, директор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Зосереджена увага на питаннях місцевих традицій завершальних стадій агротехнічного процесу на етнографічному Покутті. Зокрема йдеться про підготовку насіннєвого матеріалу, догляд у процесі його дозрівання, жнива і способи збереження врожаю. Уважно простежується увесь спектр обрядових дій, які побутували на Покутті з виокремленням і виголошенням на суто місцевому походженні, а також і синтезу із залученням обрядового сценарію сусідніх етнографічних груп — подолян, бойків і гуцулів.

Здійснюється пошук історичної генези окремих явищ технологічної культури покутян із можливим місцевим покращенням окремих елементів традиційного процесу зерновирощування. Тому метою статті є вивчити традиційний аграрно-технологічний процес вирощування зернових культур на Поділлі.

Об’єктом дослідження виступає сам процес місцевих аграрних технологій і засобів, а предметом — технічні засоби і традиційні навики.

Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнологічного спрямування.

Ключові слова: обробіток ґрунту, обряд, посівний матеріал, урожай, локальна традиційність тощо.

Надійшла 24.07.2024

Список використаних джерел

  •  1. Довженюк  В.Й. Землеробство Древньої Русі. Київ, 1961.
  • 2. Павлюк С.П. Народна агротехніка українців Карпат другої половини ХІХ — початку ХХ століть. Київ, 1986. 172 с.
  • 3. Архів Інституту народознавства НАН України. Оп. 253. Арк. 10.
  • 4. Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 2. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1904. Т. 4. С. 166.
  • 5. Горленко В.Ф., Бойко І.Д., Кульчицький О.С. Народна землеробська техніка українців. Київ, 1974. 164 с.
  • 6. Історія міст і сіл Івано-Франківської обл. Київ, 1981. С. 20—25.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »