« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 843—853

УДК 94(477):[174:168.3]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.843

КРИТЕРІЇ НАУКОВОЇ ЕТИКИ В ДИСКУСІЇ ЩОДО ПРОБЛЕМ ЕТНОГЕНЕЗУ УКРАЇНЦІВ

БАЛУШОК Василь

• ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1362-8270
• кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
• Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
• ім. М.Т. Рильського НАН України,
• вул. Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,
• Контакти: e-mail: grigras@i.ua

Анотація. Мета статті: Звернути увагу на порушення етики в науковій дискусії. Запропоноване автором цих рядків вирішення проблеми етногенезу українців зустріло з боку опонента  — Л. Залізняка критику, що суперечить засадам наукового дослідження і наукової етики. Наукова новизна: продемонстровано хибний шлях та недоброчесність дослідника у вивченні етногенезу. Адже критик виявляє незнання більшості теоретичних положень етнології, а етногенез вважає процесом безкінечного «народження» етносу, який триває аждо його«дезінтеграції». За Л. Залізняком, усі великі етноси Європи зародилися 1500 р. тому. Це він бездоказово оголошує універсальним законом розвитку народів середньої смуги Європи, а висновки робить майже винятково на матеріалах археології, хоча аксіоматичним є застосовування в етногенетичних студіях комплексності та синтезу джерел. Критикуючи концепцію етногенезу українців автора цих рядків, Л. Залізняк спотворює вжиті мною положення, складає з вирваних із контексту уривків нібито цілісні речення. Він оголошує опонента адептом сталінізму й російського шовінізму, приписує, буцімто заперечення внеску видатних українських учених у дослідження етногенезу українців, на підставі вживання мною загальновідомого в етнології поняття «метаетнічна спільнота», зображає прихильником так званої «давньоруської народності» тощо. Висновки. Метою Л. Залізняка є штучне витворення концепції українського «старшого брата» в масштабах усієї Слов’янщини. Сам же він у кращому випадку може бути визнаний лише популяризатором і компілятором, але аж ніяк не серйозним дослідником українського етногенезу.

Ключові слова: етногенез українців, етика дискусії, коректність, доброчесність.

Надійшла 25.07.2024

Список використаних джерел

• 1. Чубатий М. Княжа Русь-Україна та виникнення трьох східнослов’янських націй. Нью-Йорк; Париж: Наукове Товариство ім. Шевченка, 1964. 159 с.
• 2. Polonska-Wasilenko N. Zwei Konzepzionen der Geschichte der Ukraine und Russland. München: Ukrainische Freie Universität, 1970. 72 s.
• 3. Шевченко Ф.П. Про деякі питання історії України.Шевченко Ф.П. Історичні студії (До 100-річчя від дня народження). Ред. кол.: В. Смолій (голова), Г. Боряк, Л. Дубровіна та ін. Київ: Ін-т історії України НАН України, 2014. С. 367—370.
• 4. Брайчевський М.Ю. Походження Русі. Київ: Наукова думка, 1968. 228 с.
• 5. Дашкевич Я. Перегук віків: три погляди на минуле і сучасне України. Україна. Наука і культура. Київ: Знання, 1993. Вип. 26—27. С. 48—52.
• 6. Шевельов Ю. Чому общерусский язык, а не вібчоруська мова?: З проблем східнослов’янської глотогонії: Дві статті про постання української мови. Київ: Вид. дім KM Academia, 1994. 33 с.
• 7. Ісаєвич Я. Україна давня і нова: народ, релігія, культура. Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича, 1996. 336 с.
• 8. Баран В. Давні слов’яни. Київ: Альтернативи, 1998. 336 с.
• 9. Павлюк С. Етногенеза українців: спроба теоретичної конструкції. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2006. 247 с.
• 10. Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів сло­в’янських зі «спільної колиски». Київ: Академія, 2001. 152 с.
• 11. Івангородський К.В. Етнічна історія східних слов’ян у сучасній історіографії (український, білоруський і російський дискурси). Черкаси: Вид. Ю. Чабаненко, 2018. 422 c.
• 12. Толочко П.П. Древнерусская народность: воображаемая или реальная. Санкт-Петербург, 2005. 218 с.
• 13. Балушок В. Етногенез українців. Київ: ІМФЕ НАН України, 2004. 232 с.
• 14. Балушок В. Українська етнічна спільнота: етногенез, історія, етнонімія. Біла Церква: Видавець О.В. Пшонківський, 2008. 304 с.
• 15. Фігурний Ю. Фаховий аналіз проблеми походження українців і професійне вивчення українських етнічних, націєтворчих і державотворчих процесів вченими відділу української етнології ННДІУ МОН України в кінці ХІХ — на початку ХХІ століття. Київ: ННДІУ, 2011. 142 с.
• 16. Залізняк Л. Києворуська версія україногенези: «за» і «проти». Українознавство. 2023. № 1. С. 93—107.
• 17. Клейн Л.С. Стратегия синтеза в исследованиях по этногенезу (интеграция наук и синтез источников в решении проблем этногенеза). Советская этнография. 1988. № 4. С. 13—23.
• 18. Moore J.H. Putting Anthropology Back Together Again: The Ethnogenetic Critique of Cladistic Theory. American Anthropologist. 1994. Vol. 96. No 4. P. 925—948.
• 19. Hornborg A., Hill J. D. Introduction: Ethnicity in Ancient Amazonia. In: Hornborg A. and Hill J.D. Ethnicity in Ancient Amazonia. Reconstructing Past Identities from Archaeology, Linguistics, and Ethnohistory. Boulder: University Press of Colorado, 2011. P. 7—14.
• 20. Сміт Е.Д. Національна ідентичність. З англ. перекл. П. Таращук. Київ: Основи, 1994. 224 с.
• 21. Євтух В.Б. Етнічність: енциклопедичний довідник. Київ: Фенікс, 2012. 396 с.
• 22. Залізняк Л. Від склавинів до української нації. Вид. друге, доп. Київ: Біб-ка українця, 2004. 253 с.
• 23. Залізняк Л. Проблеми етногенези українців з позицій сучасної європейської етнології. Магістеріум. Археоло­гічні студії. 2001. Вип. 6. С. 49—56.
• 24. Арутюнов С.А. Культуры, традиции и их развитие и взаимодействие. Lewiston; Queenston; Lampeter: The Edwin Mellen Press, 2000. 385 с.
• 25. Posern-Zieliński A. Koncepcje etniczności w amerykańskich studiach etnicznych. Lud: Rocznik Polskiego Towarzystwa Ludoznawczego. Wrocław, 1979. T. LXIII. S. 3—23.
• 26. Ісаєвич Я. Княжа доба і середні віки: наскільки співпадають ці визначення. Княжа доба: історія і культура. Львів: Ін-тут українознавства ім. І. Кри­п’якевича, 2007. Вип. 1. С. 3—12.
• 27. Брук С.И. Население мира: Этнодемографический справочник. Москва: Наука, 1981. 882 c.
• 28. British History in depth: The Ages of English. URL: https://www.bbc.co.uk/history/british/lang_galle­ry_04.shtml (Date of the application 28.04.2024).
• 29. Ададуров В. Історія Франції. Королівська держава та створення нації (від початків до кінця XVIII століття). Львів: Вид-во Українського като­лиць­кого ун-ту, 2002. 412 c.
• 30. Зеленчук В.С. Проблемы внутренней структуры этноса (румыны—молдаване). Музей. Традиции. Этничность. ХХ—ХХI вв. Материалы Международной научной конференции, посвященной 100-летию Российского этнографического музея. Санкт-Петер­бург; Кишинев, 2002. C. 179—183.
• 31. Генсьорський А.І. Термін «Русь» (та похідні) в Древній Русі в період формування східнослов’янських народностей і націй. Дослідження і матеріали з української мови. Київ: Вид-во АН УРСР, 1962. Вип. 5. С. 16—30.
• 32. Крюков М.В. Эволюция этнического самосознания и проблема этногенеза. Расы и народы. Москва: Наука, 1976. Вып. 6. С. 42—63.
• 33. Woodman P. The Nature of the Endonym. United Nations Group of Experts on Geographical Name. 25 Session Nairobi. 5—12 May. Working Paper 1. 2009. P. 11—18.
• 34. Пресняков А.Е. Украина. Вестник культуры и политики. Петроград, 1918.
• 35. Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. Москва: Изд-во АН СССР, 1950. 333 c.
• 36. Головко О. Князь Мстислав Мстиславич «Удатний» і його доба. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2017. 272 c.
• 37. Грушевський М. Історія України-Руси. Київ: Наукова думка, 1991. Т. І. 736 с.
• 38. Балушок В. Коли ж народився український народ? Дзеркало тижня. 2005. № 15. 22 квітня.
• 39. Арутюнов С.А. Народы и культуры: развитие и взаимодействие. Москва: Наука, 1989. 247 c.
• 40. Балух В., Коцур В. Історія середніх віків: у 2-х т.Т. 2. Високе і пізнє Середньовіччя. Чернівці: Наші книги, 2011. 616 c.
• 41. Sahlins M.D. Evolution: specific and general. Anthropological Theory: A Sourcebook. R.A. Manners, D. Kaplan еds. New Brunswick and Lindon, 2009. Р. 229—241.
• 42. Арутюнов С.А. Адаптивное значение культурного полиморфизма. Этнографическое обозрение. 1993. № 4. C. 41—56.
• 43. Арутюнов С.А., Хазанов А.М. Проблема археологических критериев этнической специфіки. Советская этнография. 1979. № 6. C. 79—89.
• 44. Ковалевская В.Б. Кавказ и аланы: века и народы. Москва: Наука, 1984. 192 c.
• 45. Springer M. Zu den begrifflichen Grundlagen der Germanenforschung. Abhandlungen und Berichte des Staatlichen Museums für Völkerkunde Dresden. Berlin, 1990. No 44. S. 169—177.
• 46. Гаврилюк Н.О. Етногенез. Словник-довідник з ар­хеоло­гії. Springer M. Zu den begrifflichen Grundlagen der Germanenforschung. Abhandlungen und Berichte des Staatlichen Museums für Völkerkunde Dresden. Berlin, 1990. No 44. S. 169—177. Ред., укл. та кер. авторс. кол. Н.О. Гаврилюк. Київ: Наукова думка, 1996. C. 80.
• 47. Гумилев Л.Н. География этноса в исторический период. Ленинград: Наука, 1990. 279 c.
• 48. Багновская Н.М. Севрюки: население Северской земли в XIV—XVI вв. Москва: Палеотип, 2002. 46 c.
• 49. Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів сло­в’ян­ських зі «спільної колиски». Київ: Академія, 2001. 148 c.
• 50. Singh G. Ethnic Conflict in India: A Case-Study of Punjab. New York: Palgrave, 2000. 246 p.
• 51. Залізняк Л. Походження українців: між наукою та ідеологією. Київ: Темпора. 2008. 104 c.

читати публікацію»